АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методика гігієнічної оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу

Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу передбачає проведення експрес-оцінки функціональних можливостей організму та поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності дитини.

Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу та систематичного навчання у школі проводиться на підставі результатів виконання комплексного психофізіологічного тесту Керна-Ірасека, показників дослідження якості звуковимови та точності координації рухів.

Тест Керна-Ірасека складається з трьох завдань: 1) малювання людини; 2) перемальовування короткої фрази з 3-4 слів; 3) перемальовування групи крапок. Кожне завдання оцінюється у балах (найкраща оцінка – 1 бал, найгірша – 5 балів). Сума даних виконання окремих завдань є загальним результатом дослідження.

Перше завдання полягає в тому, що дитина повинна намалювати фігуру людини без будь-яких установок з боку дослідника, друге – в тому, що дитина копіює фразу з трафарету, який виготовлений заздалегідь і вміщує просту коротку фразу, наприклад: “Він їв суп” або “Вона пила сік”, третє – в тому, що дитина протягом 1 хвилини дивиться на трафарет, а потім намагається відтворити форму розстановки і кількість крапок на листі паперу. Критерії загальної оцінки результатів тестування: висока готовність до навчання у школі – до 5 балів, середня готовність – 6-10 балів, низька готовність – понад 11 балів.

Оцінка якості та чистоти звуковимовляння проводиться під час словесного відтворення слів, що важко артикулюються, таких як: рак, чапля, яйце, сокира, лопата, стілець, газета, зима, мишка, риба, чайка, ключ.

Точність координації рухів і, отже, готовність до сприйняття навичок письма, визначається за допомогою тесту “Вирізання кола”. Дитині пропонують картку, на якій зображені сім кіл, що розташовані на відстані 1 мм одне від одного. Середнє коло відмічено потовщеною лінією і має діаметр, що дорівнює 50 мм. Майбутній школяр повинен вирізати коло за потовщеною лінією протягом 1 хвилини. Відрахунок часу розпочинається з того моменту, коли ножиці доторкнулися до потовщеної лінії. Оцінюють час та якість виконання тесту.

Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини з метою визначення її готовності до навчання у школі передбачає проведення дослідження та здійснення кількісної оцінки механічної, образної та вербально–логічної пам’яті, а також вербально-логічного мислення.

Оцінка механічної пам’яті. Дитині пропонують запам’ятати, а потім відтворити, написавши на листі паперу, десять цифр, що пред’явлені на окремих картках або написані на дошці. Числа можуть бути різними, бажано як одно-, так і двозначними, від 1 до 16.

Дитина, яка досліджується, впродовж 1 хвилини уважно розглядає запропоновані цифри і намагається запам’ятати їх, а потім по пам’яті протягом 1 хвилини занотовує ці цифри на листі паперу в будь-якому порядку. Критеріальною характеристикою механічної пам’яті є показник її продуктивності, який обчислюється за формулою:

с–а

ПМП = —— • 100%;

n

де ПМП – продуктивність механічної пам’яті;

с – кількість вірно відтворених цифр;

а – кількість помилково відтворених цифр;

n – кількість пред’явлених цифр.

Продуктивність механічної пам’яті вважається високою, якщо результат знаходиться у межах від 80% до 100%, середньою – від 50% до 80%, низькою – менш, ніж 50%.

Оцінка вербально–логічної пам’яті. Дослідник двічі чітко та голосно вимовляє 10 слів, призначених для запам’ятовування. Слова повинні бути простими, мати конкретні образні характеристики та легко відтворюватися. Наприклад: гора, кішка, вікно, книга, ваза, стіл, зірка, квітка, дерево, пилка. Дитина, яка досліджується, повинна протягом 1 хвилини написати на листі паперу слова, які удалося запам’ятати, або намалювати образи, що відповідають цим словам. Показник продуктивності вербальнологічної пам’яті обчислюється за формулою:

с–а

ПВЛП= —— • 100%;

n

де: ПВЛП – продуктивність вербально–логічної пам’яті;

с – кількість вірно відтворених слів;

а – кількість помилково відтворених цифр;

n – кількість пред’явлених цифр.

Критерії оцінки результатів аналогічні попереднім.

Оцінка образної пам’яті Дитині, яка досліджується, для запам’ятовування пред’являється картка із зображеними на ній 9 простими геометричними фігурами. Час пред’явлення та час відтворення однаковий – 1 хвилина. Показник продуктивності образної пам’яті обчислюється за формулою:

с–а

ПОП= —— • 100%;

n

де: ПОП – продуктивність образної пам’яті;

с – кількість вірно відтворених фігур;

а – кількість помилково відтворених фігур;

n – кількість пред’явлених фігур.

Критерії оцінки результатів аналогічні попереднім.

Оцінка вербально-логічного мислення. Дитині, яка досліджується, пропонується картка з написаною на ній групою слів, що складається з 10 варіантів по 4 слова у кожному.

При цьому кожні 3 слова в кожній групі мають чіткий змістовний зв’язок, а четверте слово є зайвим, таким, що не пов’язане з іншими. Зайве слово потрібно викреслити:

Наприклад:

1. книга, портфель, чемодан, сумка 2. молоко, сир, хліб, вершки

3.хвилина, секунда, час, вечір 4. вага, годинник, окуляри, термометр

5. Вова, Микола, Маша, Юра 6. зима, літо, ніч, осінь

7. стіл, стілець, вікно, шафа 8. береза, сосна, ягода, дуб

9. зошит, ручка, олівець, газета 10. мати, бабця, тато, учитель

Зайві слова: 1) книга, 2) хліб, 3) вечір, 4) окуляри, 5) Маша, 6) ніч, 7) вікно, 8) ягода, 9) газета, 10) учитель.

За кожну вірну відповідь дитині нараховується 2 бали, за кожну невірну – 0 балів. Потім підраховується загальна сума балів.

Загальний результат вважається низьким, якщо дитина набрала від 0 до 6 балів; середнім – від 8 до 12 балів, високим – від 14 до 20 балів.

Для комплексної оцінки показників функціональної готовності дітей до вступу у школу, що були визначені, використовують спеціально розроблену стандартизовану 20-бальну шкалу, при цьому результат 1-6 балів свідчить про низький рівень функціональної готовності, 7-13 балів – про середній рівень функціональної готовності, 14-20 балів – про високий рівень функціональної готовності дитини (таблиця 2).

Таблиця 2

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 626 | Нарушение авторских прав