АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Порядок замовлення, санітарної експертизи та погодження проектів забудови стоматологічних поліклінік

Реалізація сучасних стоматологічних технологій при створенні належних умов праці та перебування відвідувачів є можливими у стоматологічних поліклініках, що збудовані (реконструйовані) у відповідності до будівельних норм і правил. Тобто, будівництву має передувати розробка відповідного проекту, отримання якого передбачає:

а) Стадія замовлення проекту. Тобто власник (замовник) майбутньої стоматологічної поліклініки має викласти проектній організації своє побажання (завдання на проектування) і зокрема якої потужності має бути ця поліклініка, кого має обслуговувати (дітей, дорослих або усі вікові категорії), яким має бути розташування споруди тощо;

б) Стадія прийняття та експертизи проекту передбачає виявлення обов’язкового переліку складових (альбомів) проекту та вивчення їх змісту. Це досить відповідальна стадія, адже знайти недолік у проекті (на папері) вигідніше ніж знаходити їх у готовій споруді. До цієї експертизи замовник (власник) майбутньої споруди має залучити своїх колег, завідувача поліклініки, керівників стоматвідділень та служб тощо.

Експертиза проекту, з урахуванням його складових, має здійснюватись у такій послідовності:

1. Паспортна частина. Містить назву проекту, для якої категорії поліклінік розрахований, ким і коли його розроблено тощо.

2. Пояснювальна записка. – це текстова частина проекту, що локалізована у самостійний альбом, або може мати місце у кожному із документів (альбомів). Це досить інформативне джерело, що формує більш чітку уяву про споруду. Зокрема:

– у якій кліматичній зоні доцільно реалізувати цей проект;

– сейсмостійкість (стійкість при землетрусах);

– особливість будівельних матеріалів та конструкцій тощо.

3. Генеральний план земельної ділянки стоматологічної поліклініки має відтінювати:

– форму та розмір земельної ділянки;

– наявність потрібних зон, забудова (не більше 25% від загальної площі), озеленення (не менше 60% від загальної площі);

– в’їзди, входи (окремі для основної споруди та господарчої території (гаражі, котельня, сміттєвий майданчик).

4. Ситуаційний план (тобто оточення земельної ділянки стоматологічної поліклініки). Тут особливе значення має межування (сусідство) з транспортними магістралями та шляхами і виробничими об’єктами які можуть негативно впливати на стан повітря, грунту чи сприяти зростанню рівня шуму. Якщо стоматологічна поліклініка (кабінети) розташовуються у складі інших споруд то необхідно відобразити приміщення, що межують із нею.

5. Фасади (вид споруди) кожної сторони (передня, задня, бокові). Цей документ відтінить висоту споруди, кількість поверхів та висоту кожного поверху, особливості архітектурного оформлення та даху тощо.

6. Плани поверхів (це своєрідний горизонтальний зріз споруди, що проходить через вікна та двері). Такий альбом містить перелік приміщень відповідного поверху, їх назву, розміри та взаєморозташування.

7. Плани санітарно-технічного оснащення: водопостачання (для забезпечення питних потреб та гаряче), водовідведення (каналізація), опалення, вентиляція, освітлення тощо.

8. План інженерно-технологічного оснащення: стоматологічне обладнання, автоклави, стерилізатори, компресорні системи тощо.

9. Кошторис (вартість) споруди та її оснащення.

в) Стадія погодження проекту з деякими контролюючими службами - СЕС, інспекцією з охорони праці, пожежною інспекцією, екологічною службою та енергопостачальними організаціями (водоканал, підприємства електромереж тощо).

г) Стадія узгодження проекту, що здійснюється за 3 можливими варіантами:

"Погоджено" – якщо проект відповідає всім гігієнічним вимогам і побажанням замовника.

"Погоджено за умови " – тут варто запропонувати, що в проекті необхідно виправити.

"Відмовлено в узгодженні" – доцільно викласти причину відмови.

Поняття про іонізуюче випромінювання, його види, дози і одиниці їх вимірювання. Якісна та кількісна характеристика іонізуючих випромінювань. Радіонукліди. Якісні та кількісні характеристики радіонуклідів.

1.Іонізуюче випромінювання – це потік часток або квантів електромагнітного випромінювання, проходження яких крізь речовину призводить до його іонізації (перетворення нейтральних атомів і молекул в іони) з утворенням електричних зарядів різних знаків.

Відомі дві групи іонізуючих випромінювань:

1. Корпускулярні:

· a–частинки – важки частки, які складені з двох нейтронів і двох протонів;

· b–частинки – електрони або позитрони,

· протони – позитивно заряджені елементарні частки;

· нейтрони – нейтральні елементарні частки з масою як у протона

· мезони – елементарні частки з негативним зарядом і енергією 25 – 100 МеВ та масою у 300 разів більше маси електрона.

2. Хвильові:

· g–випромінювання – електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі менше 0,05 н/м.

· рентгенівське випромінювання – електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі 0,05 – 10 н/м, що отримують у рентгенівських трубках, в результаті впливу енергії електронів з розжареного катоду, які потрапляють на анод;

· короткохвильове ультрафіолетове випромінювання – електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі 10 – 110 н/м (вакуумний ультрафіолет).


Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 365 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)