 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Матеріали про групові нещасні випадки в Україні
Матеріали табл. 4 свідчать про постійне збільшення кількості групових нещасних випадків та кількості потерпілих і загиблих у них працівників, а також про збільшену летальність при настанні групових нещасних випадків летальність.
Необхідно наголосити, що травматизм на виробництві в Україні має значну соціальну значущість, що підтверджують такі його негативні наслідки, як: а) усунення потерпілих від трудового процессу через тимчасову непрацездатність або переведення їх на легшу роботу за станом здоров’я, як правило на роботу меншої кваліфікації. Зрозуміло, що загиблі також випадають з виробництва. В результаті цього підприємства несуть значні економічні втрати через недовиробництво продукції, а прийом нового працівника або переведення травмованого на інше робоче місце за медичними рекомендаціями потребують від роботодавця додаткових витрат на професійну підготовку (перепідготовку) цих працівників, проведення їм додаткових періодичних медичних оглядів та додаткового навчання і перевірки знань з питань охорони праці при прийомі на роботу та при працевлаштуванні на роботу за іншою спеціальністю. Протягом 2009-2011 років підприємства України втратили через нещасні випадки на виробництві майже 1,6млн.людино-днів (547,3 тис. - у 2009 році, 529,2 тис. - у 2010 та 482,0 тис. – у 2011 – в середньому шорічно 519,5 тис. людино-днів), що вкрай негативно позначилось на виконанні соціально-економічних та виробничих планів підприємств; б) величезні виплати відшкодувань потерпілим, а також – членам сімей та утриманцям померлих, які за три роки склали 65,2 млн. грн., в тому числі: у 2009 – 21,3, 2010 – 21,1, а у 2011 – 22,8. При збільшенні цих виплат у 2011 році у порівняння з минулими роками, їх розмір, в середньому, становив 21,7 млн.грн. Більше половини з цих відшкодувань йдуть на оплату перших п’яти днів по листкам тимчасової непрацездатності, пов’язаної з травмуванням від настання нещасних випадків на виробництві. в) відчутні витрат роботодавців на ліквідацію наслідків нещасних випадків та аварій (вартість зіпсованого устаткування, зруйнованих будівель споруд тощо), які сягнули в Україні за три останні роки розміру 24,8 млн.грн.,в тому числі у 2009 році – 15,0, 2010 – 4,3, а у 2011 – 5,5 млн. грн. (в середньому – 8,3 млн. грн.). Економічні втрати роботодавців через виробничий травматизм майже у десятки разів перевищують вартість профілактичних заходів, які дозволяють істотно знизити його рівні та попередити його негативні наслідки, проте більшість роботодавців, у погоні за надприбутками ігнорують проведення дієвих заходів щодо попередження виникнення нещасних випадків на виробництві. Стає також очевидним, що високий рівень виробничого травматизму певною мірою гальмує привернення в економіку нашої країни інвестицій, негативно позначається на виробничому іміджі українських підприємств та на продукції, яку вони виготовляють.
4. Недостатнє фінансуванняохорони праці
На зазначений стан охорони праці вкрай негативно впливає і явно недостатнє фінансування охорони праці. Мінімальний рівень витрат роботодавця на охорону праці був передбачений ст.19 Закон України «Про охорону праці»; не сприяли поліпшенню фінансування і зміни до статті 19 Закону України «Про охорону праці», прийняті Верховною Радою України у 2011 році. Мінімальний розмір витрат на охорону праці, визначений Законом України «Про охорону праці» із змінами 2011 року, не відповідає нинішнім економічним умовам України, коли значно виросли (у десятки разів) ціни та вартість цих заходів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 994-2003 року. Не дивлячись а неодноразові пропозиції профспілок, витрати на охорону праці не виділені окремим рядком бюджетної класифікації у державному та місцевих бюджетах, ці витрати були виключені з форми статистичного спостереження за виробничим травматизмом, і явно не відповідають умовам сьогодення. Зазначені недоліки призводять до того, що комплексні заходи підприємств з поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, (за результатами атестації робочих місць за умовами праці та згідно з вимогами постанови КМУ № 994-2003) фінансуються не повністю, а отже є недостатньо ефективними; Положення з фінансуванням заходів з охорони праці погіршується тим, що деяких підприємствах, особливо приватної форми власності, не укладаються колективні договори, в яких були б передбачені витрати підприємства на охорону праці. Сприяє такому положенню і відсутність на підприємстві профспілкової організації, яка змогла б налагодити належний громадський контроль за фінансуванням заходів з охорони праці. Негативно вплинула на фінансування заходів з охорони праці ліквідація свого часу фондів підприємств з охорони праці.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 457 | Нарушение авторских прав |