 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Віруси, як особливі фактори мутацій.Вірус - це особлива група живих організмів на нашій планеті. На сьогоднішній день більшість учених не можуть дати однозначної відповіді на запитання чи їх необхідно відносити до царства живої або ж неживої природи. Річ у тому що воно здатні проявляти ознаки як живої так і не живої природи. Із живими організмами їх поєднує здатність до розмноження, мутацій. Із царством неживої природи віруси пов'язані неклітинною формою будови тіла. Існує декілька теорій походження вірусів. Проте жодна із них на сьогоднішній день не має підтвердження. Згідно із першою теорією віруси є нащадками первинних до клітинних організмів, які потрапивши на наша планету із космосу еволюціонували у різних напрямках. Сучасні віруси пристосувалися до паразитичного способу життя. Згідні із іншою теорією віруси походять від бактеріальних організмів, еволюція яких відбувалася не у прогресивному, а у регресивному напрямку. На сьогоднішній день дана теорія не підтримується. Згідно із третьою теорією Теорія «скажених генів» - віруси походять від звичайних еукаріотичних організмів, стають частково вільними. Віруси складаються із двох головних компонентів: спадкового матеріалу, та капсиду, або іншими словами оболонки віруса., вона складається в основному із білкових молекул. Спадковий матеріал у вірусів може бути представлений як молекулою ДНК так і молекулою РНК. Спадковий матеріал у вірусів може бути представленими цілісими молекулами, або ж розірваними. Якщо говоримо про ДНК вмісні віруси можуть мати два цілісні ланцюги, або ж два фрагментовані, окремі групи вірусів характеризуються наявністю одного цілісного ланцюга, а інший фрагментований, кількісні фрагментів також є відмінною. Вірус проникає у живий організм тільки через «ворота віруса», або іншими словами через пошкоджену ділянку шкіри, або слизової оболонки. Потім вірус проникає у клітину-господаря шляхом злиття оболонок, як зазначалося раніше віруси також мають оболонку, яка є дуже близькою до за своєю структурою до оболонки живої клітини. Генетичний матеріал найчастіше проникає у живу клітину частково оточений оболонкою, що захищає його від знищення самою клітиною, а потім проникає у ядро де відбувається його вбудовування у генетичний матеріал господаря. У подальшому відбувається синтез білкових молекул кіраса та формування його нащадків, які різними методами покидають клітину. У окремих випадках вихід віруса із клітини залишає її живою, а інколи призводить до її руйнування. Приколадом РНК-вмісних вірусів можуть бути ретровіруси до яких належить вірус імунодефіциту людини. Характерною особливістю даних вірусів є те, що вони проникаючи у ядро живої клітини спочатку синтезують ДНК на основі РНК, яка у подальшому включається у спадковий матеріал людини. На основі даного матеріалу відбувається синтез білкових молекуул у цитоплазмі клітини, формування великої кількості вірусних кап сидів та їхній тотальний вихід із живої клітини, що призводить до її руйнування. До даної групи вірусів належать також вірус Еболи, вірус Зіка. До ДНК-вмісних вірусів належать віруси грипу, ГРВ, герпесу. Їхня проникнення у клітину нічим не відрізняється різниця полягає у процесі утворення наступного покоління вірусів, який є певною мірою спрощений у порівнянні із РНК-вміснимии вірусами, не має проміжної стадії. Спадковий матеріал даних вірусів може одразу проникати у хромосоми живого організму. Віруси здатні уражати не тільки людський організм, а також організми тварин чи рослин. При цьому слід зазначити, що віруси які уражають тварин, аьо рослинні організми зазвичай не несуть небезпеки для людей і навпаки, єдиним наслідком може бути мутування спадкового матеріалу самого вірусу у результаті чого людина стає чутливою до нього. Як зазначалося раніше віруси після проникнення у клітину та розмноження у ній покидають клітину господаря. Відбувається це двома способами руйнуванням клітини або ж залишенн цілісної із видозміненими функціями. У другому випадку клітина є основою для розвитку ракового захворювання. Прикладом може бути саркома Капоші. Лекція №10 Тема: Селекція та біотехнологія. Мета: Ознайомити студентів із методами селекційних досліджень. Прикладним значенням селекції. Розглянути яскраві приклади селекційних досліджень. План: 1. Селекція. Головні напрямки досліджень та терміни селекції. 2. Методи селекційних досліджень. 3. Біотехнологія. Її прикладне значення. Використання прокаріотичних та еукаріотичних організмів у біотехнологічних дослідженнях. Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 370 | Нарушение авторских прав |