АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Особливості скарг та анамнезу

До основних скарг, характерних для захворювань органів дихання, належать задишка, кашель, кровохаркання, біль у грудній клітці.

Задишка – характеризується порушенням частоти, ритму і глибини дихання, підсиленням роботи дихальних м'язів.

Задишка може бути суб'єктивною, при якій має місце відчут­тя утрудненого дихання без зміни його частоти, глибини; об'єктив­ною – зміна частоти, глибини і ритму дихання; змішаною – при наявності ознак суб'єктивної й об'єктивної задишки.

Розрізняють задишку фізіологічну – при фізичному наванта­женні, збудженні і патологічну – при захворюваннях дихальної, серцево-судинної і кровотворної систем.

Кашель є захисною реакцією на накопичення в верхніх ди­хальних шляхах сторонніх тіл, слизу. Має свої особливості при різних захворюваннях. Потрібно з'ясувати характер, тривалість, час по­яви. Кашель буває сухий, вологий, постійний і періодичний, голос­ний "лаючий" і тихий, короткий або покашлювання.

Кровохаркання спостерігається при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, легень, серцево-судинної системи. Під час каш­лю виділяється кров із харкотинням. Кров при кровохарканні може бути незміненою і зміненою.

Біль виникає внаслідок патологічного процесу в грудній клітці або в органах грудної порожнини, а також може іррадіювати з інших ділянок. Потрібно розрізняти біль за його походженням, ло­калізацією, характером, інтенсивністю, тривалістю, а також врахо­вувати зв'язок із диханням, кашлем, рухами.

Огляд

При огляді візуально визначається форма і симетричність груд­ної клітки. Звертають увагу на ізольовані чи розлиті випинання або западання, частоту дихання, ритмічність, глибину і рівномірність участі обох половин грудної клітки.

Грудну клітку оглядають у прямому і боковому освітленні та в певній послідовності – ділянка ключиць, грудини, грудинно-ключичних з'єднань, надключична і підключична западини, моренгеймова ямка (між дельтоподібним і великим грудним м'язами), порівнюють спереду і ззаду обидві половини грудної клітки, міжреберні проміжки (ширина, ступінь виповнення), форму епігастрального кута (гострий, тупий – у градусах).

У чоловіків частіше, ніж у жінок зустрічається більш тупий епігастральний кут і більш плос­кий кут Людовіка. При вимірю­ванні навколишнього розміру грудної клітки доцільно порівню­вати з обох сторін відстань від середини грудини до остистих відростків.

У нормі грудна клітка пра­вильної, симетричної форми. Зміни форми можуть бути зумов­лені патологією органів грудної клітки або неправильним формуванням скелета в процесі розвитку.

Уроджені аномалії розвитку грудної клітки: у вигляді запа­дання нижньої частини грудини в формі лійки ("груди шевця") або "лійкоподібна" грудна клітка; може спостерігатись поздовжнє заглиблення грудини ("човноподібна грудна клітка"). При рахіті груд­на клітка ніби стиснута з обох боків, грудина виступає вперед у вигляді "кіля" ("курячі груди").

Частоту дихання визначають шляхом візуального спостере­ження за дихальними екскурсіями грудної клітки. Необхідно встановити, чи не відстає в акті дихання одна з її половин або якась ділянка.

Відставання грудної стінки в акті дихання, часто з випинанням міжреберних проміжків, як правило, має місце при ексудатив­ному плевриті.

Обмеження рухів половини грудної клітки в поєднанні із западанням міжреберних проміжків і опущенням плечового пояса, відставанням лопатки спостерігається при зменшенні об'єму плевральної порожнини після операції пульмонектомії.

Грудна клітка відстає в диханні при переломах ребер, коли дихання буває поверхневим, переривчастим із-за підсилення болю при глибокому вдосі.

При порушенні прохідності верхніх дихальних шляхів (гор­тань, трахея, бронхи) в диханні беруть участь допоміжні м'язи. Дихання стає підсиленим, напруженим зі свистячими шумами, вдих – подовженим.

Поява у чоловіків грудного типу дихання, характерного для жінок, може спричинятись гострою патологією органів черевної порожнини.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 322 | Нарушение авторских прав