АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ІІІ. Забезпечення початкового рівня знань-умінь

Модуль 2: Хірургічна інфекція. змертвіння.

Основи клінічної онкології. Курація хірургічних хворих

Тематичний модуль 4

Курація хірургічних хворих

Практичне занятие №32

Тема: Методика обстеження хірургічних хворих: голови, шиї, грудної клітки

 

І. Актуальність теми

Усім відомий крилатий вираз: " Qui bene diagnostit – bene curant " – "Лікує той, хто діагностує".

Сучасні методи лікування не можуть бути ефективними, якщо невідомо, з якою метою їх застосовувати. В останні роки можливості для діагностики значно розширилися, але й насьогодні найважливішим компонентом діагностичного пошуку залишається ретельне збирання анамнезу, систематичне та кваліфіковане фізикальне обстеження і досконале вивчення локального статусу. Кожному майбутньому лікарю необхідно засвоїти алгоритм обстеження, який органічно переходить у побудову лікувальної тактики.

 

ІІ. Мета заняття:

  1. Знати правила та принципи анамнестичного обстеження хірургічного хворого (α=ІІ).
  2. Знати патологічні симптоми, які можна виявити при об’єктивному обстеженні голови, шиї, грудної клітки (α=ІІ).
  3. Знати методику об’єктивного обстеження голови, шиї, грудної клітки (α=ІІ).
  4. Опанувати методикою збору анамнезу у хірургічних хворих (α=ІІІ).
  5. Оволодіти методиками пальпації, перкусії та аускультації при об’єктивному обстеженні голови, шиї, грудної клітки (α=ІІІ).
  6. Уміти провести обстеження підборідних, підщелепних, привушних, потиличних, передньо- та задньошийних, надключичних і пахвових лімфатичних вузлів (α=ІІІ).

ІІІ. Забезпечення початкового рівня знань-умінь

Література:

Основна:

  1. Методичні розробки для аудиторної і самостійної роботи студентів.
  2. Методика обстеження хірургічного хворого / Під ред. М.О. Ляпіса. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 7-59.

 

Додаткова:

1. Хегглин Юрг. Хирургическое обследование.– М.: Медицина, 1980.– 416 с.

 

 

Тести і завдання для перевірки вихідного рівня знань

 

Що таке тризм?

а) асиметрія ротової щілини

б) сильне стискання рота (+)

в) слинотеча

г) тонічні судоми жувальних м’язів (+)

д) запалення трійчастого нерва

 

Сардонічна посмішка – це ознака:

а) неправильного введення правцевого анатоксина

б) скорочення м’язів обличчя у хворих на правець (+)

в) початку нисхідної форми правця (+)

г) початку висхідної форми правця

д) поліпшення настрою пацієнта

 

Що таке facies Hyppocratica?

а) скорочення м’язів обличчя у хворих на правець

б) западання спинки носа після перенесеного сифілісу

в) одутле, бліде обличчя при хронічній нирковій недостатності

г) типове лице, яке спостерігається при перитоніті (+)

д) лице з різко загостреними рисами, глибоко запалими страждальними очима (+)

 

Що таке екзофтальм?

а) витрішкуватість, випинання очних яблук (+)

б) западання очей

в) симптом, характерний для гіперфункції щитовидної залози (+)

г) однобічне западання ока

д) відсутність реакції зіниці на світло

 

Що таке зоб?

а) збільшення передньої поверхні шиї нижче щитовидного хряща (+)

б) додаткове утворення трахеї

в) збільшення передньо-шийних лімфовузлів

г) руйнування щитовидного хряща

д) збільшення щитовидної залози (+)

 

На які сектори (квадранти) умовно поділяється молочна залоза

а) верхньо-зовнішній, верхньо-внутрішній (+)

б) верхньо-ареолярний, нижньо-ареолярний

в) верхньо-маммарний, нижньо-маммарний

г) нижньо-зовнішній, нижньо-внутрішній (+)

д) верхній, нижній

 

Характерними для злоякісних пухлин молочної залози ознаками є:

а) втягнення соска або шкіри (+)

б) округла форма утворення

в) м’яко-еластична консистенція пухлини

г) рухомість

д) «дерев’яниста» щільність новоутворення (+)

 

Які топографічні лінії на грудній клітці використовують як орієнтири?

а) серединно-ключична (+)

б) передня пахвова (+)

в) торакальна

г) міжреберна

д) діафрагмальна

 

Які основні ознаки гіперстенічної будови тіла?

а) широкий тулуб, коротка шия (+)

б) довгаста грудна клітка, довга шия

в) гострий епігастральний кут

г) тупий епігастральний кут (+)

д) загальне збільшення живота

 

Як визначити голосове тремтіння?

а) запропонувати хворому повторювати слова «чашка чаю»

б) за допомогою стетофонендоскопа

в) запропонувати хворому повторювати слова «тридцять три» (+)

г) щільно прикласти долоні до обох половин грудної клітки (+)

д) притулити вухо до грудної клітки пацієнта

 

Як проводити пункцію плевральної порожнини

а) по серединно-ключичній лінії в ІV міжребір’ї

б) по задній пахвовій лінії в VІІ міжребір’ї (+)

в) по білягрудинній лінії в ІІІ міжребір’ї

г) по верхньому краю нижче розташованого ребра (+)

д) по нижньому краю вище розташованого ребра

 

До основних скарг, характерних для захворювань органів дихання належать:

а) носова кровотеча

б) задишка (+)

в) гикавка

г) нежить

д) кровохаркання (+)

 

На які топографічні відділи поділяють шию?

а) передній(+)

б) середній

в) трахеальний

г) задній (+)

д) вертебральний

 

При пальпації щитовидної залози в нормі:

а) залоза легко пальпується

б) пальпується перешийок (+)

в) частки не пальпуються (+)

г) залоза пальпується при ковтанні

д) залоза пальпується над щитовидним хрящом

 

З яких відділів складається щитовидна залоза?

а) головка

б) тіло

в) частки (+)

г) хвіст

д) перешийок (+)

IV. Зміст навчання

З'ясувати характер захворювання можна лише в тому випадку, якщо вивчення хворого проводитиметься за заздалегідь виробленим планом, а не уривками, хаотично. Дослідження, яке направлене на розпізнавання хвороби повинно переслідувати 3 мети: 1) з'ясувати, який орган уражений і який характер ураження; 2) встановити причину і патогенез захворювання; 3) визначити, як захворювання впливає на організм хворого. Анатомічне і етіологічне розпізнавання хвороби визначає і план лікування хворого. Дані, отримані при обстеженні хворого, заносяться в історію хвороби.

Важливими моментами обстеження хірургічного хворого є з'ясування скарг, анамнезу захворювання, а також ретельне і докладне дослідження місцевого статусу. Хірург, як і інший лікар-клініцист, зобов'язаний досліджувати всі органи і системи хворого, щоб встановити правильний діагноз і вибрати відповідну лікувальну тактику. Проте основну увагу потрібно приділити з'ясуванню патологічних змін (суб'єктивних і об'єктивних), що складають сутність хірургічного захворювання.

 


Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 397 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)