АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гігієна інвалідів, які працюють

Згідно з ст. 172 КЗпП України на власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок працевлаштування інвалідів відповідно до рекомендації медичної установи, встановлення на їх прохання неповного робочого дня та пільгових умов праці. Залучення інвалідів до надурочних робіт у нічний час без їх згоди не допускається (статті 55, 63 КЗпП України).

Кабінетом Міністрів України 3 травня 1995 р. прийнята постанова №314: “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”. Відповідно до неї Міністерство охорони здоров’я України зобов’язане цією постановою забезпечити збирання, узагальнення та передачу Міністерству праці і соціального захисту України інформації про осіб, які потребують трудової реабілітації.

Робочим місцем інваліда може бути звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування або спеціалізоване робоче місце інваліда, яке повинно бути обладнане спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інваліда залежно від анатомічних дефектів або нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомендації МСЕК, професійних навичок і знань інваліда. Спеціалізоване робоче місце інваліда може бути створене як на виробництві, так і вдома.

Підприємствам, які створюють або пристосовують існуючі робочі місця для працевлаштування інвалідів понад встановлених нормативів, надається фінансова допомога за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів.

Працевлаштування інвалідів здійснюється Державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань і стану здоров’я інвалідів, їх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Ураховуючи вище зазначене, підприємства:

· у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів;

· визначають види виробництв, цехи та дільниці, на яких доцільно використовувати працю інвалідів;

· інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів;

· створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, що передбачені законодавством;

· запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками.

Рекомендувати працю інвалідів можна при достатній залишковій працездатності, в залежності від того, які органи та системи у інваліда є ураженими. Інвалід може працювати за професіями фізичної праці при необхідній потужності виконуваних робіт не більше 25% від максимальної потреби кисню, що, як правило, відповідає, 1-2 класам важкості праці. При важкості праці, яка перевищує 2 клас, доцільно використовувати працю інвалідів та пенсіонерів тільки в умовах шестигодинного робочого дня.

Для визначення тривалості робочого дня пенсіонерів та інвалідів використовують формулу, яка враховує енерговитрати за зміну і максимальну потребу в кисні працівника:

де Т — допустима тривалість фізичного навантаження, год;

Q — енерговитрати при певному виді праці, ккал/хв;

max VO_{2 —} максимальна потреба в кисні, л/хв.

Напруженість праці також не повинна перевищувати 2 клас. Вимоги професії відповідно до її важкості, напруженості та шкідливості не повинні перевищувати залишкові адаптаційні можливості інваліда. Необхідно ураховувати також і особливості попередньої адаптації інваліда до професії, в якій він працював.

Люди, які раніше займалися розумовою працею, після визначення групи інвалідності в основному продовжують виконувати роботу за цією професією, але зі значним скороченням її об’єму, що пояснюється функціональною збереженістю ЦНС у цього контингенту хворих, а також сприятливими умовами праці.

Для хворих з патологією серцево-судинної системи також доступною є розумова праця, але у залежності від стадії захворювання. Так, людина з гіпертонічною хворобою І, ІІ, і ІІІ ступеня може виконувати роботу, що відноситься до 1 і 2 класу згідно з “Гігієнічною класифікацією...”.

Інвалідам без ознак порушення кровообігу в умовах відсутності щорічних загострень ревматизму доступна фізична праця 2 і розумова 1 і 2 класів.

При ішемічній хворобі серця інвалідам можна здійснювати розумову працю 1 і 2 класів, 3 клас рекомендують лише інвалідам з неускладненою ішемічною хворобою серця з високим рівнем толерантності до фізичних навантажень.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Ливарник, 35 років, звернувся до лікаря зі скаргами на кашель з мокротою, задишку, що поступово посилився впродовж 4-х останніх місяців, біль у підлопаточній області. Об’єктивно: перкуторний звук над нижніми відділами легень коробковий, екскурсія легеневих країв зменшена, дихання жорстке, реєструються поодинокі сухі хрипи. Рентгенологічно відзначається підвищена повітряність легеневого малюнка. Міждолева плевра справа потовщена.

Характеристика умов праці: робота проводиться у приміщенні, що відокремлене від ливарного цеху перегородкою. Робочі операції немеханізовані, формувальна земля насипана на підлогу, вентиляції немає. За даними СЕС, кількість пилу в повітрі коливається у межах від 1,5 мг/м³ до 3,5 мг/м³, вміст двоокису кремнію складає 90-95%.

Дайте гігієнічну оцінку умовам праці та поставте попередній діагноз. Складіть план санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів на підприємстві.

Задача 2

На складі отрутохімікатів в зоні дихання робітника в момент розважування гранозану відібрали пробу повітря (100 л). ГДК гранозану становить 0,005 мг/м³. До відбору проби вага фільтра складала 0,1119 г, після відбору проби повітря — 0,1130 г.

Отрутохімікати зберігаються в дерев’яному бункері, обтягнутому з середини поліетиленовою плівкою. Кришка бункера прилягає до країв бункера не щільно. Поряд з бункером на столі розміщена вага, на якій розважують гранозан. Робочі операції проводяться вручну. Вентиляція у приміщенні здійснюється через вікно і двері. Працівники одягнуті в комбінезони, мають рукавиці, використовують ватно-марлеві маски. Температура повітря в приміщенні становить 18-20°С, вологість повітря — 80%, швидкість руху повітря — 0,1-0,2 м/с.

Розрахуйте кількість пилу в повітрі та оцініть умови праціза “Гігієнічною класифікацією...”. Скласти план санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів на підприємстві.

Задача 3

Члени рентгенохірургічної бригади – хірург, анестезіолог та операційна сестра під час використання сучасних рентгенодіагностичних апаратів типу “Пантоскоп”, одержують щотижня дозу 0,31 + 0,005 мЗв / тиждень (ліміт дози для групи Б за НРБУ становить 2 мЗв · рік ^—1).

Дайте загальну оцінку умов праці за “Гігієнічною класифікацією...” та обґрунтуйте необхідні профілактичні рекомендації.

Задача 4

Лікар-фізіотерапевт у своїй роботі безпосередньо стикається з цілим рядом несприятливих фізичних чинників виробничого середовища. Зокрема, напруженість постійного магнітного поля перевищує ГДР у 2 рази, напруженість електричного поля – в 2,5 рази, рівень електромагнітного випромінювання в діапазоні 0,01 – 3 Мгц – в 3 рази, в діапазоні 3-30 Мгц – в 2,5 рази, в діапазоні 30-300 Мгц – в 5 разів, в діапазоні 300-3000 Мгц – в 1,5 разів.

Дайте загальну оцінку умов праці фізіотерапевта за “Гігієнічною класифікацією...” та обґрунтуйте необхідні профілактичні рекомендації.

Задача 5

На машинобудівному підприємстві в механічному цеху тривалість робочого дня складає 8 годин. В професіях, пов’язаних з обробкою металу різанням (токарі, фрезерувальники, свердлярі тощо), працюють, як правило, чоловіки, однак частину робіт верстатників виконують жінки, юнаки і дівчата у віці 16-18 років, які працюють в тому ж режимі. Основними робочими операціями, що виконуються верстатниками, є знайомство із завданням та кресленнями, підготовка верстата до роботи, установка та закріплення заготовки, обробка, вимірювання, розкріплення та зняття готової деталі.

Дані хронометражних і ергономічних спостережень дозволили класифікувати працю верстатників, як працю III класу важкості та III класу напруженості. В цеху реєструється широкополосний високо- і середньочастотний шум з індексом граничного спектру 75 дб. Запиленість повітря становить 2-4 мг/м³ (ГДК пилу заліза дорівнює 4 мг/м³). Розмір пилинок складає 5 мкм. Мастильно-охолоджувальні рідини та продукти їх деструкції у вигляді повітряно-масляного аерозолю забруднюють повітря робочої зони на рівні 2-6 мг/м³ (ГДК – 5 мг/м³).

Укажіть, до якої категорії за ступенем важкістю слід віднести працю жінок та обґрунтуйте необхідні профілактичні рекомендації.

ТЕМА №15: ОСОБЛИВОСТІ ГІГІЄНІЧНИХ ВИМОГ ДО ПЛАНУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ. ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ ЗАГАЛЬНОЇ практики ТА СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Вивчити та засвоїти гігієнічні вимоги до планування лікувально-профілактичних закладів і ознайомитися з гігієнічними аспектами практичної діяльності лікаря загального профілю та сімейного лікаря.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Гігієнічні особливості основних систем забудови лікарень, їх порівняльна характеристика та особливості умов перебування хворих, експлуатації і праці медичного персоналу.

2. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки лікувально-профілактичного закладу (розміри, характеристика ґрунту, зонування, відсотки забудови та озеленення).

3. Гігієнічні вимоги до окремих структурних підрозділів лікувально-профілактичного закладу (поліклініки, приймального, терапевтичного, хірургічного, дитячого, акушерсько–гінекологічного, інфекційного, рентгенологічного, радіологічного відділень).

4. Гігієнічні вимоги до планування та обладнання лікарняних приміщень.

5. Гігієнічна характеристика основних видів діяльності лікаря загального практики та сімейного лікаря.

6. Гігієна праці медичного персоналу.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з основними видами діяльності лікаря загальної практики та сімейного лікаря, що потребують гігієнічних знань.

2. Обґрунтувати гігієнічні рекомендації щодо оцінки умов перебування хворих у лікувально-профілактичному закладі, особливості організації харчування та оптимізації рухового режиму, особистої гігієни хворої і здорової людини.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія / [В. Г. Бардов, В. Ф. Москаленко, С. Т. Омельчук та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 485―492.

2. Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна / Є. Г. Гончарук. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 615―632, 651―657.

3. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Є. Г. Гончарук, Ю. І. Кундієв, В. Г. Бардов та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 118—138, 458—478, 512—530.

4. Даценко І.І. Профілактична медицина: загальна гігієна з основами екології / І.І. Даценко, Р.Д. Габович. — К.: Здоров’я, 1999 ― С. 313—354, 437—453, 566—578, 659—688.

5. Габович Р.Д. Гигиена / Р.Д. Габович, С.С. Познанский, Р.Х. Шахбазян. ― К.: Вища школа, 1983. ― с. 119—155, 189—200, 248—254, 272, 305—311.

6. Охорона праці в медицині та фармації: посібник / [В.М. Мороз, І.В. Сергета, Н.М. Фещук, М.П. Олійник]. — Вінниця: Нова книга, 2005. — Розділ 7.2.

7. Державні будівельні норми України: заклади охорони здоров’я - ДБНВ.2.2.-10-2001 Держбуд України. — Київ, 2001. — С. 5―7; 12―21; 43―44; 158―161.

8. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону праці” (стаття 21) // Охорона праці. — №1(103). — 2003. — С. 3―11.

9. Никберг И.И. Гигиена больниц / И.И. Никберг. — К.: Здоров’я, 1993.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 848 | Нарушение авторских прав