АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ.

ЕМФІЗЕМА ЛЕГЕНІВ - захворювання, яке характеризується надмірним вмістом повітря в легеневій тканині і деструктивними змінами альвеолярних стінок.

Етіологія. Причинами емфіземи можуть бути: хронічні бронхіти, що супроводжуються бронхоспазмом і бронхіальною обструкцією, бронхіальна астма, повторні вогнищеві пневмонії, пневмосклероз, туберкульоз, новоутворення.

Патогенез. Пов’язаний з порушенням бронхіальної прохідності. Характеризується патологічним розширенням альвеол з деструктивними змінами їх стінок та перегородок.

Клініка. 1. Задишка, вираженість якої відбиває ступінь дихальної недостатності. 2. Кашель із слизистою або слизисто-гнійною мокротою / при хронічному бронхіті /. 3. Розширена бочкоподібна грудна клітка, збільшена у передньо-задньому розмірі; поверхневе дихання і участь у диханні допоміжної мускулатури; розширення міжреберних проміжків і епігастрального кута / більше 90* /; опущення нижньої межі легенів і зниження дихальної рухливості; коробковий перкуторний звук; послаблене везикулярне дихання; зменшення абсолютної тупості серця; глухість серцевих тонів. 4. Надключичні ямки вип”ячені і заповнені розширеними верхівками легенів. 5. При вираженій дихальній недостатності – ціаноз, одутлість обличчя. 6. Додаткове обстеження: R-дослідження – підвищена прозорість легеневих полів, зниження рухливості діафрагми і низьке її розташування, горизонтальне положення ребер. Спірометрія – зменшення ЖЄЛ.

Лікування – основного захворювання. Для покращання прохідності бронхів призначають бронхолітики, розріджуючі мокроту і відхаркувальні засоби, ЛФК.

ПНЕВМОСКЛЕРОЗ – розростання в легенях сполучної тканини і порушення функції легенів, що виникає внаслідок різних патологічних процесів.

Етіологія. Пневмосклероз може бути кінцевим етапом неспецифічного / пневмонії, бронхіти / або специфічного / туберкульоз, сифіліс / запального процесу в бронхолегеневому апараті, або бути наслідком тривалого застою крові в малому колі кровообігу / хронічна серцева недостатність, мітральний стеноз /.

Патогенез. Порушення крово,- та лімфообігу, що виникають при патологічних процесах в бронхолегеневій і судинній системі, сприяють розвитку сполучної тканини, появі симптомів пневмосклерозу.

Клініка. 1. Ознаки основного захворювання, яке призвело до розвитку пневмосклерозу / хронічний бронхіт, хронічна пневмонія, бронхоектатична хвороба та інші /. 2. При дифузному пневмосклерозі задишка – спочатку при фізичному навантаженні, потім – і в стані спокою; кашель з виділенням слизисто-гнійної мокроти; значний ціаноз. 3. При перкусії – обмеження рухливості легеневого краю, іноді укорочення перкуторного звуку; при аускультації – ослаблене везикулярне дихання з жорстким відтінком, розсіяні сухі, іноді вологі дрібнопузирчасті хрипи. Можлива симптоматика хронічного бронхіту і емфіземи легенів. У пізніх стадіях – розвивається клініка легеневого серця, з’являються симптоми легенево-серцевої недостатності. 4. R-дослідження: посилення і деформація легеневого малюнка. Спірометрія та спірографія: зменшення ЖЄЛ.

Лікування - основного захворювання. Призначають кортикостероїдні препарати / преднізолон, гідрокортізон, дексаметазон, тріамцінолон / в сполученні з антибіотиками. При задишці – бронхолітики. Для покращання бронхіальної прохідності – відхаркувальні, розріджуючі мокроту засоби. З метою покращання легеневої вентиляції – проводять оксигенотерапію, заняття ЛФК.

ЛЕГЕНЕВЕ СЕРЦЕ – гіпертрофія і ділятація правих відділів серця в результаті гіпертензії малого кола кровообігу, що розвинулась внаслідок захворювань бронхів і легенів, уражень легеневих судин або деформації грудної клітини.

Класифікація:

1. Гостре.

2. Підгостре.

3. Хронічне легеневе серце.

Етіологія:

Гостре легеневе серце – розвивається в лічені хвилини, години, дні внаслідок масивної тромбоемболії легеневої артерії, клапанного пневмотораксу, тяжкого нападу бронхіальної астми, розповсюдженої пневмонії.

Підгостре легеневе серце – виникає протягом тижнів, місяців і спостерігається при повторних дрібних тромбоемболіях легеневої артерії, вузликовому периартеріїті, повторних нападах бронхіальної астми.

Хронічне легеневе серце – розвивається протягом декількох років. Виділяють три групи хвороб, що викликають хронічне серце:

1. Хвороби, що вражають повітряносні шляхи і альвеоли: хронічний обструктивний бронхіт, емфізема легенів, бронхіальна астма, пневмоконіози, бронхоектази, пневмосклероз.

2. Хвороби, що вражають грудну клітку з обмеженням рухливості: кіфосколіоз, хвороба Бехтєрєва, нервово-м”язові хвороби / поліомієліт /.

3. Хвороби, що вражають легеневі судини – васкуліти / алергічний, облітеруючий, вузликовий, вовчаковий /; стиснення стовбура легеневої артерії і легеневих вен пухлинами, аневризмою аорти.

Патогенез. В основі патогенезу легеневого серця лежать гіпоксемія, легенева гіпертензія, зменшення русла малого кола кровообігу, збільшення легеневого судинного опору, що призводить до гіпертрофії, а в подальшому – до ділятації правих відділів серця, розвивається легенево-серцева недостатність.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 584 | Нарушение авторских прав