АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гігієнічні основи аліментарної профілактики атеросклерозу

Поширеність серцево-судинних захворювань набула епідемічного характеру і є однією з основних причин інвалідності та смертності. Понад 80% випадків смерті від серцево-судинних хвороб зумовлені ішемічною хворобою серця. Причиною майже всіх випадків смерті від захворювань судин головного мозку є інсульти. Отже, проблеми профілактики виникнення атеросклерозу надзвичайно актуальні.

До провідних аліментарних факторів ризику виникнення атеросклерозу слід віднести підвищену енергетичну цінність харчування, надлишок жирів та легкозасвоюваних вуглеводів (кондитерські вироби) у харчуванні, надлишок продуктів, багатих на холестерин, порушення режиму харчування, дефіцит поліненасичених жирних кислот, недостатнє вживання клітковини та пектинів, недостатню кількість ліпотропних чинників їжі, недостатню кількість вітамінів С, Р, В₂, В₆, РР та Е, надлишкове вживання солі, дефіцит у харчуванні мікроелементів, передусім Mg, I, Mn, Co, Zn та K, зловживання алкоголем. Крім того, вагомими факторами ризику для розвитку атеросклерозу є: ожиріння, підвищений артеріальний тиск, гіпокінезія, паління, високе нервово-емоційне навантаження.

Тому, визначальними рисами аліментарної профілактики атеросклерозу є:

· загальна профілактика ожиріння, що зумовлює зменшення вживання жирів, багатих насиченими жирними кислотами, та легкозасвоюваних вуглеводів, насамперед цукру і кондитерських виробів;

· роздрібнений (не менш ніж 5 разів на день) режим харчування;

· збільшення вживання повноцінних білків, рослинних жирів, пектинів, клітковини, вітамінів С, В₆, В₁₂, РР, А та Е;

· зменшення кількості солі та смажених страв,

· виключення з раціону алкогольних напоїв.

Зазначені рекомендації можна виконати, дотримуючись наступних правил:

1. Обмежити вживання жирів тваринного походження (масло вершкове, свинячий, яловичий, баранячий, качачий жир), використовувати в харчуванні нежирні сорти м’яса (яловичина, кроляче м’ясо, індик), рибу, знежиренні молочні продукти. З раціону мають бути виключені: жирне м’ясо, печінка, мозок, вим’я, ікра риб. Кількість яєчних жовтків не повинна перевищувати 1 – 2 на тиждень.

2. Щоденно включати в раціон 20 – 25 г рослинної олії (кукурудзяної, соняшникової), яка є джерелом поліненасичених жирних кислот, лецитину, токоферолів і сприяє переходу холестерину в жовчні кислоти, завдяки чому знижуються його рівень в крові. Рослинні олії посилюють ліпотропний вплив холіну, що сприятливо впливає на процес зсідання крові і проникність судинних стінок.

3. Обмежити кількість продуктів, що багаті на прості цукри — варення, сиропи, цукерки, кондитерські вироби. Добова кількість сахарози не повинна перевищувати 40 – 50 г.

4. Широко використовувати в раціоні овочі, фрукти та ягоди у свіжому вигляді (не менш як 400 – 500 г на добу), а також настої шипшини, пшеничних висівок.

5. Включати в раціон продукти моря (морську капусту, кріль, мідії, кальмари), котрі багаті на органічні сполуки йоду, а також на інші мікроелементи, вітаміни, ліпотропні фактори.

Якщо відомий тип гіперліпопротеідемії, то в залежності від цього необхідно застосувати диференційовані аліментарні заходи.

Основні принципи їх використання:

· обмеження вживання жирів – при гіперліпопротеідеміях І, ІІа, ІІб,ІV, та V типів;

· обмеження вуглеводів у вигляді моно- та дицукрів – при гіперліпопротеідеміях ІІб, ІІІ, ІV, та V типів,

· обмеження вживання холестерину – при гіперліпопротеідемії ІІа типу;

· повна заборона алкоголю – при гіперліпопротеідемії V типу.

У випадках, коли розлади серцево-судинної системи та атеросклеротичні зміни в уже мають місце, призначають дієти № 7 – 10. Об’єднання дієти № 7, що призначається при хронічних захворюваннях нирок без порушення їх азотовидільної функції, і дієти № 10, яка рекомендується у випадку серцево-судинних захворювань, це пов’язано з тим, що зрушення у стані здоров’я при цих патологічних станах часто є супутніми. Крім того, дієта № 7 та дієта № 10 базуються на однакових принципах щадіння та відновлення порушених обмінних процесів (виділення азотистих шлаків і недоокислених продуктів обміну з організму).

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 496 | Нарушение авторских прав