АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Явища повного та кодомінування. Проміжне успадкування.

Головною формою взаємодій між алельними генами виступає явище повного домінування, яке полягає у повному пригніченні рецесивної ознаки у гетерозиготному організмі домінантною та було зафіксовано ще у працях Менделя. Згідно з другим законом Менделя розщеплення зі фенотипом 1:2:1 не співпадає із генотипом 3:1. Тобто у даному випадку особини будуть відрізнятися за фенотипом та генотипом. На сьогоднішній день встановлено, що із 2 тис. моно генних спадкових захворювань (тобто захворювань, які виникають у гомозиготних за певною ознакою особин) більша половина є домінантними, слід зазначити що зовнішніми проявами даного захворювання характеризуються живі організми які є гетерозиготними за даними ознаками, оскільки рецесивні ознаки не проявляються фенотипічно. У той же час, якщо утвориться гомозигота за рецесивними ознаками у такому випадку нащадок буде повністю здоровим та не виступатиме носієм даного захворювання.

При неповному домінуванні у гетерозиготних особин домінантний ген пригнічує рецесивний тільки частково у наслідок чого проявляються проміжна між батьківськими ознаками. Тобто рецесивний ген у даному випадку може частково також проявлятися у генотипі. Таким чином можуть виникнути навіть нові ознаки у живого організму які значно відрізняються від батьківських ознак. Причина даного явища полягає у тому, що рецесивний даний ген знаходиться у неактивному стані, а діяльності домінантного гену не вистачає для забезпечення фенотипічної реалізації певної ознаки у живому організмі. Наприклад забарвлення оцвітини у красуні нічної всі гомозиготні особини за домінантними ознаками мають червоний колір, оцвітини, а особини із білим кольором оцвітини є гомозиготними за рецесивними ознаками у даному випадку при схрещуванні нащадки першого покоління матимуть рожеве забарвлення оцвітини, що виступає проміжним між даними ознаками. При схрещуванні між собою особин у другому поколінні механізм розщеплення буде співпадати із розщепленням за типом повного домінування у гетерозиготних особин. Слід зазначити, що даний тип домінування є дуже поширений серед живих організмів та виникає при передачі різнотипних ознак у живих організмів.

Кодомінування - явище коли обидва алелі певного гену є активними, тобто не можливо визначити домінантний та рецесивний алелі, оскільки обидва забезпечують біосинтез білкової молекули. Дане явище у людському організмі найчастіше пов'язано із визначенням групи крові у людини. Існують три гени ОАВ різне поєднання яких забезпечує розвиток у людському суспільстві різних груп кров. Наприклад поєднання генів ОО - кодує першу групу крові, при чому носії даної групи за цією ознакою завжди будуть гомозиготними, поєднання генів АО та АА визначають другу групу крові, окрім того у першому випадку особина буде гетерозиготною, а у другому гомозиготною. Гени ВО та ВВ – визначають третю групу крові, а поєднання АВ – четвертю до того ж люди із даною групою крові завжди будуть гетерозиготними за цією ознакою.

Наддомінування - явище коли домінантний ген у гетерозиготному стані виявляється сильнішим ніж у гомозиготі. У дрозофіл АА- нормальна тривалість життя, Аа- подовжена тривалість життя, аа- летальний випадок.

У кожного організму є лише по два алельних гени. Разом з тим нерідко в природі кількість алелів може бути більше двох, коли якийсь локус може перебувати в різних станах. У таких випадках говорять про множинні алелі або множинний алеломорфізм.

Множинні алелі позначаються однією літерою з різними індексами, наприклад: А, А1, А3... Алельні гени локалізуються в однакових ділянках гомологічних хромосом. Оскільки в каріотипі завжди присутні по дві гомологічних хромосоми, то і при множинних алелях кожний організм може мати одночасно лише по два однакових або різних алелі. У статеву клітину (разом із розходженням гомологічних хромосом) попадає тільки по одному із них. Для множинних алелів характерний вплив всіх алелів на одну і ту ж ознаку. Відмінність між ними полягає лише в ступені розвитку ознаки.

Другою особливістю є те, що в соматичних клітинах або в клітинах диплоїдних організмів міститься максимум по два алелі з декількох, оскільки вони розташовані в одному і тому ж локусі хромосоми. Ще одна особливість властива множинним алелям. За характером домінування алеломорфні ознаки розміщуються в послідовному ряду: частіше нормальна, незмінена ознака домінує над іншими; другий ген ряду рецесивний щодо першого, проте домінує над наступними і т.д. Одним з прикладів прояву множинних алелів у людини є групи крові системи АВО. Множинний алелізм має важливе біологічне і практичне значення, оскільки підсилює комбінативну мінливість, особливо генотипну.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 557 | Нарушение авторских прав