АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Як можна заразитися ВІЛ?

Зараження можливе лише у випадку, коли кров, сперма чи грудне молоко людини, зараженої ВІЛ, потрапляє в організм іншої людини. ВІЛ міститься практич­но в усіх біологічних рідинах зараженого організму, але в різних концентраціях.

Найбільше його в крові, спермі, виділеннях статевих органів жінок і грудно­му молоці. Тому найпоширенішим способом зараження ВІЛ є статевий акт без презерватива, коли через мікротравми слизової оболонки статевих органів чо­ловіка чи жінки вірус проникає в організм людини. Особливо небезпечними є:

- анальні сексуальні контакти, так як слизова кишечника дуже легко травмується;

- статеві зносини під час менструації;

- статеві зносини між партнерами з запальними захворюваннями статевих органів.

Небезпека зараження існує у разі використання загальних шприців для вве­дення наркотиків шляхом ін'єкцій. Вірус може передаватися від зараженої матері дитині під час годування, вагітності, пологів. Ризик інфікування під час переливан­ня крові чи використання препаратів з неї в Україні практично виключений. З 1987 року кров кожного донора перевіряється на наявність ВІЛ і у випадку одержання позитивного результату не використовується ні для яких цілей.

Якими шляхами ВІЛ не передається?

До цього часу не відомо жодного випадку зараження ВІЛ через сечу, кал, слину, піт, сльози: у цих виділеннях організму інфікованої людини ВІЛ міститься в кількостях, недостатніх для зараження іншої людини. Отже, немає ніякої небез­пеки зараження під час рукостискання, обнімання, поцілунків, так як нічого не загрожує людині, коли носій вірусу кашляє або чхає в його бік. Тарілки, склянки, ножі та ложки, телефони, дверні ручки та інші предмети побуту, якими користу­ються чи до яких доторкаються носії ВІЛ чи хворі на СНІД, не є небезпечними. Немає також небезпеки при користуванні одними вбиральнями, ваннами чи саунами. Робота чи спільне проживання із зараженими людьми, догляд за ними не пов'язані з якою-небудь небезпекою. ВІЛ також не передається комахами та тваринами.

Як боротися з ВІЛ?

ВІЛ сам по собі є дуже нестійким вірусом. Він швидко гине під дією простих дезінфікуючих речовин — спирту, марганцівки, хлораміну, а також високої тем­ператури (кип'ятіння миттєво вбиває ВІЛ). Тому елементарні гігієнічні заходи як вдома, так і в медичних закладах легко його знешкоджують. Але якщо ВІЛ потрапляє в організм, знешкодити його там вже неможливо: на сьогоднішній день ще не існує ні ліків, за допомогою яких можна було б убити чи вивести ВІЛ з організму, ні вакцини, яка могла б запобігти розвитку захворювання чи потра­пляння ВІЛ в організм. Медики всього світу наполегливо шукають радикальні способи боротьби з ВІЛ, і в деяких напрямках медицина вже досягла значних успіхів. Створено препарати, що уповільнюють розвиток захворювання (азидотимідин) та такі, що ефективно впливають на деякі інфекційні захворювання, що виникають на фоні СНІДу.

Дата добавления: 2016-06-06 | Просмотры: 579 | Нарушение авторских прав