АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розділ 9. Інформаційне забезпечення населення

Прочитайте:
  1. III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь
  2. V. Забезпечення первинною медичною допомогою не прикріплених осіб
  3. V. Матеріали методичного забезпечення заняття
  4. V. Матеріали методичного забезпечення заняття
  5. V. Матеріали методичного забезпечення заняття.
  6. V. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
  7. V. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
  8. V. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
  9. V. Матеріали методичного забезпечення практичного заняття
  10. V. Матеріали методичного забезпечення практичного заняття

Під час реформування медичної галузі в цілому та перинатальної служби зокрема слід приділяти більше уваги інформуванню суспільства щодо суті та мети медичної реформи. Лікарі і населення мало поінформовані щодо змін у галузі охорони здоров’я та стосовно завдання її реформування – підвищення якості та доступності медичної допомоги для населення та поліпшення умов праці для лікарів, а також підготовка системи до впровадження медичного страхування.

Основними законодавчими актам, які регламентують реформування медичної галузі та потребують роз’яснення і широкого громадського обговорення, є Закони України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги» та «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у пілотних регіонах – Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві».

У цих законах висвітлено ключові норми щодо забезпечення законодавчого підґрунтя для системної реформи медичного обслуговування відповідно до стратегічних напрямків, визначених у програмі Президента України «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

У результаті проведення інформаційних заходів медичні працівники та населення мають усвідомити основний зміст реформ систем охорони здоров’я інших країн:

• розмежування як за рівнями надання медичної допомоги, так і за функціями замовника і постачальника медичних послуг;

  1. пріоритетний розвиток первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини;

• впровадження системи оцінки медичних технологій;

• підвищення ефективності управління, з метою якомога меншого дублювання функцій і завдань;

• створення умов для розширення самостійності постачальників медичних послуг – ЗОЗ.

Регіоналізація та реформування перинатальної служби здійснюється в рамках Національного проекту «Нове життя» – нова якість охорони материнства і дитинства», реалізація якого передбачає:

розвиток матеріальної бази – придбання сучасного обладнання для відповідної допомоги матері та дитині, розвиток інноваційних перинатальних технологій, створення комфортних умов перебування матері і дитини, забезпечення сучасним технологічним транспортом для гарантованої своєчасної доставки пацієнта, безоплатне забезпечення медикаментами і витратними матеріалами;

людські ресурси – забезпечення висококваліфікованими лікарськими кадрами; орієнтація медичного персоналу на пацієнта; запровадження міжнародних стандартів надання послуг, доброзичливих до жінки та дитини; створення комфортних умов для персоналу, стажування у клініках-партнерах за кордоном;

інформаційну підтримку – формування мотивації до здорового способу життя та ознайомлення населення з ефективністю впровадження сучасних перинатальних технології, у т.ч. роботи перинатальних центрів.

У ході реформування перинатальної служби з метою зняття соціальної напруги, яка є наслідком оптимізації мережі закладів перинатальної допомоги та закриття малопотужних пологових відділень, необхідно проводити роз’яснювальну роботу серед населення, у результаті якої кожна жінка репродуктивного віку має отримати інформацію про місце та обсяг амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги з приводу вагітності. Важливо довести до широкої громадськості невідповідність малопотужних ЗОЗ принципам безпечного материнства.

МОЗ України розробило алгоритм проведення роз’яснювальної роботи серед населення під час структурних змін у галузі і планує залучити до цієї роботи міжнародних експертів.

З метою підвищення рівня висвітлення змін, які відбуваються в галузі охорони здоров’я, проводиться низка інформаційних заходів, зокрема проведення прес-клубів, круглих столів, гарячих телефонних ліній з реформування, створення відповідних розділів на веб-сайтах обласних управлінь охорони здоров’я тощо. На сайті МОЗ працює спеціальний розділ «Реформа медичного обслуговування» http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ms_reform/, де можна ознайомитись з нормативними актами, інформацією про хід реформування, забезпеченням інформаційного супроводу тощо.

Інформаційна стратегія реформування галузі охорони здоров'я

Мета – позитивне сприйняття громадянами реформ і попередження ризиків негативного сприйняття реформування.

Завдання:

1. Створити постійний активний інформаційний супровід реформування галузі охорони здоров’я.

2. Надати населенню та медичним працівникам об’єктивну інформацію про здійснення реформ у медичній галузі, стан її проведення, проблемні питання та їх вирішення.

3. Консолідація зусиль щодо проведення реформ у галузі (участь у реформуванні, можливість висловити власну думку щодо подій у медичній сфері, причетність до процесу) – залучення широкого загалу (населення, громадських організацій, медичної спільноти тощо) до процесів, які відбуваються у галузі.

4. Робота над позитивним іміджем лікаря (підвищення довіри та поваги до лікарів).

5. Інформаційно-просвітницька, профілактична робота серед населення (оздоровчі, інформаційно-просвітницькі акції).

Ризики:

1. Неготовність громадськості сприймати реформу медичного обслуговування (страх нового, очікування змін на гірше).

2. Неготовність, небажання щось змінювати серед лікарів (відсутність мотивації).

3. Претензії до підготовки лікарів серед населення – недовіра до фахівців.

4. Можливість розгляду та трактування органами місцевого самоврядування суті та шляху медичної реформи на власний розсуд.

5. Упередженість, негативна реакція на зміни (реорганізацію, оптимізацію) в медичній сфері.

6. Відсутність швидких позитивних результатів.

7. Погіршення доступності/якості медичної допомоги на перехідних етапах реформи (побудови нової мережі, спеціалізації закладів охорони здоров’я).

8. Недостатній та необ’єктивний інформаційний супровід ЗМІ суті медичної реформи

Основні стратегічні напрямки інформаційної діяльності

1. Оцінка та моніторинг відношення населення до процесів реформування в галузі.

Методи:

1.1. Соціологічне дослідження (базове, проміжне, остаточно-оціночне).

1.2. Проведення опитування (телефонне опитування, анкетування, Інтернет).

1.3. Інформація щодо роботи «гарячих ліній» з реформування.

1.4. Моніторинг регіональних ЗМІ.

Моніторинг має бути сталим (сталі критерії оцінки, напрямки опитування, тематика) та послідовним, щоб можна було відстежити зміни настроїв та реагувати.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1193 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)