АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ДЕФОРМІВНИЙ ОСТЕОАРТРО3

Деформівний остеоартроз (ДОА) — хронічне дегенеративне захворювання суглобів, в оcнoвi якого лежить дегенерація суглобового хряща 3 наступними змінами кісткових суглобових поверхонь, розвитком крайових остеофітів, деформацією суглоба, а також розвитком помірно вираженого синовіту.

Розрізняють первинний i вторинний ДОА. Первинний ДОА розвивається в здоровому хрящі під впливом його надмірного навантаження. При вторинному ДОА відбувається дегенерація вже попередньо зміненого суглобового хряща.

Причини первинного ДОА невідомі. Основними факторами є: 1) невідповідність між механічним навантаженням на суглобовий хрящ i його можливістю протидіяти цій дії; 2) спадкова схильність (знижена здатність хряща протидіяти механічним діям).

Ризик фактора: зовнішні фактори (травми, функціональне перевантаження суглоба, гіперліобільність суглобів, незбалансоване харчування, інтоксикація, професійні шкідливості, перенесені вірусні інфекції); внутрішні фактори (дефекти будови опорно-рухового апарату, порушення статики, надмірна маса тіла, хвороби ендокринної системи, порушення місцевого i загального кровопостачання, супутні хронічні захворювання).

Основними причинами вторинного ДОА є: травми суглобів, ендокринні захворювання (цукровий діабет, акромегалія); метаболічні порушення (гемохроматоз, охроноз, подагра), інші захворювання кісток, суглобів (ревматоїдний артрит, інфекційний артрит, асептичні некрози кісток та ін.).

Під впливом етіологічних факторів відбувається більш швидке i ранне «старіння» суглобового хряща. Хрящ втрачає свою еластичність, розрихлюється, в подальшомy він може повністю зникнути. Одночасно по краях суглобових поверхонь епіфізів хрящ компенсаторно розрощується, а потім відбувається скостеніння - утворюються краєві остеофіти.

В останні роки вивчена роль імунної системи в патогенезі ДОА.

Стадії ДОА:

І. Незначне обмеження рухомості суглоба в одному напрямку; рентгенологічно — незначне звуження суглобової щілини та початкові остеофіти.

ІІ. Велика деформація 3 незначним обмеженням рухомості в усіх напрямках, помірна атрофія м'язів; рентгенологічно — звуження суглобової щілини в 2— 3 рази, субхондральний склероз. Значні остеофіти.

ІІІ. 3начне обмеження рухів, значна деформація суглоба. Агрофія м'язів на рентгенограмі, майже повне зникнення суглобової щілини. Сплющення епіфізів, великий остеосклероз, наявність суглобових «мишей».

Клінічні прояви. На ДОА хворіє близько 10 % населення, частіше жінки у віці 40 — 60 років, після 60 років захворювання зустрічається практично у 100 % людей.

Основними i загальними ознаками для ДОА будь-якої локалізації є таке:
1. Біль у суглобах механічного типу, виникає при навантаженні на суглоби,
біль стискає увечері, в спокої i вночі. При розвитку венозних стазів в субхондральному відділі можливий тугий «судинний» біль, який виникає вночі i зникає при ранковій активності.

2. «Стартовий» біль у суглобах, який з'являється при перших кроках хворого, потім зникає i знову з'являється при навантаженні.

З. Періодичне «заклинювання» суглоба («блокадний» біль) — раптовий різкий біль у суглобі при невеликих рухах, обумовлений суглобовою «мишею» — ущемленням шматочка некротизованого хряща між суглобовими поверхнями.

4. Крепітація при рухах у сутлобі.

5. Стійка деформація суглобів обумовлена кістковими змінами.

6. Наявність в анамнезі механічного перевантаження суглоба, травми, запальних або метаболічних захворювань суглобів.

7. Наявність у хворого порушення статики, нейроендокринних захворювань, порушення місцевого кровообігу, артрозу в батьків.

Поліостеоартроз (артрозна хвороба, генералізований остеоартроз, хвороба Келлгрена) — варіант остеоартрозу 3 множинними ураженнями периферичних i міжхребцевих суглобів.

3а клінічними проявами виділяють малосимптомні i маніфестні форми ДОА. Маніфестні форми, в свою чергу, діляться на повільно i швидко прогресуючі.

Малосимптомні форми відзначають переважно в молодолу віці. Хворих турбує рідкий, слабко інтенсивний короткочасний біль i хруст в 1— 3 суглобах, з'являється після значного навантаження; можуть спостерігатись корчі литкових м'язів, вузлики Гебердена. Функції суглобів не порушені. Рентгенологічні зміни І— ІІІ стадії виявляються в одному або декількох суглобах.

Повільно nрогресуючий neрeбiг маніфестної форми виявляється в будь- якому віці. Суглобовий больовий синдром помірно виражений. Суттеві клініко-функціональні прояви виникають протягом 5 i більше років після почагку захворювання. Біль в суглобах виникає або посилюється при охолодженні, зміні погоди, після перевантаження суглоба. Біль ниючого характеру, супроводжуеться втомою регіональних м'язів. 3 часом розвиваються деформацїї суглобів. Рентгенологічні зміни переважно I — ІІІ стадії.

Шаидко прогресуючий nepeбiг маніфестної форми ДОА, звичайно виникає у молодих людей, причому суттєві клініко-функціональні зміни розвиваються в термін до 5 років від початку захворювання. Відмічається частиаі i досить інтенсивний біль одночасно у багатьох суглобах. Він посилюється при навантаженні, турбують судоми кінцівок. Виявляють деформацію суглобів. Рано з'являються періартрити, атрофія м'язів, синовіти, неврологічні ускладнення. Рентгенологічні зміни варіюють від 2 до 3 стадії.

Рентгенологічні критерії — звуження суглобової щілини, остеосклероз, остеофітоз.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 706 | Нарушение авторских прав