|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ ЦЕХОВОГО ЛІКАРЯ-ОРДИНАТОРА
До числа основних обов’язків цехового лікаря-ординатора необхідно віднести:
1. Надання кваліфікованої лікарської допомоги працівниками із залученням у разі необхідності інших спеціалістів.
2. Диспансерний нагляд за станом здоров’я працівників та проведення профілактичних медичних оглядів.
3. Контроль за дотриманням правил техніки безпеки.
4. Проведення санітарно-освітньої роботи.
5. Проведення профілактичних щеплень.
6. Професійна орієнтація та професійний відбір.
В таблиці 6 наведений приблизний план санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів.
Таблиця 6
План санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів
| Заходи
| Час виконання
| Відповідальний за виконання
| | Санітарно-гігієнічна та санітарно-протиепідемічна діяльність
| | 1. Забезпечити постійну роботу системи водопостачання підприємства (душові, санітарно-побутові приміщення тощо), систем освітлення, опалення, каналізації та харчування.
| Протягом року
| Головний енергетик, начальники цехів, цехові лікарі
| | 2. Проводити систематичний санітарний нагляд за цехами та відділами, в першу чергу за роботою системи водопостачання та каналізації, освітлення, опалення, вентиляції, діяльністю харчових об’єктів (їдалень і буфетів).
| Протягом року
| Начальники цехів, цехові лікарі
| | 3. Систематично проводити аналіз якості води, повітря, змін температури та руху повітря, вологості повітря, шуму в усіх цехах підприємств (в першу чергу на дільницях з несприятливими умовами праці)
| Протягом року
| Промислово-санітарна лабораторія.
| | 4. Організувати підвищення санітарно-гігієнічної грамотності робітників шляхом проведення санітарно-гігієнічного інструктажу серед робітників, які розпочинають роботу на підприємстві, підвищення кваліфікації робітників харчових об’єктів за установленою програмою, проведення лекцій та бесід з питань профілактики захворювань.
| Протягом року
| Лікарі та медичні сестри
| | 5. Проводити екстрені лікарсько-епідеміологічні обстеження всіх випадків інфекційних захворювань на підприємстві, повідомляти про кожний випадок в СЕС міста (районну).
| Протягом року
| Лікарі та епідеміологи
| | 6. Проводити щеплення проти інфекційних захворювань відповідно до план міської СЕС (районної) та за епідеміологічними показаннями.
| Протягом року
| Цехові лікарі та медичні сестри
| | Загальні лікувально-профілактичні заходи та заходи, що спрямовані
на боротьбу з окремими захворюваннями
| | 1. Проводити комплексні профілактичні медичні огляди щодо виявлення хронічних захворювань серед працівників та службовців підприємства, працівників-підлітків, працівників, робота яких пов’язана з впливом токсичних речовин (за спеціальним графіком), працівників, які здійснюють професійну діяльність на ділянках з несприятливими виробничими чинниками виробництва (шум, пил, температурні коливання тощо).
| Протягом року
| Дільничні та промислові санітарні лікарі
| | 2. Здійснювати диспансерне обслуговування робітників, які працюють з токсичними речовинами та знаходяться в умовах впливу інших несприятливих чинників (пил, шум, температурні коливання тощо), працівників-підлітків, працівників харчових об’єктів, вагітних жінок, керівного складу, працівників провідних професій; а також хворих з хронічними захворюваннями(виразкова хвороба шлунку і 12-палої кишки, хронічні гастрити, гіпертонічна хвороба та ін).
| Протягом року
| Цехові лікарі
| | 3. Проводити заходи, спрямовані на боротьбу з окремими захворюваннями (туберкульоз, грип, ангіна, гострі шлунково-кишкові захворювання, гнійничкові захворювання шкіри; професійні захворювання, промислові і побутові травми).
| Протягом року
| Цехові лікарі і лікарі вузьких спеціальностей
| | 4. Організувати облік та розслідування (спільно з відділом охорони праці та техніки безпеки) кожного випадку професійного отруєння або захворювання.
| Протягом року
| Відділ охорони праці та техніки безпеки, лікарі-хірурги, цехові лікарі
| | III. Підвищення кваліфікації працівників медико-санітарної частини
| | 1. Проводити науково-практичні конференції лікарів з винесенням на них доповідей, що присвячені розгляду та аналізу лікувально-діагностичних помилок.
| 2 рази в місяць
| Начальник медсанчастини і завідувачі відділеннями
| | 2. Проводити конференції середнього медичного персоналу відповідно до програми, що встановлена для кожного відділення стаціонару.
| Щотижня
| Завідувачі відділень
| | 3. Проводити заняття з санітарками за програмою санітарно-технічного мінімуму і догляду за хворими.
| Один раз в місяць
| Старші медичні сестри відділення стаціонару і поліклініки
| | 4. Проводити консультації з кожним ординатором в поліклініці і в стаціонарі з одночасною перевіркою медичної документації.
| Один раз на тиждень
| Завідувачі відділень та кабінетів
| | 5. Проводити семінари лікарів з питань експертизи працездатності з різних захворювань.
| Один раз на рік
| Начальники медсанчастини.
| | 6. Проводити семінари лікарів з технології виробництва, гігієни праці і профілактичної патології на підприємстві.
| Один раз на рік
| Начальники медсанчастини, завідувачі відділень СЕС
| | Організаційно—масова робота
| | 1. Проводити обговорення звітних доповідей лікарів про стан захворюваності працівників та заходи щодо його зниження на засіданнях Ради соціального страхування заводському та цехових комітетів.
| Один раз в квартал
| Начальники медсанчастини, цехові лікарі
| | 2. Проводити інструктаж страхових делегатів з питань контролю за виконанням режиму хворих вдома, виявлення хворих і складання актів у випадках побутових травм.
| Один раз в квартал
| Цехові лікарі і медичні сестри
| | 3. Проводити заняття з санітарним активом (санітарні дружини, санітарні пости) в цехах та відділах підприємства і здійснювати керівництво його роботою.
| Один раз в квартал
| Цехові лікарі і медичні сестри
|
В таблиці 7 наведений перелік основних плану роботи цехового ординатора.
Таблиця 7
Основні питання плану роботи цехового ординатора
| Заходи
| Час виконання
| Відповідальний за виконання
| | 1. Проведення аналізу захворюваності в цеху протягом минулого року (півріччя, місяця).
| Протягом року
| Терапевт
| | 2. Обговорення даних аналізу захворюваності та розробка заходів щодо її зниження.
| Протягом року
| Всі спеціалісти цехової ділянки.
| | 3. Надання інформації цеховому комітету про стан виробничого травматизму, наявність гнійничкових захворювань та захворювання серед підлітків та жінок.
| Протягом року
| Хірург, дерматолог, гінеколог
| | 4. Проведення профілактичні медичних оглядів та поглиблених медичних оглядів підлітків, працівників шкідливих професій, працівників похилого віку та учасників Вітчизняної війни та бойових дій.
| Протягом року
| Всі спеціалісти під керівництвом цехового лікаря
| | 5. Проведення обстеження санітарного стану цехів.
| Протягом року
| Цеховий ординатор, інженер з техніці безпеки, представник цехового комітету, санітарний лікар, СЕС
| | 6. Проведення протиепідемічних заходів (щеплення та вакцинація, обстеження на бактеріоносіння тощо).
| Протягом року
| Терапевт та медичні сестри
| | 7. Проведення санітарно-освітньої роботи.
| Протягом року
| Всі спеціалісти
| | 8. Здійснення роботи з санітарним активом, організація санітарних постів, інструктаж страхделегатів, підготовка працівників в з питань надання самодопомоги та взаємодопомоги.
| Протягом року
| Цеховий терапевт та медичні сестри, комітет представ-никами Червоного Хреста
|
Особливості санітарного нагляду в галузі гігієни праці жінок, підлітків, осіб похилого віку та інвалідів
Використання праці жінок, підлітків, осіб похилого віку та інвалідів у народному господарстві вимагає прийняття певних спеціальних заходів спрямованих на запобігання впливу професійних шкідливостей на репродуктивну функцію, особливості розвитку організму або функціональні можливості організму з обмеженою працездатністю.
У зв’язку з цим Конституція України, Закон України “Про охорону праці”, Кодекс законів про працю України, Постанова Кабінету Міністрів України №314 від 3 травня 1995 р. “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів” передбачають забезпечення певних гарантій з питань охорони праці жінок, підлітків, осіб похилого віку та інвалідів.
Підприємства, відповідно до Законів України “Про зайнятість населення” та “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” забезпечують певну кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, підлітків та інших верств населення, що потребують соціального захисту. У разі невиконання цієї вимоги або відмови у створенні робочих місць для інших категорій населення підприємства відраховують кошти на рахунок Ради народних депутатів у порядку та розмірах, що передбачені зазначеними Законами. Підприємства зобов’язані постійно поліпшувати умови праці та побуту жінок і підлітків, забезпечувати їх роботою переважно у денний час із скороченим робочим днем, жінок, які мають малолітніх дітей, вагітних жінок переводити на легшу роботу з нешкідливими умовами праці та надавати інші пільги, передбачені законодавством. Підприємства зі шкідливими умовами праці повинні створювати окремі цехи, дільниці для надання жінкам, підліткам та окремим категоріям працівників більш легкі за ступенем важкості і напруженості роботи.
Гігієна праці жінок
Про несприятливий вплив виробничих чинників на специфічні функції жіночого організму судять за порушеннями менструальної функції, особливостями перебігу та закінчення вагітності, пологів, розвитком плоду та новонародженого, наявністю у біологічних середовищах жінки (грудне молоко, кров, сеча, організм плоду тощо) токсичних речовин, з якими вона контактує на виробництві (або продуктів їх метаболізму). Слід підкреслити: той факт, що фізичні, хімічні, біологічні і соціальні чинники діють на жіночий організм несприятливо на рівнях, які значно менші, ніж граничні рівні для чоловіків.
Трудове законодавство України, ураховуючи фізіологічні особливості жіночого організму, інтереси охорони материнства та дитинства, встановлює спеціальні норми з охорони праці жінок, які можна розподілити на 2 групи: 1) охорона праці всіх жінок, які працюють; 2) охорона праці у зв’язку з материнством.
До першої групи (норми охорони праці, які працюють) відноситься заборона Кодексом Законів про працю України (КЗпП України, ст. 174) праці жінок на деяких важких та шкідливих роботах. Конкретні рекомендації з цього приводу є у “Переліку важких робіт та робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється праця жінок”, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України №256 від 29 грудня 1993 року. Законодавством також передбачені обмеження з питань використання праці жінок на роботах, що пов’язані з перенесенням важких речей та предметів. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України №241 від 10 грудня 1993 року затверджено “Граничні норми піднімання та переміщення важких речей жінками” (табл. 8).
Таблиця 8
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 656 | Нарушение авторских прав
|
