АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методи фізіологічних досліджень.

Прочитайте:
  1. C. Немедикаментозні методи
  2. II. МЕТОДЫ ОПЕРАЦИЙ И МЕТОДИКА ОБСЛЕДОВАНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ В ХИРУРГИИ КИСТИ
  3. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  4. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  5. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  6. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  7. V. Матеріали методичного забезпечення заняття
  8. V. Матеріали методичного забезпечення заняття
  9. V. Матеріали методичного забезпечення заняття.
  10. V. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

 

Два основних методи: спостереження й експеримент.

Експеримент може бути гострим і хронічним:

1 – гострий досвід здійснюється в умовах вівісекції (різати по живому) і дозволяє вивчити якусь функцію за короткий проміжок часу. Недоліки: наркоз, травма, крововтрата можуть перекрутити нормальну функцію організму.

2 – хронічний експеримент дозволяє протягом тривалого часу вивчати функції організму в умовах нормальної взаємодії його з навколишнім середовищем.

Функції органів можуть бути вивчені не тільки в цілісному організмі, але і поза ним, при штучній їх ізоляції. Об'єктом дослідження можуть бути м'язові, нервові та інші клітини. По зміні біоелектричної активності клітини судять про її функції.

Фізіологія і медицина невіддільні одне від одного. Знання фізіології необхідне для розпізнавання захворювання, вибору та проведення правильного лікування, для розробки науково обгрунтованих профілактичних заходів.

Організм – це цілісна, динамічна система. Клітини утворюють тканини, з тканин формуються органи, з органів на функціональній основі – системи органів, а з них – цілісний організм.

Необхідними умовами і властивостями організму є:

– обмін речовин;

– подразливість і збудливість;

– адаптація;

– саморегуляція;

– мінливість і спадковість;

– репродуктивна функція;

– ріст, розвиток, старіння, смерть.

Рух – одна з основних відмінностей тваринного організму від рослинного.

Адаптація – здатність організму пристосовуватися до впливів навколишнього середовища.

Адаптація буває фізіологічною і патологічною.

Фізіологічна адаптація – це пристосувальні реакції здорового організму. Головними з них є:

- акліматизація;

- температурна адаптація;

- адаптація до умов гіпоксії та висоті;

- зорова адаптація, слухова та інші адаптації, пов'язані з органами чуття;

- соціальна адаптація та ін.

В адаптації організму беруть участь всі органи і системи, але перш за все ЦНС і ендокринна система. Для розвитку адаптації потрібен час – від декількох секунд (зорова адаптація) до тижнів і навіть місяців (кліматична або соціальна адаптація).

Патологічна адаптація – це пристосувальні реакції до хронічних хвороб, хворобливих станів або окремих симптомів і синдромів.

Для нормального функціонування організму необхідно сталість складу його внутрішнього середовища. Поняття про внутрішнє середовище організму було введено в ХIХ столітті французьким фізіологом Клодом Бернаром. Під внутрішнім середовищем організму розуміють сукупність рідин (кров, лімфа, тканинна і цереброспінальна рідина), які беруть участь у процесах обміну речовин і підтримці гомеостазу організму.

Гомеостаз – це відносна постійність складу і властивостей внутрішнього середовища і стійкість основних фізіологічних функцій. Гомеостаз характеризується рядом біологічних констант. Біологічні константи – це стійкі кількісні показники, які характеризують нормальну життєдіяльність організму (рН крові, вміст цукру в крові, величина осмотичного, артеріального тиску, температура тіла і т.д.).

Для регуляції гомеостазу в організмі є спеціальні механізми. Однак функціональні можливості підтримання гомеостазу не безмежні. При тривалому перебуванні організму в несприятливих умовах може відбутися порушення гомеостазу і, як наслідок, хвороба, а в деяких випадках і стану, не сумісні з життям.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 754 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)