АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК

Прочитайте:
  1. Виберіть концентрацію препарата, яку можливо використовувати при скарифікаційній пробі у хворих, в анамнезі котрих був анафілактичний шок на невідомий медикамент?

Анафілактичний шок (АШ) — вид алергічної реакції негайного типу, що виникаеїє при повторному введенні в організм алергену. Розвивається цілий комплекс патологічних змін у внутрішніх органах.

Найчастіше виникає внаслідок медикаментозної алергії, а також при введенні різних вакцин, сироваток, проведенні специфічної гіпосенси6ілізації різними алергенами, укусах комах. Рідше анафілактичний шок можуть викликати харчова i холодова алергії. Найчастіше розвивається після парентерального введення антибіотиків групи пеніциліну i стрептоміцину.

Анафілактичний шок може розвиватися тільки в сенсибілізованому організмі. Для сенсибілізації необхідний кількаразовий контакт організмy i речовини, що є алергеном. Частіше виникає в осіб, які хворіють на алергічні захворюванням (бронхіальну астму, полінози, набряк Квінке), а також в осіб з алергічною спадковістю.

Розрізняють такі форми анафілактичних реакцій:

1. Блискавична — розвивається бурхливо, без будь-яких попередніх симптомів. Через кілька хвилин післи контакту 3 алергеном хворий на фоні колапсу непритомніє, розвиваються набряк гортані, ціаноз, клонічні судоми. При неадекватному лікуванні може настати смерть.

2. Шкірна — проявляється свербежем шкіри, кропив'янкою, набряком Квінке.

3. Респіраторна — характеризується бронхоспазмом, ларингоспазмом, ядухою i набряком гортані.

4. Абдомінальна — скарги на різкий біль в животі, спостерігаються блювання, пронос.

5. Васкулярна — проявляється розладами серцево-судинної i нервової систем, іноді можуть нагадувати інфаркт міокарда, набряк легень, гостре порушення мозкового кровообігу.

Клінічні прояви. Шок характеризується швидким розвитком, тяжкістю перебіrу i наслідків. Вид алергену не впливає на клінічну картину i тяжкість перебігу АШ.

АШ може починатись з«малої» симптоматики в продромальному періоді від декількох секунд до години. При миттєвому розвитку АШ продромальні прояни зникатоть - у хворого раптово розвивається тяжкий колапс i3 втратою свідомості, корчами, який нерідко закінчується летально.

При менш тяжкому перебігу шоку у хворого з'являється відчуття жару 3 різкою гіперемією шкіри, загальне збудження або, навпаки, в'ялість, депресія, неспокій, страх смерті, пульсуючий головний біль, шум у вухах, тиснучий біль за грудниною.

Звичайно з'являється спазм гладкої мускулатури внутрішніх органів i3 клінічними проявами бронхоспазму (кашель, експіраторна задишка), спазм мускулатури шлунково-кишкового тракту (спастичний біль по всьому животі, нудота, блювання, пронос), а також спазм матки у жінок. Спастичні явища погіршуються набряками слизових о6олонок внутрішніх органін. Можуть розвинутись асфіксія, тахікардія, біль в ділянці серця стискального характеру.

При нетяжкій анафілактичній реакції спостерігаються гіпоксемія i гіпокапнія. При тяжкому АШгіпоксемія більш виражена, розвиваються гіперкапнія i ацидоз. АТ помірно знижений до тяжкої гіпотензії з тривалою втратою свідомості. При огляді: різка блідість шкіри (інколи синюшність), загострені риси обличчя, холодний липкий піт, інколи піна 3 рота.

АТ низький або не визначається. Пульс ниткоподібний, тони серця глухі. В легенях жорстке дихання, сухі розсіяні хрипи. Можуть спостерігатися тонічні та клонічні судоми, парези, паралічі. Нерідко виникають мимовільні дефекація i сечовипускання. При відсутності своєчасної та інтенсивної терапії можлива смерть.

Лабораторні та інструмептальні дані. В аналізі крові - еозинофілія, підвищення вмісту гістаміну та серотоніну. На ЕКГ - порушення серцевого ритму, дифузні зміни в міокарді 3 нормалізацією в динаміці.

Проведення прямих алергічних проб (шкірних, назальних, кон'юктивальних) протипоказано. Диференціювати АШ слід від гострої серцево-судинної недостатності, інфаркту міокарда, епілепсії, позаматкової вагітності, сонячних та теплових ударів, синокаротидних запаморочень тощо.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 532 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)