АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Заходи щодо профілактики харчових отруєнь

1. Організація та дотримання санітарних правил заготівлі харчових продуктів від їх виробників, переробки на харчових підприємствах, інших продовольчих об’єктах.

2. Дотримання санітарних правил вантаження, транспортування харчових продуктів, зберігання на складах, у торговій мережі, боротьба з гризунами, шкідливими комахами, безперебійне використання холодильних установок.

3. Дотримання санітарних правил кулінарної обробки харчових продуктів, термінів зберігання і реалізації готової їжі

4. Утримання у належному санітарному стані продовольчої техніки, кухонь, посуду, інвентарю, тощо.

5. Систематичний санітарний нагляд за продовольчими об’єктами, а ветеринарної служби – за тваринництвом та отриманням м’ясопродуктів.

6. Медичні огляди і обстеження на бацило-, гельмінтоносійство персоналу продовольчих об’єктів (промислових, складських, харчоблоків, торгової мережі та ін.), нагляд за дотриманням ними правил особистої гігієни та ін.

 

36. Поняття про харчове отруєння. Характерні ознаки харчового отруєння. Умови, що сприяють його виникненню. Класифікація харчових отруєнь. Обов’язки лікаря, який перший установив діагноз харчового отруєння.

37. Поняття „здоровий спосіб життя”. Гігієнічні основи здорового способу життя. Значення і шляхи профілактики гіпокінезії в сучасних умовах. Принципи загартування. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну. Медико-соціальне значення шкідливих звичок, попередження їх виникнення.

 

38. Психогігієна: визначення та завдання.

 

39. Догляд за ротовою порожниною як один з основних засобів профілактики стоматологічних захворювань. Будова та функції, мікробіологічні особливості ротової порожнини людини. Поняття про природне та штучне чищення зубів.

 

40. Гігієнічна оцінка засобів догляду за зубами: зубних порошків, зубних паст, еликсирів для полоскання (класифікація, порівняльна характеристика, вимоги до матеріалів для виготовлення).

 

41. Гігієнічні вимоги до матеріалів для виготовлення, конструкцій та форми зубних щіток, зубочисток, протезування зубів. Методики чистки зубів, режиму догляду за ротовою порожниною. Правила зберігання засобів догляду за ротовою порожниною.

 

42. Гігієна дітей та підлітків. Загальні закономірності росту і розвитку дитячого організму. Гігієнічні принципи складання режиму дня учнів. Особливості гігієнічного нормування добової діяльності учнів.

 

43. Гігієнічні вимоги до організації навчально-виховної роботи у загальноосвітніх школах.. Вимоги до розкладу занять у школі та методика його оцінки. Порушення у стані здоров'я і захворювання, зумовлені нераціональною організацією навчально-виховного процесу у сучасних загально-освітних закладах.

1. Контроль за навчальним розпорядком пов’язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між ними та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану.

Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності має розпочинатися 1 вересня і закінчуватися не пізніше 1 липня наступного року. Тривалість навчального року для учнів школи І ступеня (початкова школа) не може бути меншою 175 робочих днів, для учнів загальноосвітніх навчальних закладах П-Ш ступенів – меншою 190 робочих днів.

Протягом навчального року для учнів проводяться канікули: осінні, зимові і весняні за­гальним обсягом не менше 30 днів.

2. Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження впродовж тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів.

3. Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей п одання навчального матеріалу, методики та унаочнення викладання, ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу, проведення хронометражних спостережень за тривалістю основних структурних елементів уроку (організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, закріплення нового матеріалу, заключна частина).

Для профілактики виникнення втоми, порушень постави та появи розладів з боку органу зору серед учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання та математики через кожні 15 хвилин уроку потрібно проводити фізкультурні хвилинки та спеціальну гімнастику для очей.


Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 832 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)