АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

СУЧАСНИЙ СТАН ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

12 грудня 2012 р.

Федерація професійних спілок України оцінює сучасний стан охорони праці в Україні, як критичний.

Таку оцінку ФПУ оприлюднила у національній профспілковій доповіді Президенту України В.Ф. Януковичу (квітень, 2010), в матеріалах, поданих Верховній Раді України до парламентських слухання (листопад, 2010), у проекті Стратегії поліпшення стану охорони праці в Україні, Концепції Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012-2016 роки та проекті самої програми.

Критичний стан охорони праці в Україні підтверджується даними державної статистичної звітності, науковими дослідженнями Інституту праці АМН України, та матеріалами членських організацій ФПУ про:

– незадовільні умови праці;

– високу захворюваність працюючого населення;

– значні показники виробничого травматизму;

– явно недостатнє фінансування заходів і засобів з охорони праці;

– неповне виконання та недостатня ефективність державної політики у

сфері охорони праці та здоров’я працівників

1.Незадовільні умови праці

Офіційне державне статистичне спостереження за умовами праці ґрунтується на матеріалах звітної форми № 1-ПВ «Умови праці. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці», яка надається 1 раз на два роки (непарні).

Згідно бюлетеню "Стан умов праці найманих працівників у 2011 році" Державної служби статистики України, в умовах праці, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, в Україні – станом на 01.01.2012 зайнято 1,3 млн. працівників, у середньому – 28,9% загального числа працюючих.

Питома вага таких працівників у загальній кількості щорічно збільшується. На підприємствах деяких видів економічної діяльності питома вага таких працівників складає: 77,4% (добування вугілля, лігніну і торфу), 55,9% (виробництво коксу і нафтопереробка), 54,6% (виробництво готових металевих виробів)

Значну кількість таких працівників складають жінки, що негативно позначається на їх здоров’ї, призводить до патології вагітності та впливає на здоров’я нащадків.

У 2011 році, у порівнянні з 2009 роком збільшилась кількість таких працівників на підприємствах наступних видів економічної діяльності: добування паливно-енергетичних корисних копалин (100,3%), виробництво шкіри та виробів із шкіри та інших матеріалів (137,6%), виробництво машин та устаткування (109,5%), виробництво транспортних засобів та устаткування (124,9%), виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (102,7%).

В окремих адміністративно-територіальних одиницях України збільшення кількості працівників, зайнятих у шкідливих умовах праці, відбулося у: Миколаївській області (103,4), Рівненській (118,5%), Хмельницькій (105,9%), Черкаській (103,1%).

Зменшення кількості працюючих в шкідливих умовах праці у 2011 році у порівнянні з 2009 роком відмічено серед працівників виробництва гумових і пластмасових виробів (на 19,9%) та у будівництві (на 18,2%), а збільшення – серед працівників виробництва шкіри та виробів із шкіри (на 37,6%) та виробництва транспортних засобів та устаткування (на 24,9%).

Необхідно відзначити, що в Україні у 2011 році в умовах перевищення у повітрі робочої зони гранично-допустимої концентрації (ГДК) хімічних речовин 1-4 класу небезпеки в Україні працювало 8,9% працівників, пилу фіброгенної дії – 11,5%; в умовах збільшених рівнів вібрації – 4,0%, шуму – 16,1%; в несприятливому мікрокліматі – 9,6%, у важких умовах праці (8,0%), напруженості праці (11,6%), в несприятливій робочій позі (12,1%).

Ці дані свідчать про низьку ефективність комплексних заходів підприємств з поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, більшість з яких складаються формально, не направлені на істотне поліпшення або зміну умов праці працівника шляхом влаштування на робочому місці ефективної системи вентиляції, опалення та достатнього освітлення.

На підприємствах України повільно впроваджуються нові прогресивні технології, механізація, автоматизація та роботизація виробничих процесів. Більшість виробничих процесів є енергозатратними, супроводжуються наявністю комплексу шкідливих факторів виробництва, а також значним негативним впливом на довкілля.

Незадовільні умови праці на підприємствах супроводжуються і незадовільним санітарним станом підприємств через погане влаштування та утримання систем водопостачання, каналізування, опалення, вентиляції, освітленості, функціонування санітарно-побутових приміщень, практичної ліквідації підприємств соціально-побутової сфери (централізоване харчування, медичні пункти, санаторії профілакторії та інше).

Результати санепіднагляду свідчать, що в Україні з року в рік зростає кількість підприємств, як державної, так і недержавної форми власності з шкідливим та небезпечними умовами праці. «Лідерами» серед них є підприємства Мінвуглепрому (87,5% підприємств), важкого машинобудування (75,9%), верстатобудування (93,3%), гірничодобувної промисловості (81,2%), мінагропрому (85,0%).

На підприємствах недержавної форми власності (наприклад, фермерські господарства) кількість об’єктів, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам складає 70,8%.

В цілому в усіх галузях економіки не відповідають вимогам санітарного законодавства 70,6% об’єктів нагляду.

Незадовільні умови праці вкрай негативно впливають на працездатність працівників та збереження їх здоров’я, а також сприяють виникненню у працівників професійних захворювань.

Незадовільні умови праці зумовлені також масовими порушеннями роботодавцями Порядку, термінів та методики проведення атестації робочих місць за умовами праці. Посилаючись на недостатнє фінансування, керівники підприємств, систематично порушують 5-и річний термін проведення чергової атестації. Наприклад, згідно з даними нагляду Державної експертизи умов праці у 2009 році число таких підприємств у Одеській області становило більше 70%, а у Сумській області порушення методики проведення атестації відмічено більш, як на 30% робочих місць.

За результатами нагляду державної експертизи умов праці у 2011 році через порушення порядку і методики проведення атестації державні інспектори праці вимушені були відмінити значну кількість наказів підприємств про підведення підсумків атестації робочих місць за умовами праці.

Особливо постраждали при цьому працівники, яким в результаті порушень Порядку проведення атестації не було підтверджено стаж роботи у шкідливих умовах праці, що позбавило їх права на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах.

Недоліки у проведенні атестації робочих місць за умовами праці також призводять до недостатнього соціального захисту працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, а саме надання у неповному розмірі всіх пільг і компенсацій, передбачених ст. 7 Закону України «Про охорону праці». Наприклад, всього у шкідливих умовах праці у 2011 році працювало 28,9% працівників, а додаткову відпустку було встановлено лише 21,8%. Тільки 0,6% працівників отримують лікувально-профілактичне харчування, хоча значно більша кількість працівників працює в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці. З 1,3 млн. працівників, зайнятих у важких та шкідливих умовах праці, тільки 17,0% отримують доплати за умови праці, що суперечить чинному нормативно-правовому акту з цього питання.

Зазначені недоліки у проведенні атестації були висвітлені членськими організаціями під час проведення у 2010-2011 роках всеукраїнської Акції профспілок «Атестацію робочих місць – під контроль профспілок», підсумки якої були підведені на засіданні Президії ФПУ 14 березня 2012 року (постанова № П-11-8).

Незадовільні умови праці супроводжуються також масовою ліквідацією на підприємствах закладів соціально-побутової сфери (їдальні, оздоровчі центри, санітарно-побутові приміщення, магазини, дитячі дошкільні установи, оздоровчі заклади (бази вихідного дня, санаторії профілакторії тощо), та лікувально-профілактичних закладів (медико-санітарні частини, здоров пункти, медичні амбулаторії та інші), що вкрай негативно впливає на збереження здоров’я і працездатність працівників та їх оздоровлення.

Таке положення зумовлено невиконанням або недостатнім виконанням роботодавцями на більшості підприємствах приватизаційного договору та приватизаційних зобов’язань, а також недостатнім контролем за їх виконанням з боку відповідних державних наглядових органів.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 623 | Нарушение авторских прав