АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Організація гіпосенсибілізуючого харчування при порушеннях імунобіологічної реактивності

Від харчових алергій в тій чи іншій мірі страждає від 5 до 50% хворих на алергози. Обов’язковим компонентом алергенів є білки або пептиди. Найбільш поширені харчові алергени – білки яєць, молока та пшениці. Надзвичайно часто причиною харчової алергії є вживання риби, молюсків, суниць, горіхів, томатів, шоколаду, цитрусових, бананів.

Гіпосенсибілізуюче харчування спрямоване на послаблення або уповільнення процесів сенсибілізації організму та покращання обміну речовин. Передбачається зменшення кількості вуглеводів, а особливо цукру. Незначно збільшується вміст жирів, в основному за рахунок жирів рослинного походження. Вміст білків має відповідати фізіологічним нормам.

В раціоні гіпосенсибілізуючого харчування необхідно використовувати продукти харчування, які містять:

а) білки з високим вмістом сірковмісних амінокислот, проте з відносно низьким вмістом гістидину і триптофану (сир, яловичина, м’ясо кролів, курчата, короп тощо);

б) аскорбінову кислоту, рутин, ніацин, філохінон, токоферол, ретинол;

в) кальцій, магній, сірку;

г) продукти з високим вмістом фосфатидів, особливо лецетину (м’ясо кролів, печінка, серце, нерафінована олія, сметана);

д) продукти із значною лужною реакцією (молоко, овочі, фрукти, ягоди);

е) продукти, що є джерелами пектину та органічних кислот (овочі, фрукти та ягоди).

Натомість, обмежується використання продуктів:

а) з вмістом активних алергенів;

б) з високим вмістом щавлевої кислоти, яка зменшує засвоєння солей кальцію (щавель, шпинат, ревінь тощо);

в) з високим вмістом хлору та натрію;

г) продуктів, що подразнюють шлунково-кишковий тракт і підвищують всмоктування алергенних та гістаміноподібних речовин (гострі та екстрактивні речовини).

З урахуванням вище перерахованого під час організації гіпосенсебілізуючого харчування до раціону рекомендується включати такі патогенетично оправдані продукти, як яловичина, курчата, м’ясо кролів, яловичі печінка та серце, деякі види річкової та озерної риби (короп, лящ), молоко та кисломолочні продукти, вершкове масло, соняшникова та кукурудзяна олія (бажано нерафіновані), хліб із борошна грубого помелу або з висівками, рис, пшоно, картопля, капуста білокачанна, морква, гарбуз, огірки, салат, груші, сливи, яблука, вишні, виноград, абрикоси, лимони, петрушка, кріп, настій шипшини, свіжі соки з м’якоттю з цих фруктів, овочів та ягід.

Продукти з високим сенсибілізуючим потенціалом рекомендується обмежити, і насамперед яєчний білок, рибу із родини скумбрієвих і лососевих, раки, краби, свинину, нирки, легені, боби (крім зеленого горошку), томати, банани, апельсини, мандарини, персики та деякі ягоди (полуниці, суниці, малина), какао і шоколад. Крім того, слід обмежити (краще виключити із споживання) гострі та екстрактивні страви: міцні м’ясні та рибні бульйони, супи на їх основі, пряності, кондитерські вироби (булочки з кремом, бісквіти, тістечка, торти), солена та маринована риба, сир (особливо чедер і рокфор), квашені, солені та мариновані овочі та їх розсоли, копчені продукти.

Харчування має бути різноманітним, але простим. Страви готуються в основному у відвареному та пареному вигляді, можна в печеному та тушкованому, приготування смажених страв забороняється.

Рекомендується використовувати дієти №7, №10 з обмеженням легкозасвоюваних вуглеводів або дієту №9 з обмеженням солі.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 568 | Нарушение авторских прав