АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікувально-дієтичне харчування при травмах кісток

Прочитайте:
  1. D. Оптимальний режим харчування
  2. D. Принципи виваженості харчування та поступового розширення обсягу харчових предметів, що споживаються
  3. V. Фармакологічне забезпечення і харчування спортсменів.
  4. Блок 2. Анатомія кісток черепа
  5. Блок 3. Вчення про з’єднання кісток – артрологія. З’єднання кісток черепа, хребта, грудної клітки, грудного та тазового поясів.
  6. Блок 4. З’єднання кісток вільної верхньої та нижньої кінцівок
  7. Будова та різновиди кісткової тканини. Структурна одиниця кістки – остеон. Ріст кісток. Функціональні закони росту кісток.
  8. Будова, класифікація і хімічний склад кісток.
  9. Валеологічні основи харчування
  10. Види хрящів. Способи сполучення кісток у скелеті людини за допомогою хрящової тканини. Приклади.

В результаті травми протягом перших днів у сироватці крові зменшується кількість білку, має місце його активний розпад. Отже, призначення білкової дієти сприяє підвищенню активності лужної фосфатази, що стимулює відкладення фосфорних солей в кістках і прискорює регенерацію кісткової тканини.

Таким чином, раціональним є призначення дієти з високим вмістом білку: 140 — 160 г на добу, причому 75% має складати білок тваринного походження.

Таку кількість протеїнів забезпечує добовий раціон, що містить 200 г кисломолочного сиру, 400 г баранини або яловичини та 2 яйця. Іншу кількість білка хворий отримує за рахунок продуктів рослинного походження: хліба, круп і овочів.

Обов’язковим є призначення вітамінів, що активізують репаративні процеси в кістках: А, Д2, С.

Основними елементами кісткової тканини є Са, Р, Мg. В кістках міститься 99% кальцію, 80% фосфору і 50% магнію, які є в організмі. При переломах кісток вміст цих мінеральних солей необхідно збільшити.

Солі кальцію, що добре засвоюються, містяться в молоці, сичугових сирах, бобових, зеленій цибулі, петрушці, шпинаті, салаті і капусті. Кальцій, що міститься в рослинних продуктів засвоюється гірше, так як утворює нерозчинну сіль із щавлевою кислотою.

Фосфором багаті злакові, молоко, сир, м’ясо, печінка, мозок, риба та яйця.

Магній міститься в хлібі грубого помелу, ячмінній і гречаній крупі, морській рибі та інших морепродуктах.

 

CИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Хворий 42 років, пред’являє скарги на біль та важкість в епігастральній області і в правому підребер’ї, нудоту, знижений апетит, проноси.

Після обстеження був поставлений діагноз: Гострий гепатит.

Призначте хворому дієтотерапію та визначте її характерні особливості.

Задача 2

Хворий 46 років, пред’являє скарги на гострі інтенсивні болі у правому пiдребір’ї з іррадіацією у праве плече, праву лопатку та праву ключицю. Язик покритий густим сірим нальотом. Живіт приймає участь в акті дихання обмежено, відмічається напруженість м’язів черевної стінки. Печінка збільшена, болюча під час пальпації.

Після обстеження був поставлений діагноз: Гострий холецистит.

Призначте хворому дієтотерапію, визначте її характерні особливості та складіть меню на перші два дні захворювання.

Задача 3

Хворий 35 років пред’являє скарги на болі у точці Поргеса, які мають тупий та ниючий характер, важкість в епігастральній області після прийому їжі, відчуття розпирання та урчання, метеоризм, запори. Дефіцит маси хворого складає 20 кг.

Після обстеження був поставлений діагноз: Хронічний ентероколіт у стадії загострення.

Призначте хворому дієтотерапію та визначте її характерні особливості.

Задача 4

Хвора 55 років пред’являє скарги на болі в підребер’ї, більше зліва, які мають тупий і ниючий характер та віддають у спину, важкість в епігастральній області після прийому їжі, відчуття розпирання і урчання в животі, метеоризм, часті проноси. Дефіцит маси хворого складає 8 кг.

Після обстеження був поставлений діагноз: Хронічний панкреатит у стадії загострення.

Призначте хворій дієтотерапію та визначте її характерні особливості.

Задача 5

Хвора 38 років пред’являє скарги на закрепи, біль при дефекації, виділення невеликої кількості свіжої крові.

Після обстеження був поставлений діагноз: Звичайний аліментарний закреп. Тріщина прямої кишки.

Призначте дієтотерапію та визначте її характерні особливості.

Задача 6

Чоловік, інженер-технік, 49 років, довжина тіла — 172 см, маса тіла — 94 кг, гіперстенік. Діагноз: атеросклероз, гіпертонічна хвороба.

Призначте необхідну лікувальну дієту, попередньо визначивши ступінь ожиріння та ураховувати віково-статеві особливості, основний діагноз а також групу інтенсивності праці.

Задача 7

Жінка, швачка, 28 років, ріст 164 см, маса тіла 92 кг, нормостенік.

Діагноз: цукровий діабет.

· Призначте необхідну лікувальну дієту, попередньо визначивши ступінь ожиріння та ураховувати віково-статеві особливості людини, основний діагноз а також групу інтенсивності праці.

Задача 8

Чоловік, зварювальник, 45 років, довжина тіла — 185 см, маса тіла — 72 кг, астенік.

Діагноз: сечокам’яна хвороба з сечокислим діатезом.

Призначте необхідну лікувальну дієту з урахуванням віково-статеві особливості людини, основного діагнозу, а також групу інтенсивності праці.

Задача 9

Підліток, 14 років, довжина тіла — 158 см, маса тіла — 48 кг, нормостенік.

Діагноз: перелом стегна.

Призначте необхідну лікувальну дієту, ураховуючи віково-статеві особливості та основний діагноз.

Задача 10

Чоловік, вчитель, 55 років, довжина тіла — 189 см, маса тіла — 81 кг, астенік.

Діагноз: атеросклероз, ішемічна хвороба серця.

Призначте необхідну лікувальну дієту, ураховуючи віково-статеві особливості людини, основний діагноз та групу інтенсивності праці.

Задача 11

Жінка, пенсіонерка, 58 років, довжина тіла — 154 см, маса тіла — 90 кг, гіперстенік.

Діагноз: Остеопороз, патологічна ламкість кісток.

Призначте необхідну лікувальну дієту, попередньо визначивши ступінь ожиріння та ураховуючи віково-статеві особливості людини і основний діагноз.

 

ТЕМА №13: Гігієнічна оцінка факторів трудового процесу та виробничого середовища. Медико-біологічні методи профілактики та реабілітації професійно-зумовленої патології серед працівників промисловості та сільськогосподарського виробництва.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методикою гігієнічної оцінки факторів виробничого процесу, ознайомитися з професійними хворобами, професійно-зумовленою патологією та медико-біологічними заходами щодо їх профілактики.

 

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

 

1. Методика гігієнічної оцінки факторів трудового процесу (шум, вібрація, хімічні забрудники повітря тощо).

2. Поняття про професійну та професійно-зумовлену патологію. Класифікація професійних захворювань.

3. Особливості розумової та фізичної праці. Гігієнічні принципи раціональної організації діяльності людини в умовах високого нервово-емоційного навантаження, монотонії та гіпокінезії.

4. Медико-біологічні методи профілактики захворювань, що зумовлені впливом професійних шкідливостей.

5. Гігієнічні основи реабілітації хворих з професійно-зумовленою патологією.

6. Загальні і спеціальні оздоровчі заходи, особливості організації, та методи оцінки їх ефективності.

 

ЗАВДАННЯ:

1. Оволодіти методиками гігієнічної оцінки параметрів шуму і вібрації, методикою гігієнічної оцінки чистоти повітря виробничих приміщень.

2. Ознайомитися з медико-біологічними методами профілактики та реабілітації професійно-зумовленої патології.

3. Визначити ефективність лікувально-профілактичних заходів, що проводяться, за даними ситуаційної задачі.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Є. Г. Гончарук, Ю. І. Кундієв, В. Г. Бардов та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 19—20.

2. Общая гигиена: пропедевтика гигиены / [Е. И. Гончарук, Ю. И. Кундиев, В. Г. Бардов и др.]; под ред. Е. И. Гончарука. ― К.: Вища школа, 2000. ― С. 14—15.

3. Загальна гігієна: навчальний посібник до практичних занять для студентів шостого курсу медичного факультету / [І.В. Сергета, Б.Р.Бойчук, С.О. Латанюк та ін.]. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — С. 51—57.

4. Румянцев Г.И. Общая гигиена / Г.И. Румянцев, Е.П. Вишневская, Т.А. Козлова. — М.: Медицина, 1985. — С. 354—371, 392—424.

5. Дейнега В.Г. Професійні хвороби: навч. посібник / В.Г. Дейнега. — К.: Вища школа, 1993.— 232 с.

6. Л.Н. Грацианская. Социальная и медицинская реабилитация больных профессиональными заболеваниями / Л.Н. Грацианская, А.Я. Юркевич. — Л.: Медицина, 1978. — 128 с.

7. Молоканов К.П. Биологические методы профилактики профессиональных заболеваний (краткое пособие) / К.П. Молоканов. — М.: Медицина, 1971. — 64 с.

8. Организация экспертизы трудоспособности в медсанчастях промышленных предприятий. Метод. рекомендации / МЗ УССР. — Кривой Рог, 1987. — 18 с.

9. В.П.Маленький В.П. Професійні хвороби / В.П.Маленький. — Вінниця: Нова Книга, 2005. — 336 с.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 549 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)