АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ ШИЇ

Анатомо-топографічні дані

Шию поділяють на передній (regіо colli anterior) і задній (regіо colli posterior) відділи, межою яких є лінія, що з'єднує соскоподібні відростки лопаток. Задній відділ – потилиця (сеrvіх,або regіо писhае), розміщений між lіпеа писhае superior і горизонтальною лінією, яка проходить через остистий відросток VII шийного хребця. Передня поверхня шиї як справа, так і зліва від середньої лінії за допомогою грудинно-ключично-соскового м'яза поділяється на два великих трикутники: внутрішній – з основою в ділянці нижньої щелепи і зовнішній – з основою в ділянці ключиці. У внутрішньому трикутни­ку виявляють підщелепну ділянку, обмежену краєм нижньої щелепи і двома ніжками двочеревцевого м'яза, і каротидний трикутник – між заднім черевцем двочеревцевого м'яза, грудинно-ключично-сосковим м'язом і проксимальною частиною лопатково-під'я­зикового м'яза. Середня поверхня шиї поділяється на наступні ділянки: reg. submentalis, hyoidea, laringea, trachealis.

Огляд

Шию оглядають з усіх боків при прямому та боковому освіт­ленні. Звертають увагу на її форму, контури, наявність змін на шкірі, набряку, потовщення вен, видиму пульсацію артерій, а та­кож положення гортані та трахеї. При огляді передньої поверхні шиї грудинно-ключично-сосковий м'яз визначають у вигляді валика, який починається позаду нижньої щелепи і йде косо, медіально донизу і фіксується до ключиці й грудинно-ключичного з'єднання. Середина медіального краю грудинно-ключично-соскового м'яза є місцем знаходження пульсації сонної артерії. Різко видима пульса­ція сонних артерій ("танець їх") є характерною ознакою недостат­ності аортальних клапанів.

Огляд дозволяє виявити різке рівномірне збільшення розмірів шиї при раптовому стисненні грудної клітки і підвищенні внутрішньогрудного тиску (травматична асфіксія), при стисненні середос­тіння пухлинами з порушенням крово- і лімфообігу (ярмоподібна шия) – нерівномірне збільшення в підщелепній ділянці й бокових відділах шиї як результат патологічного процесу лімфатичних вузлів (туберкульозний лімфаденіт, лімфогрануломатоз, лейкемія, лімфосаркома). У ділянці передньої і бокової поверхні шиї при огляді можуть бути виявлені нориці різноманітного походження внаслідок туберкульозного лімфаденіту, гнійного остеомієліту хребців, актиномікозу, сторонніх тіл та вроджені. Необхідно визначити характер грануляційної тканини навколо нориці (плоскі, гіпергрануляції, драглисті, бліді, кровоточиві, яскраво-червоні), також кількість і якість виділень. Густий вершкоподібний гній з неприєм­ним запахом зустрічається при гнійній інфекції, рідкий водянистий без запаху з елементами казеозного розпаду – при туберкульозі, гній з наявністю жовтих або білувато-сірих зерен – при актиномі­козі. Слизові виділення характерні для вроджених нориць, що утворюються в результаті неправильного зворотного розвитку ембріональних ходів шиї. Бокові нориці, розташовані біля пере­днього краю грудинно-ключично-соскового м'яза, продукують не­велику кількість слизового секрету, при нагноєнні виділення набу­вають слизово-гнійного характеру. Навколо фістульного отвору розвивається гіперемія й набряк шкіри. Серединні фістули беруть початок зі сліпого утворення кореня язика, зовнішній отвір нориці міститься трохи нижче під'язикової кістки, іноді попереду від неї.

Збільшення передньої поверхні шиї нижче щитовидного хря­ща свідчить, як правило, про патологію щитовидної залози. Воло (зоб), пухлини, запальні процеси призводять до розширення її меж, перешийок може розповсюджуватись за грудину і доверху щито­видного хряща.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 394 | Нарушение авторских прав