АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основні види професійної патології, що зумовлена впливом виробничих чинників, та лікувально-профілактичні заходи

Прочитайте:
  1. IV. Основні завдання та функції служби страхових експертів
  2. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві.
  3. Анамнез життя — це основні факти життя дитини до захворювання.
  4. В. Заходи профілактики, спрямовані на охорону навколишнього середовища і здоров'я населення.
  5. ВИДИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО
  6. Визначення догляд за хворими, основні обов’язки медсестри.
  7. Визначення понять «фізичний розвиток дитини», «акселерація розвитку дітей», «гармонійність фізичного розвитку». Основні гіпотези і механізми акселерації. Оцінка шкільної зрілості.
  8. Вкажіть основні заходи, які використовуються при епілептичному статусі.
  9. Вкажіть основні клінічні симптоми отруєння метиловим спиртом
  10. Вкажіть основні ознаки сирингомієлії
Головні шкідливі професійні чинники Можливі професійні захворювання Лікувально-профілактичні заходи
1. Професійні хвороби, що зумовлені впливом фізичних виробничих чинників
Шум Слухова втома Шумова хвороба Професійна приглухуватість і глухота Шумова травма Неврит слухового нерва Неврастенії Нейроциркуляторна дистонія. Попередні та періодичні медичні огля­ди 1 раз в 1-3 роки у залежності від рівня шуму. До ранніх симптомів відносяться: зниження повітряної провідності на високі тони, послаблення уваги, збільшення латентного періоду зорово- і слухомоторних реакцій, порушення терморегуляційного рефлексу, пригнічення піломоторного рефлексу тощо. Гімнастичні вправи, масаж комірцевої зони, водні процедури (душ, ванни). Раннє лікування кохлеарного невриту (засоби, які покращують церебральний кровообіг, тканинний метаболізм, провідність нервових імпульсів та співвідношення основних нервових процесів — папаверин, платифілін, еуфілін, стугерон, девінкан, вінкапан, АТФ, кокарбоксилаза, вітаміни А, В1, В6, В15, дібазол у малих дозах, ФіБС, гумізоль, апілак, галантамін, бром, тазепам). Ендоауральний електрофорез, голкотерапія, електросон, гідротерапія тощо.
Вібрація Вібраційна хвороба Захворювання опорно-рухового апарату, периферійних нервів і м’язів (неврити, вегетативні поліневрити, вегетоміофісцити, міофасцити та ін.) Астенічні стани, астеновегетативний синдром. Раннє виявлення (термографія, холодова проба, визначення шкір­ної чутливості, капіляроскопія). Водні процедури для рук, масаж, гімнастичні вправи, двокамерні гальванічні ванни з нафталаном, ультрафіолетове опромінення комірцевої зони, УВЧ, короткохвильова діатермія, струми Бернара, вітамінотерапія — 2 рази на рік (вітаміни С до 200 мг, В1—10-15 мг, РР) тощо.
Інфразвук Нервово-вегетативні порушення Психастенія Патологія середнього вуха Порушення дихання та серцевої діяльності Розриви внутрішніх органів. Аналогічні шумовібраційній хворобі Попередні та періодичні медичні огляди, професійний відбір.
Ультразвук Вестибулопатії Вегетативний поліневрит Парези Гіперакузія Ендокринні порушення. Медичний огляд 1 раз на рік за участю невропатолога, терапевта та отоларинголога. Особи зі зниженням слуху на 20 дБ і більше, або з порушеннями вестибулярного апарату, зі скаргами або симптома­ми астенічного стану та судинної дистонії переводяться на роботу без ультразвуку і шуму з наступним лікуванням, після чого можуть бути повернені на попередню роботу за умов зниження рівня ультразвуку до допустимих величин.
Електромагнітні поля та лазерне випромінювання Неврастенія Нейроциркуляторні та диенцефальні порушення Опіки Катаракта Ендокринні захворювання Порушення кровотворення. Раннє виявлення патології: головний біль, підвищена втомлюваність, загальна слабкість, зниження працездатності, порушення ритму сну, артеріальна гіпотензія, брадикардія, рефлекс, в’яла судинна реакція на внутрішкірне введення гістаміну, асиметрія тонусу судин та шкірної температури. Гімнастичні вправи, масаж комірцевої зони, водні процедури (душ, ванни).
Статична електрика Неврастенія Астено-невротичний синдром Нейроциркуляторна дистонія Фобії. Лікування з урахуваннямголовного клінічного синдрому, повернення на роботу тільки за умов повного одужання.
Іонізуюче випромінювання Гостра променева хвороба Хронічна променева хвороба Променеві опіки Променева катаракта Злоякісні пухлини Спадкові захворювання Вади розвитку Радіаційне пошкодження органів та тканин найбільш уразливих до дії радіонуклідів (аутоімунний тиреоїдит, променеві нефрити, гіпопластичний стан кровотворення, астенічний синдром, нейроциркуляторна дистонія за гіпотонічним типом, гіпоацидний гастрит, інтерстиіальний гепатит, пневмосклероз тощо). Раціон №1 лікувально-профілактичного харчування, що багатий на ліпотропні речовини. Раннє виявлення патологічних зрушень у стані здоров’я: дослідження крові, показників зовнішнього дихання та ЕКГ. Протипоказаннями до прийому на роботу є зниження рівня гемоглобіну до 120 г/л у жінок і 130 г/л у чоловіків, вміст лейкоцитів у периферійній крові менше ніж 4,5·109 в 1 л, тромбоцитів менше ніж 180·109 в 1 л, захворювання судин, доброякісні пухлини, хронічні захворювання, катаракта, зниження гостроти зору, геморагічний діатез, гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, нервові та психічні захворювання. Лікувальні заходи проводяться за умов припинення подальшого професійного контакту з іонізуючим випромінюванням.
Інфрачервоне випромінювання Гіпертермія Опіки Тепловий удар Сонячний удар Катаракта. Гідропроцедури. Попередні та періодичні медичні огляди 1 раз в 2 роки. Вітамінізований чай (В1, В2, В6, В12, РР), додатково 5-10 г NaCl до щоденного раціону, мінеральні води, соки, компоти, молочно-кислі напої. Реконвалесценти до роботи не допускаються.
Ультрафіолетове випромінювання Опіки Фотодерматози Злоякісні пухлини Фототоксикоз Фотоалергія Кератокон’юнктивіт Фотокератит Катаракта. Захисні мазі, пасти, вітамінотера­пія тощо.
Висока температура та висока вологість Гіпертермія Судомна хвороба Тепловий удар. Вітамінізований чай (В1, В2, В6, В12, РР), додатково 5-10 г NaCl до щоденного раціону, мінеральні води, соки, компоти, молочнокислі напої. Реконвалесценти до роботи не допускаються.
Низька температура та висока вологість Простудні захворювання Нейроваскуліти Обмороження Холодова хвороба. Загартовування, раннє виявлення та лікування, гаряче харчування, термоси з гарячим чаєм.
Підвищений атмосферний тиск Кесонна (декомпресійна) хвороба. Баротравма. Правильно організована декомпресія та, у разі необхідності, рекомпресія, обов’язкове спостереження лікаря під час спуску на глибину понад 45 м з попереднім проведенням медичного ог­ляду (при спусках на менші глибини повинно бути проведено опитування про самопо­чуття фельдшером)
Знижений атмосферний тиск Гірська (висотна) хвороба. Професійний відбір, тренування до кисневого голодування, вживання підкислених і вітамін­них напоїв, при підйомі на 8 км та вище додаткове вдихання кисню
ІІ. Хвороби, що зумовлені діянням хімічних виробничих чинників
Пил Катар верхніх дихальних шляхів Пневмонії Пневмоконіози Алергічні захворювання Кон’юнктивіти Дерматити Дерматози Гнійничкові захворювання шкіри. Дихальна гімнастика, інгаляції: лужні та аерозолів лікарських речовин (NaCl, алое, мед, аскорбінова кислота), ультрафіолетове опромінення грудної клітки, мікрохвильова терапія, УВЧ на область грудної клітки, лікувально-профілактичне харчування.
Шкідливі хімічні речовини: а) речовини подразнювальної дії (хлор, фтор, кислоти, луги) Катар верхніх дихальних шляхів Кон’юнктивіти Хронічні токсичні бронхіти Бронхіальна астма Токсичний пневмосклероз. Те ж, що і для хворих з пиловою патологією та оксиге­нотерапія, а також вітаміни А і С. Раціон лікувально-профілактичного харчування №2, що багатий на протеїн, поліненасичені жирні кислоти і калій, які гальму­ють процеси накопичення в організмі хімічних речовин.
б) отрути крові (бензол і його гомологи, свинець, миш’яковистий водень, фенілгідразин та ін.) Токсичні анемії, Лейкоцитотромбопенії та інші хвороби крові Раннє виявлення інтоксикацій (наприклад, лейкопенія нижче 4000 лейкоцитів, тромбоцитопенія нижче 180000, гемоглобін нижче 70 г/л з урахуванням самопочуття при інтоксикації бензолом). Вітамінопрофілактика: аскорбінова кислота, вітаміни групи В, особливо В12, пектин. Раціони лікувально-профілактичного харчування №3, що бага­тий на протеїни, пектини, вітаміни та лужні елементи, які попереджують накопичення свин­цю, та раціон №4,що багатий на ліпотропні речовини, поліненасичені жирні кислоти, вітамін С, і включає малу кількість жиру, смажених та тушених блюд.
в) гепатотропні отрути (хлоровані вуглеводні, нітро- та аміносполуки бензолу, стирол, свинець, хром та ін.) Токсичні гепатити Нефропатії Раннє виявлення інтоксикацій: збільшення печінки, тупий біль у черевній порожнині справа, функціональні відхилення, ускладнені хронічним запаленням або дискінезією жовчних шляхів, сулемова проба (в нормі 1,8-2,2 од, білірубін в крові по Єндрашику (в нормі 0,06-0,81 мг%), по Тодорову - 0,5-1,2 мг%, із цієї кількості прямого білірубіну 75%, непрямого -75%. Діатермо-електрофорез з папаве­рином, платифіліном і сірчано­кислою магнезією. Раціони лікувально-профілактичного харчування №2а, №3, №4. Дієта лікувального харчування №5.
г) нейротропні отрути (ртуть, марганець, свинець, сірковуглець та ін.) Нейротоксикоз Астенічні стани Астено-вегетативний синдром. Раннє виявлення інтоксикацій (наприклад свинцю: ретикулоцити в крові, більше 10%0, базофільна зернистість еритроцитів — 1 на 2-25 полів зору, гемоглобін крові нижче 70 г/л, підвищений вміст копро­порфирину в сечі — понад 6 балів, свинець в сечі — більше 0,04 мг/л). Вивчення рефлексів: Даніні-Ашнер, на конвер-генцію очей, шийно-вегетативний, шкірно-серцевий, ортостатичний, визначення величини зіниць, піломоторний, дермографізм. Адрено-гістамінова проба, проба на гідрофільність Олдрича, проба Нестерова, судинно-гуморальна реактивність за допомогою ультрафіолетової еритеми. Гімнастичні вправи, масаж зони комірця, водні процедури (душі, ванни), електрофорез за Щербаком, назальний електрофо­рез з димедролом або кофеїном. Раціони лікувально-профілактичного харчування №3, та багатий на протеї­ни, пектини, вітаміни, луж­ні елементи, які попереджу­ють накопичення свинцю, та №4 та №5, та багаті на ліпотропні речовини і поліненасичені жирні кислоти, вітаміни С і В1, які покращують функціональний стан нервової системи та печінки.
д) облігатні, факультативні сенсибілізатори Дерматози Алергічні ураження внутрішніх органів Професійна бронхіальна астма. Захисні мазі, пасти, підвищення резистентності організму до несприятливих виробничих умов, проведення масляних інгаляцій, у разі контакту з сильними алергенами після закінчення робочого дня слід включати до складу інгальованих сумішей бронхо-розширювальні засоби. Раціон лікувально-профілактичного харчування №2а,що багатий на незамінні амінокислоти, які володіють десенсибілізуючими властивостями.
е) мутагени, канцерогени, ембріотоксичні речовини (нафтиламін, бензидин, діанизидин, бенз(а)пірен, бензол, парафін, асбест, сажа, берилій, хром, нікель та ін.) Спадкові захворювання Потворності розвитку Хромосомні хвороби Злоякісні пухлини. Виявлення передракових захворювань, рання діагностика та лікування у онколога, боротьба з палінням.
ІІІ. Хвороби, що зумовлені нераціональною організацією та незадовільною зовнішньою обстановкою праці
Вимушене положення тіла та порушення рухового режиму Деформація хребта Попереково-крижовий радикуліт Плоскостопість Варикозні розширення вен Міофасцикуліти Тендовагініти. Люмбаго Грижі Дискоординаторні неврози Міопія. Раннє виявлення захворювань м’язів (екстензорна реакція м’язів передпліч, динамометрія). Водні процедури для рук, масаж, гімнастичні вправи, двокамерні гальванічні ванни з нафта­ланом, ультрафіолетове опромінення комірцевої зони, УВЧ, короткохвильова діатермія, струми Бернара тощо.
Перенапруження голосового апарату (у педагогів, вокалістів, читців, дикторів, екскурсоводів тощо) Ларингіти Вазомоторний хордит Маргінальний хордит Вузлики співаків Поліпи голосових скла­док Контактні виразки Дисфонії Фонастенія. Дотримання голосового режиму, виключення паління та прийому алкоголю, уникання переохолод­ження, санація вогнищ хронічної інфекції. У разі виникнення органічних змін – протизапальна терапія, прийом антигістамінних засобів, інстиляція масел в гортань. При вазомо­торних змінах – інгаляції суспензій гідрокортизону, вітамін С, при субатрофічних формах – луги, вітаміни, біостимулятори, при гіпертрофічних – з цинком, таніном, при вазомоторних – з гідрокортизоном та новокаїном. Електрофорез з йодидом калію, вітаміном Е. При фонастенії – седативна терапія та гідропроцедури.
Недостатнє освіт­лення при зоровому перенапруженні Спазм акомодації Астенопія Міопія. Раннє виявлення спазму акомода­ції за допомогою рефрактометрії до та після виконання виробничих операцій.
ІV. Хвороби, що зумовлені впливом біологічних виробничих чинників
Несприятливі біологічні чинники Професійні інфекції та інвазії Професійні мікози Ерізіпелоїд “Вузли доярок” Алергічні захворювання Поствакцинальні ускладнення Токсикози Зоонози Травми та укуси, що зу­мовлені тваринами. Раннє виявлення, ізоляція, застосування карантинних заходів, вакцинація, дератизація, термінова обробка мікротравм лівопластом та їх своєчасне лікування, теплі ванночки, спецодяг тощо.

 

Необхідно зазначити, що загальні оздоровчі заходи для всіх груп полягають у раціональному використанні аеро-, геліо- та гідротерапії, а також засобів фізичної культури, забезпеченні максимального перебування на відкритому повітрі, вітамінізації з урахуванням особливостей професійних шкідливостей, запровадженні раціонального режиму праці та відпочинку тощо.

Оцінка ефективності методів лікування і профілактики повинна здійснюватися:

* на підставі аналізу клінічних даних;

* за даними щодо тимчасової втрати працездатності;

* за рівнем продуктивності праці.

Клінічні показники можуть мати як суб’єктивний, так і об’єктивний характер. У практично здорових осіб спеціальні заходи профілактики і відповідні об’єктивні дослідження виконуються передусім на підставі реалізації функцій контролю. Так, наприклад, саме цій меті повинні слугувати періодичні дослідження функції зовнішнього дихання у осіб, на яких впливає пил, або аналізи крові у осіб, які працюють у контакті з отрутами, що діють на кров. Важливими критеріями є також показники певних видів захворюваності на тому чи іншому виробництві, середній стаж роботи на час виникнення певних захворювань тощо.

У осіб з початковими стадіями професійних хвороб оцінка ступеня ефективності лікувально-профілактичних заходів, що використовуються, повинна проводитися до використання оздоровчих заходів та наприкінці їх застосування, а в ряді випадків і через певний час (6-12 місяців) після закінчення їх запровадження.

Клініко-фізіологічні дослідження, які повинні бути проведені для оцінки ефективності медико-біологічних методів лікування і профілактики, чітко залежать від видів професійних захворювань. Оцінка ефективності заходів, що використовуються, наприклад, при пневмоконіозах може полягати в оцінці частоти дихання (нормальне дихання – до 20 дихань за хвилину, 21-24 – помірно часте, більше 24 – тахіпное), кількості мокроти та легкості її відкашлювання, визначення життєвої ємності легень (ЖЄЛ). Ефект лікувальних заходів чітко визначається на підставі використання клінічних показників: зменшення кашлю, хрипів у легенях та астмоїдних проявів, динамічні зрушення у бік нормалізації морфологічного складу крові тощо. Важливе значення для адекватного виявлення початкових змін у функціональному стані організму належить навантажувальним пробам: проба Штанге з задержанням дихання (в нормі – не менше 30-40 с.), форсована життєва ємкість легень (ФЖЄЛ, повинна складати не менше 70% ЖЄЛ), визначення максимальної вентиляції легень (в нормі 70-100 л/хв) тощо.

Організація оцінки ефективності застосування медико-профілактичних заходів за показниками тимчасової втрати працездатності та за характеристиками продуктивності праці в значній мірі залежить від технологічних особливостей виробництва та ряду інших виробничих чинників. Захворюваність, у свою чергу, може залежати від ряду випадкових та непередбачених причин (наприклад, епідемія грипу), що потребує внесення відповідних поправок для проведення об’єктивного зіставлення результатів.

 

Ситуаційні задачі

Задача 1

Визначити ефективність санітарно-гігієнічних заходів, що спрямовані на покращання умов праці буряківників (нормування виробничого навантаження у залежності від фізичної працездатності, механізація трудомістких процесів, прогнозування та регламентація рівня пестицидів у повітрі робочої зони тощо) за індексом здоров’я (в %), виходячи з даних, що наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

 

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності та середня тривалість кожного випадку захворювання у жінок буряківників до і після запровадження комплексу санітарно-гігієнічних заходів щодо покращання умов праці

Час дослідження Буряківники, М±m (450) Все населення, М±m (5000)
випадки на 100 працівників дні на 100 працівників Середня тривалість 1 випадку, днів випадки на 100 працівників дні на 100 працівників середня тривалість 1 випадку, днів
До запровадження 21,1±0,73 366,4±57,7 17,3±0,14 110,1±0,89 132,1±53,2 13,1±0,15
Після запровадження 14,7±0,65 211,7±45,3 14,4±0,12 9,8±0,75 124,2±44,1 12,6±0,11

Примітка: Помилка комплексного показника здоров’я визначається за формулою:

де m — захворюваність (відносна величина віднесена до 1), чи на 100 працюючих:

 

де n — кількість працюючих, чи кількість населення.

 

Задача 2

Працівник, 39 років звернувся до лікаря зі скаргами на ниючий біль та відчуття оніміння у кистях та передпліччях, зниження м’язової сили рук, зниження слуху, порушення сну, роздратованість та швидку втому. Під час медичного огляду установлено: синюшний відтінок шкіри кистей, набряк кінчиків пальців, утертість шкірного малюнка, легка деформація міжфалангових суглобів, зниження тактильної, температурної та больової чутливості. Професійний анамнез: робітник протягом 15 років працює бурильником, використовуючи свердло вагою 25 кг. Дайте гігієнічну оцінку умовам праці, поставте попередній діагноз та обґрунтуйте відповідні рекомендації.

 

Задача 3

Працівниця складу лісоматеріалів пред’являє скарги на ниючі болі у дистальних відділах нижніх кінцівок, блідість пальців, поганий слух, порушення сну. Об’єктивно: гіпергідроз рук, суглоби рук частково деформовані, знижена больова та тактильна чутливість, холодова проба — позитивна. Капіляроскопія дозволила виявити явища ангіоспазму рук. В обов’язки працівниці входить обробка будматеріалів з використанням електрорубанка. Засоби індивідуального захисту не застосовуються. Оцініть умови праці та поставте діагноз. Укажіть, які профілактичні заходи необхідно провести в даному випадку.

 

Задача 4

В цеху для пошиття рукавичок виробничого об’єднання “Володарка-Люкс” було проведене випробовування нового низькошумового обладнання німецької фірми “Bauer”.

Під час випробовування було проведене порівняння рівнів інтенсивності шуму при роботі старого обладнання та випробовуваного нового обладнання (у ДБ), різниця інтенсивностей середніх рівнів звуку дорівнювала 20. Визначіть, у скільки разів відрізнялася сила звуків, які виникали в процесі роботи нового та старого обладнання. Які висновки повинен зробити цеховий терапевт фабрики за результатами проведених вимірювань відносно впливу нового обладнання на стан здоров’я працюючих?

ТЕМА №14: Організація медичного обслуговування працівників промислових підприємств та сільськогосподарського виробництва. Актуальні проблеми охорони та безпеки праці. Законодавчі основи проведення санітарного нагляду в галузі гігієни праці. Гігієна праці жінок, підлітків, осіб похилого віку та інвалідів.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Ознайомитися з основними напрямками роботи закладів охорони здоров’я з питань медичного обслуговування працівників промислових підприємств та сільського господарства, профілактики професійних захворювань та виробничого травматизму, гігієна праці медичного персоналу, жінок, підлітків, осіб похилого віку та інвалідів.

 

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Гігієна праці як наука. Види трудової діяльності та особливості їх впливу на організм.

2. Основи законодавства України в галузі гігієни та охорони праці.

3. Класифікація і характеристика професійних шкідливостей.

2. Форми медико-санітарного обслуговування трудових колективів. Структура медико-санітарної частини промислового підприємства. Основні завдання здоровпункта та обов’язки цехового ординатора.

4. Профілактичні медичні огляди, їх види та основні етапи проведення.

3. Особливості планування та проведення роботи медико-санітарних частин і дільничних лікарень з питань профілактики, лікування та реабілітації професійно-зумовленої патології. Основні види та реєстраційні форми документації.

5. Основні поняття та актуальні проблеми охорони праці в медицині і фармації. Особливості умов праці у медичній галузі.

6. Методичні підходи до визначення класу умов праці основних видів виробничої діяльності за показниками шкідливості, небезпеки, важкості та напруженості трудового процесу.

7. Заходи щодо покращання стану виробничого середовища, зменшення ступеня важкості та напруженості трудового процесу.

 

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з особливостями організації медико-профілактичного обслуговування працівників промислових і сільськогосподарських підприємств та структурою лікувально-профілактичних закладів, реєстраційними формами медичної документації тощо.

2. Скласти проект комплексного плану оздоровчих заходів на підприємстві.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Є. Г. Гончарук, Ю. І. Кундієв, В. Г. Бардов та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 239 — 356.

2. Общая гигиена: пропедевтика гигиены / [Е. И. Гончарук, Ю. И. Кундиев, В. Г. Бардов и др.]; под ред. Е. И. Гончарука. ― К.: Вища школа, 2000. ― С. 518—532.

3. Загальна гігієна: навчальний посібник до практичних занять для студентів шостого курсу медичного факультету / [І.В Сергета, Б.Р.Бойчук, С.О. Латанюк та ін.]. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. —133с.

4. Габович Р.Д. Гигиена / Р.Д. Габович, С.С. Познанский, Р.Х. Шахбазян. ― К.: Вища школа, 1983. ― с. 189 — 200, 228 — 242.

5. Румянцев Г.И. Общая гигиена / Г.И. Румянцев, Е.П. Вишневская, Т.А. Козлова. — М.: Медицина, 1985. — С. 354 — 371, 392 — 424.

6. Покровский В.А. Гигиена / В.А. Покровский. — М.: Медицина, 1979. — С. 274—302, 400—422.

7. Навроцкий В.Н. Гигиена труда / В.Н. Навроцкий.— М.: Медицина, 1974. — С. 17—51.

8. Пивоваров Ю.П. Руководство к лабораторным занятиям по гигикне / Ю.П. Пивоваров, О.П. Гоева, А.А. Величко. — М.: Медицина, 1983. — С. 174—179.

9. Организация работи цехов здоровья на промышленном предприятии: метод. рекомендации.— М., 1984.— 29 с.

10. Ерошкина Т.В. Врачебно—инженерные бригады на предприятиях металлургической промышленности Украинской СССР / Т.В. Ерошкина. — К.: Здоров’я; 1983. — 40 с.

11. Организация экспертизы трудоспособности в медсанчастях промышленных предприятий. Метод. рекомендации / МЗ УССР.— Кривой Рог, 1987.— 18 с.

 

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 796 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.012 сек.)