АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Індикатори якості та безпеки діяльності закладів охорони здоров’я III рівня (високоспеціалізованої) перинатальної допомоги
№ пор.
| Індикатор
| Порогове значення
| Методика вимірювання (обчислення)
| 1.
| Питома вага лікарів, які мають вищу та/або І атестаційні категорії
| 75,0% і більше
| Кількість лікарів, які мають вишу та/або І атестаційні категорії, × 100 / загальна кількість лікарів (фізичних осіб)
| 2.
| Питома вага середніх медичних працівників, які мають вищу та/або І атестаційні категорії
| 75,0% і більше
| Кількість середніх медичних працівників, які мають вишу та/або І атестаційні категорії, × 100 / загальна кількість середніх медичних працівників (фізичних осіб)
| 3.
| Наявність можливостей забезпечення консультацій вагітних, роділь, породіль анестезіологом, неонатологом, хірургом, генетиком, терапевтом, кардіологом, рентгенологом
| Так
| Наявність алгоритмів залучення спеціалістів до консультацій
| 4.
| Наявність можливостей забезпечення консультацій новонароджених хірургом дитячим, офтальмологом дитячим, кардіоревматологом дитячим
| Так
| Наявність алгоритмів залучення спеціалістів до консультацій
| 5.
| Наявність сучасного медичного обладнання для надання акушерсько-гінекологічної, анестезіологічної та неонатальної допомоги
| 95,0% і більше
| Кількість наявного передбаченого табелем оснащення сучасного медичного обладнання × 100 / загальна кількість передбаченого табелем оснащення сучасного медичного обладнання
| 6.
| Наявність можливостей лабораторно-діагностичного обстеження вагітних, роділь, породіль та новонароджених відповідно до технологій клінічних та параклінічних протоколів
| 95,0% і більше
| Кількість обов’язкових відповідно до клінічних протоколів діагностичних обстежень, для виконання яких створені в закладі умови, × 100 / загальна кількість обов’язкових, відповідно клінічних протоколів, діагностичних обстежень
| 7.
| Комп’ютеризація клінічних структурних підрозділів з доступом до Інтернету
| 95,0% і більше
| Кількість клінічних структурних підрозділів закладу, оснащених комп’ютерами з доступом до Інтернету, × 100 / загальна кількість структурних підрозділів закладу
| 8.
| Наявність локальних протоколів надання акушерсько-гінекологічної та неонатальної допомоги з маршрутами пацієнтів у всіх підрозділах, задіяних у наданні допомоги даного рівня
| 95,0% і більше
| Кількість розроблених і наявних у закладі локальних протоколів надання акушерсько-гінекологічної та неонатальної допомоги на електронних та /або паперових носіях × 100 / загальна кількість затверджених наказами МОЗ України клінічних протоколів
| 9.
| Наявність статусу «Лікарня, доброзичлива до дитини»
| Так
| Наявність сертифікату «Лікарня, доброзичлива до дитини»
| 10.
| Питома вага вагітних із захворюваннями серця ІІ–ІV ступенів ризику, розроджених у закладі
| 90,0% і більше
| Кількість вагітних із захворюваннями серця, ІІ–ІV ступенів ризику, розроджених у закладі, × 100 / загальна кількість розроджених вагітних із захворюваннями серця ІІ–ІV ступенів ризику у регіоні обслуговування
| 11.
| Питома вага вагітних з прееклампсією тяжкого ступеня, розроджених у закладі
| 90,0% і більше
| Кількість вагітних із прееклампсією тяжкого ступеня, розроджених у закладі, × 100 / загальна кількість розроджених вагітних із прееклампсією в регіоні обслуговування
| 12.
| Питома вага ускладнених пологів
| 50,0%
| Кількість ускладнених пологів у закладі × 100 / загальна кількість ускладнених пологів у регіоні обслуговування
| 13.
| Питома вага новонароджених з масою тіла до 1499 г
| 90,0% і більше
| Кількість новонароджених з масою тіла при народженні до 1499 г × 100 / загальна кількість новонароджених з масою тіла до 1499 г у регіоні обслуговування
| 14.
| Питома вага партнерських пологів
| 85,0% і більше
| Кількість партнерських пологів × 100 / загальна кількість пологів
| 15.
| Питома вага КР
| 15,0–25,0%
| Кількість пологів шляхом КР × 100 / загальна кількість пологів
| 16.
| Активне ведення ІІІ періоду пологів
| 95,0% і більше
| Кількість пологів з активним ведення ІІІ періоду × 100 / загальна кількість пологів
| 17.
| Контакт «шкіра до шкіри»
| 85,0% і більше
| Кількість новонароджених, яким проведено контакт «шкіра до шкіри», × 100 / загальна кількість новонароджених
| 18.
| Питома вага новонароджених з виключно грудним вигодовуванням
| 90,0% і більше
| Кількість новонароджених, виписаних на виключно грудному вигодовуванні, × 100 / загальна кількість виписаних новонароджених
| 19.
| Догляд новонароджених за методом «кенгуру»
| 15,0% і більше
| Кількість недоношених новонароджених, яких доглядали за методом «кенгуру», × 100 / загальна кількість виписаних недоношених новонароджених
| 20.
| Частота кровотеч в післяпологовому періоді
| 15,0 і менше
| Кількість породіль, у яких були кровотечі в післяпологовому періоді, × 1000 / загальна кількість виписаних породіль
| 21.
| Питома вага екстирпацій матки після кровотечі
| 5,0 і менше
| Кількість породіль з кровотечами під час пологів та в післяпологовому періоді, яким проведено екстирпацію матки,
× 1000 / загальна кількість виписаних породіль, у яких були кровотечі під час пологів та в післяпологовому періоді
| 22.
| Питома вага епізіотомій
| 8,0% і менше
| Кількість пологів з епізіотомією
× 100 / загальна кількість пологів
| 23.
| Питома вага інструментальних пологів:
- вакуум-екстракція
- акушерські щипці
|
10,0 і більше
2,0 і менше
| Кількість пологів із застосуванням вакуум-екстракції, акушерських щипців
× 1000 / загальна кількість пологів
| 24.
| Частота хворих новонароджених
| 170 і менше
| Кількість новонароджених, які народилися хворими та захворіли у перші 168 год. після народження, × 1000 / загальна кількість народжених живими
| 25.
| Виживання недоношених новонароджених з масою тіла 500–999 г
| 55,0% і більше
| Кількість недоношених новонароджених з масою тіла 500–999 г, померлих у перші 6 діб після народження, × 100 / загальна кількість і народжених живими недоношених новонароджених з масою тіла 500–999 г
| 26.
| Виживання недоношених новонароджених з масою тіла 1000–1499 г
| 85,0% і більше
| Кількість недоношених новонароджених з масою тіла 1000–1499 г, померлих у перші 6 діб після народження
× 100 / загальна кількість народжених живими недоношених новонароджених з масою тіла 1000–1499 г
| 27.
| Рівень перинатальної смертності
| 12,0 і менше
| Кількість народжених мертвими і померлих у перші 168 год. життя × 1000 / загальна кількість новонароджених
| 28.
| Мертвонароджуваність
| 6,5 і менше
| Кількість народжених мертвими × 1000 / загальна кількість новонароджених
| 29.
| Рання неонатальна смертність
| 3,5 і менше
| Кількість новонароджених, померлих у перші 168 год. життя, × 1000 / загальна кількість новонароджених
| 30.
| Задоволеність пацієнтів медичною допомогою
| 80,0% і більше
| Кількість пацієнток, які, за даними анонімного анкетування, задоволені медичною допомогою, × 100 / загальна кількість пацієнток, які заповнили анкети
| 31.
| Знання жінками загрозливих симптомів під час вагітності. пологів та післяпологового періоду
| 95,0% і більше
| Кількість пацієнток, які, за даними анонімного анкетування, знали про загрозливі симптоми під час вагітності. пологів та післяпологового періоду, × 100 / загальна кількість пацієнток, які заповнили анкети
| 32.
| Надання хірургічної допомоги новонародженим при вроджених вадах розвитку протягом першої доби
| 80,0%
| Кількість новонароджених, які отримали відповідну хірургічну допомогу протягом І доби життя, × 100 / загальна кількість новонароджених з вродженими вадами розвитку
|
Розділ 8. Планування сім’ї у системі регіоналізації перинатальної допомоги
Роль планування сім’ї у збереженні здоров’я матерів та дітей
Планування сім`ї є невід’ємною частиною надання перинатальної допомоги як на етапі підготовки до вагітності, так і після пологів.
Незважаючи на численність і серйозність завдань, які постали перед охороною здоров’я у світі, можливість планування кількості дітей у сім’ї є однією зі значущих проблем медичного характеру. За даними світової статистики, щорічно від чинників, пов’язаних з вагітністю або її перериванням, помирає близько 0,5 млн. молодих жінок. Світовий досвід свідчить, що використання сучасних контрацептивних методів як засобів попередження незапланованої вагітності, сприяє зменшенню частоти штучних і нелегальних абортів, що дає змогу знизити рівень материнської смертності на 25–50%.
Планування сім’ї відіграє важливу роль у збереженні здоров’я матері і дитини, оскільки жінки мають змогу визначити оптимальні інтервали між вагітностями та попередити незаплановану вагітність у молодому чи більш старшому віці. Уникнення незапланованої і ризикованої вагітності є основною стратегією зниження рівня малюкової та материнської смертності. Доведено, що сучасна контрацепція як основний засіб планування сім’ї для подружніх пар є безпечною.
Слід зазначити, що перші пологи більш рекомендовані після досягнення жінкою 20-річного віку. У матерів віком до 20 років зростає ризик народження дітей з меншою вагою, підвищується рівень малюкової смертності (Bottingetal., 1998), виникають проблеми з грудним вигодовуванням, серед 15–19-річними удвічі збільшується ризик смерті при народженні дитини порівняно з 20–24-річними (ФНООН, 1997).
Водночас, у міру збільшення віку жінки (після 30 років) значно зростає ризик ускладнень: невиношування, народження мертвої дитини, смерті новонародженого, гестаційного діабету, прееклампсії (Hanson, 1986; Jacobssonetal., 2004).
Збільшення інтервалу між пологами є важливим для здоров’я матері і дитини. Шанси на виживання наступної дитини зростають якщо інтервал між пологами становить щонайменше два роки (Setty-Venugopal V., Upadhyay U.D., 2002.) За даними опитування, проведеного у 2001–2005 рр. серед населення у 35 країнах, смертність дітей віком до 5 років знижується у міру збільшення інтервалу між пологами (Setty-Venugopal, 2002). Більший інтервал між пологами сприяє меншому ризику народження недоношених (Fuentes-Afflick, 2000) і/або дітей із малою масою тіла (Gribble, 1993). При інтервалі 2–3 роки знижується ризик анемії в 1,3 разу; кровотечі у третьому триместрі – в 1,7 разу; материнської смертності під час пологів – у 2,5 разу (Rutstein S., 2002).
Важливими ефективними цільовими заходами щодо удосконалення та поліпшення послуг з планування сім’ї є: вибір методу контрацепції відповідно до періодів життя, післяпологова та післяабортна контрацепція з урахуванням прав пацієнтки, її бажання, можливостей, прихильності до застосування того чи іншого контрацептива.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 531 | Нарушение авторских прав
|