Акушерство Анатомия Анестезиология Вакцинопрофилактика Валеология Ветеринария Гигиена Заболевания Иммунология Кардиология Неврология Нефрология Онкология Оториноларингология Офтальмология Паразитология Педиатрия Первая помощь Психиатрия Пульмонология Реанимация Ревматология Стоматология Терапия Токсикология Травматология Урология Фармакология Фармацевтика Физиотерапия Фтизиатрия Хирургия Эндокринология Эпидемиология

Гігієнічні основи оптимізації адаптаційного процесу

Прочитайте:

Наукове обґрунтування підходів до збереження та зміцнення здоров’я людини передбачає збалансоване поєднання традиційних і нетрадиційних методів впливу на стан адаптаційних ресурсів організму, пошук найбільш доцільних засобів психофізіологічної та психогігієнічної корекції функціональних можливостей дівчат та юнаків.

Водночас стан здоров’я людини необхідно розглядати і як динамічну систему, що постійно змінюється у зв’язку з постійними зрушеннями в стані довкілля за рахунок зрушень у функціонуванні окремих органів і систем та відповідного напруження регуляторних механізмів її організму.

Отже, проблема адаптації, незаперечно, є однією з головних у сучасній медичній науці передусім тому, що саме адаптаційний процес визначає можливість оптимальної життєдіяльності людини в умовах навколишнього середовища та в соціальних умовах, які зазнають повсякчасних перетворень. Причому, в процесі підтримання адекватних співвідношень у системі “людина-середовище”, в ході якого можуть видозмінюватися і внутрішній стан людини, і параметри середовища, вирішальну роль відіграють такі різновиди адаптації, як психічна, психофізіологічна та соціально–психологічна адаптація.

Слід відмітити, що в ході розгляду динамічних зрушень протягом адаптаційного процесу з боку функціональних систем організму чітко відзначити 3 основних напрямки змін основних психофізіологічних корелят працездатності, а саме: появу функціональних станів організму, що забезпечують оптимізацію його життєдіяльності у нових умовах середовища, зникнення форм пристосування, що склалися, проте, застаріли, та збереження тих форм пристосування, які є корисними для організму, появу нових адаптивних форм поведінки, що пов’язані з несинхронними зрушеннями характеристик функціонального стану у зв’язку з впливом зовнішніх умов середовища та внутрішніх змін, які відбуваються в організмі.

Тому адаптацію слід визначити і як цілеспрямовану системну реакцію організму, що забезпечує можливість виконання будь-яких видів життєдіяльності в умовах впливу чинників, котрі можуть призводити до порушень гомеостатичного балансу.

Розглянемо це питання з точки зору змін, які відбуваються під час адаптації людини до виконання виробничої діяльності, тобто професійної адаптації, на прикладі організації професійної підготовки студентів у вищому навчальному закладі медичного профілю.

Отже, виходячи з вищенаведеного, професійна адаптація являє собою цілеспрямовану системну реакцію організму, що зумовлює активне пристосування людини до змісту та умов праці, нового соціального оточення і особливостей конкретної спеціальності та забезпечує високу ефективність професійної діяльності. Саме успішність професійної адаптації вважають одним з головних критеріїв вірного вибору фаху, що засвоюється, рівня професійної придатності та індикатором ступеня професійної підготовленості в цілому.

Професійна адаптація характеризується збереженням та подальшим розвитком здібностей і схильностей до конкретної професійної діяльності, злиттям суспільної і особистої мотивації праці та здійснюється у тісній взаємодії і незаперечному взаємозв’язку з соціальною адаптацією. Необхідно відзначити, що професійна адаптація може мати як підготовчий, так і основний характер. Підготовчий етап здійснюється у процесі професійного навчання і включає у свою структуру елементи, як психофізіологічної, так і соціально-психологічної адаптації. Основний етап професійної адаптації відбувається безпосередньо під час виконання виробничих обов’язків на конкретному робочому місці.

Надзвичайно характерними та важливими для професійної адаптації слід визнати такі властивості адаптаційних процесів, як здатність елімінувати вплив різних подразників шляхом відтворення певної реакції у відповідь на вплив подразників, а також здатність до адекватного подальшого сприйняття подразників, що повторюються, та на підставі їх аналізу, активно перетворювати середовище перебування, змінювати у певних межах стратегію діяльності тощо.

Всебічна оцінка адаптаційних перетворень, що відбуваються, неможлива без урахування соціально-гігієнічних, психолого-педагогічних та акліматизаційних аспектів проблеми. Дійсно, використання наукових досліджень анамнестичного змісту, насамперед таких, що зумовлюють гігієнічну оцінку особливостей способу життя, провідних характеристик особливостей реагування організму у відповідь на вплив як термінових, так і відстрочених змін у стані навколишнього середовища, надає можливість виявити основні закономірності взаємодії людини та довкілля і в звичних, і в надзвичайних умовах.

Процес навчання дівчат і юнаків в умовах сучасних вищих навчальних закладів нерозривно пов’язаний з необхідністю подолання явищ емоційного напруження, психологічного дискомфорту і навіть антено-вегетативних проявів. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба у проведенні комплексу досліджень психофізіологічного та психогігієнічного змісту, кінцевим етапом, якого повинна стати гігієнічна оцінка стану здоров’я, що здійснюється на наукових засадах з адаптаційної точки зору та з позицій системного аналізу.

Незаперечне значення проблеми раціональної організації навчальної та позанавчальної діяльності студентів мають в умовах підготовки майбутніх медичних працівників. Слід зазначити, що стан здоров’я населення завжди був і буде одним з провідних критеріїв розвитку суспільства, адже його високий рівень є передумовою економічного, соціального і політичного добробуту, запорукою безпеки і прогресу. В цих умовах медична освіта, в першу чергу вища, виступає як один із головних регуляторів соціального розвитку, що формує доктрину життєздатності суспільства та підтримує його через діяльність кадрів системи охорони здоров’я.

Гігієнічні принципи оптимізації адаптаційного процесу (на прикладі даних, що були отримані під час вивчення та обґрунтування основних шляхів оптимізації професійної адаптації студентів-медиків):

§ урахування віково-статевих закономірностей процесів формування психофізіологічних функцій та особливостей особистості студентів у природних умовах повсякденної діяльності;

§ раціональна організація навчальної та позанавчальної діяльності студентів, що забезпечує цілеспрямований розвиток ключових соціально- і професійно-значущих психофізіологічних функцій та особливостей особистості;

§ визначення особливостей процесів психофізіологічної адаптації студентів до умов перебування у вищому навчальному закладі;

§ урахування соціально-гігієнічних, психолого-педагогічних та акліматизаційних особливостей адаптаційного процесу;

§ адекватне поєднане використання як традиційних, так і нетрадиційних заходів щодо підвищення ступеня адаптації організму дівчат та юнаків до процесу професійного навчання.

Ситуаційні задачі

Задача 1

Дайте гігієнічну оцінку властивостям темпераменту студента медичного університету, якщо під час тестування з використанням особистісних опитувальників Айзенка та Спілбергера отримані такі результати: екстраверсія – 8 балів, нейротизм – 20 балів, щирість – 2 бали; ситуаційна тривожність – 52 бали, особистісна тривожність – 49 балів.

Задача 2

Дайте гігієнічну оцінку властивостям темпераменту студента медичного університету, якщо під час тестування з використанням особистісних опитувальників Айзенка та Спілбергера отримані такі результати: екстраверсія – 17 балів, нейротизм – 18 балів, щирість – 3 бали; ситуаційна тривожність – 45 балів, особистісна тривожність – 59 балів.

Задача 3

Дайте гігієнічну оцінку властивостям характеру студентки медичного університету, якщо під час тестування з використанням особистісного опитувальника Шмішека отримані такі результати: рівень вираження акцентуації за гіпертимним типом становить 12 балів, за застрягаючим типом – 12 балів, за емотивним типом – 21 бал, за педантичним – 20 балів, за тривожним типом – 18 балів, за циклотимним типом – 14 балів, за демонстративним типом – 16 балів, за возбудимим типом – 20 балів, за дистимним типом – 20 балів, за екзальтованим типом – 18 балів.

Задача 4

Дайте гігієнічну оцінку властивостям суб’єктивного контролю особистості студента медичного університету, якщо під час тестування з використанням тестової методики Роттера отримані такі результати: рівень загальної інтернальності становить 3 стени, рівень інтернальності в області досягнень – 4 бали, рівень інтернальності в області невдач – 2 стени, рівень інтернальності в області сімейних відносин – 6 балів, рівень інтернальності в області виробничих відносин – 3 бали, рівень інтернальності в області меж особистісних відносин – 6 балів, рівень інтернальності в області здоров’я та хвороби – 3 бали.

Задача 5

Дайте гігієнічну оцінку рівню нервово–психічного напруження особистості студента медичного університету, якщо під час тестування з використанням тестової методики НПН Немчина отриманий такий результат: загальний рівень нервово–психічного напруження складає 73 бали.

Задача 6

Дайте гігієнічну оцінку показникам нервово-психічного стану особистості студента медичного університету, якщо під час тестування з використанням тестової методики САН отримані такі результати: самопочуття – 3 бали, активність – 5 балів, настрій – 4 бали.

Задача 7

Дайте гігієнічну оцінку типам денних кривих біологічних ритмів температури тіла та частоти серцевих скорочень студента медичного університету, якщо в 8⁰⁰ температура його тіла складала 36,4°С, частота серцевих скорочень – 72 удари за хвилину, в 12⁰⁰ температура тіла становила 36,8°С, частота серцевих скорочень – 80 ударів за хвилину, в 16⁰⁰ температура тіла складала 36,2°С, частота серцевих скорочень – 72 удари за хвилину, в 20⁰⁰ температура тіла становила 36,6°С, частота серцевих скорочень – 78 ударів за хвилину.

Задача 8

Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо типів денної працездатності трьох студентів 6 курсу медичного університету, якщо сума балів виконання тестової методики Остберга складає відповідно 78, 62 і 40 балів та, у разі необхідності, відповідні рекомендації щодо зміни стереотипу навчальної діяльності на підставі урахування особливостей біоритмологічного профілю особистості.

ТЕМА №26: ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНОЇ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ. НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ (навчально-дослідна конференція)

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Засвоїти основні положення гігієни, що підвищують ефективність практичної діяльності сімейного лікаря.

2. Ознайомитися та провести аналіз провідних складових здорового способу життя людини та ролі сімейного лікаря в його формуванні.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Основні положення організації первинної медико-санітарної допомоги.

2. Сімейна медицина в діяльності ВООЗ.

3. Питання гігієни в діяльності сімейного лікаря.

4. Історія розвитку напрямку сімейної медицини в Україні.

5. Санітарно-освітня робота в діяльності сімейного лікаря.

6. Роль сімейного лікаря у формуванні здорового способу життя пацієнтів.

7. Гігієнічне виховання в системі профілактичних заходів, що проводяться сімейним лікарем.

ЗАВДАННЯ:

1. Вивчити гігієнічні аспекти діяльності сімейного лікаря.

2. Засвоїти основні принципи формування здорового способу життя.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995.

2. Даценко І.І. Основи загальної і тропічної гігієни / І.І. Даценко, Р.Д. Габович. — К.: Здоров’я, 1995. — С. 659—688.

3. Общая гигиена / [Г.И. Румянцев, М.П. Воронцов, Е.Г. Гончарук и др.]. — М.: Медицина, 1990. — С. 238—264.

4. Голяченко О.М. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров’я / О.М. Голяченко, А.М. Сердюк, О.О. Приходський. — Тернопіль: Джура, 1997. — С. 123—131.

5. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / За ред. Ю.В. Вороненко, В.Ф. Москаленка. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — С. 293—310.

6. Беске Ф. Здравоохранение Германии / Ф. Беске, И. Брехт, А. Райнкемайер. — М., 1997. — 224 с.

7. Здоров’я дітей та жінок в Україні / [Р. Богатырева, О. Бердник, Б. Ворник та ін.]. — К., 1997. — 152 с.

8. Голяченко О.М. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров’я / О.М. Голяченко, А.М. Сердюк, О.О. Приходський. — Тернопіль—Київ—Вінниця, 1997. — 328 с.

9. Гончарук Е.И. Изучение влияния факторов окружающей среде на здоровье населения / Е.И. Гончарук, Ю.В. Вороненко, Н.И. Марценюк. — К., 1989. — 204 с.

10. Грандо О.О. Подорож у минуле медицини / О.О. Грандо. — К.: РВА «Тріумф», 1995. — 176 с.

11. Грейсон Дж.К. Американский менеджмент на пороге ХХI века / Дж.К. Грейсон, К. О’Делл; пер. с англ. — М.: Экономика, 1991. — 319 с.

12. Довідник сімейного лікаря: пер. з англ. — К.: Медична газета України, 1997. — 181 с.

13. Европейская политика по достижению здоровья для всех на двадцать первое столетие // Рабочий документ для консультаций. — ВОЗ. — 1997. — 216 с.

14. Задачи по достижению здоровья для всех: Европейская политика здравоохранения. — Копенгаген: ВОЗ: Европейское региональное бюро, 1993. — 322 с.

15. Збірник нормативно-правових актів систем первинної медико-санітарної допомоги в охороні здоров’я. — К., 1999. — 450.

16. Здоровье населения в Европе: отчет о мониторинге деятельности по достижению здоровья для всех в 1993-1994 гг. — Копенгаген: ВОЗ: Европейское региональное бюро, 1995. — 66 с.

17. Общепрактическая и семейная медицина: пер. с нем. / Под ред. М.М.Кохена. — Минск, 1997. — 618 с.

18. Концепція реформування первинної медико-санітарної допомоги / [В.М. Паноморенко, О.М. Циборовский, В.І. Польченко та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. — 1999. — № 1. — С. 67—73.

19. Соціальний, медичний та протирадіаційний захист постраждалих в Україні внаслідок Чорнобильської катастрофи: збірник законодавчих актів та нормативних документів 1991-1998 рр. — К.: Агенство «Чорнобильінтернетінформ», 1998. — 610 с.

20. Уваренко А.Р. Первинна медико-санітарна допомога на селі / А.Р. Уварено, В.Д. Парій. — Житомир: Полісся, 1998. — 208 с.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 556 | Нарушение авторских прав

Предыдущая 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159160161 Следующая

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.007 сек.)

Главная | О нас | Полезные cсылки | Контакты