АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Методологія вивчення психічного здоров’я
Атрибутивно-категорійний
підхід
| |


Відповідно до атрибутивно-категорійного підходу психічне здоров’я людини характеризується відсутністю виражених нервово-психічних розладів, певним резервом сил, що дозволяє подолати несподівані стреси або утруднення, а також стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом.
Отже, головний атрибут психічного здоров’я – не лише відсутність психічних захворювань, але й нервово–психічний розвиток, що відповідає вікові, а також сприятливий функціональний стан організму і, передусім, вищої нервової системи та сенсорних систем організму
Провідні критерії психічного здоров’я:
· відсутність або наявність виражених форм психічних захворювань та граничних нервово-психічних розладів;
· гармонійність психічного розвитку та його відповідність вікові;
· показники стану провідних соціально- і професійно-значущих психофізіологічних функцій та особливостей особистості (функціональний стан центральної нервової системи, зорової, слухової, сенсорних систем соматосенсорного аналізатору, властивості нервових процесів, уваги, пам’яті, темпераменту і характеру, розумової працездатності тощо), які зумовлюють ефективне виконання різноманітних навчальних, професійних або побутових завдань у повсякденній діяльності.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 466 | Нарушение авторских прав
|