 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Матеріальне забезпечення заняття. Коректурні таблиці Іванова-Смоленського, дзвоник, настільна лампа, таблиці локалізацій функцій в корі великих півкуль головного мозку, прилад для дослідження ВНД людини, прилад для вироблення мигального умовного рефлексу, секундомір, велоергометр. РОБОТА 1 Дослідження рухового умовного рефлексу і його гальмування Завдання. На прикладі простих рухів дослідити механізм утворення кіркових зв’язків при навчанні руховим вправам. Ознайомитись з методикою дослідження диференціювального гальмування. Методика. Усім студентам групи дається команда покласти руки на стіл. Тоді, по команді викладача "Один", досліджувані піднімають кисті рук, не відриваючи передпліччя від стола. По команді "Два" кисті рук опускають. Указані сполучення команд повторюють три рази. Після цього перед подачею команд подається умовний подразник (звучання дзвоника або включення настільної лампи). Через 5-6 поєднань дії умовного подразника і подачі команд "Один" та "Два" вже лише один умовний сигнал, без подачі команд, викликатиме рухову реакцію досліджуваних. Для дослідження диференціювального гальмування студентам дається вказівка, щоб вони виконували лише одні команди, не реагуючи на умовний сигнал. Подається команда "Один", а замість команди "Два" діють умовним сигналом (включення настільної лампи, звучання дзвоника, свистка тощо) без подачі команди "Два". Чимало студентів опускають кисті рук. При повторенні спроби диференціювання покращується. Користуючись таблицею локалізації функцій в корі великих півкуль головного мозку, замалювати схему утворення тимчасових зв’язків між слуховими центрами мови, слуховим (або зоровим) відділом першої сигнальної системи і руховими центрами кори мозку. Якщо піднімання рук за першим сигналом є позитивним умовним рефлексом, при якому відбувається збудження рухових центрів кори головного мозку, які забезпечують підняття кисті рук, то їх опускання з подачею другого сигналу є наслідком негативного умовного рефлексу, який викликає гальмування відповідних центрів. РОБОТА 2 Дослідження рухової домінанти Завдання. Вивчити особливості утворення рухової домінанти. Методика. Досліджуваному дається вказівка максимально сильно стиснути кистьовий динамометр (сидячи з витягнутою вперед рукою). Після відпочинку (5-10 хв.) досліджуваний повторює спробу з максимальним стисканням динамометра, але вже стоячи в довільній позі. Звертають увагу, що виконання тесту в довільній позі пов’язане з напруженням м’язів плечового пояса, плеча, тулуба, м’язів живота (натуження) і ніг (досліджуваний дещо присідає). Показник сили при цьому збільшується на 3-6 кг. У висновках до роботи студенти відмічають, що положення сидячи менш звичне для силової роботи (при цьому багато м’язів тіла не активні, ніж поза стоячи). При виконанні кистьової динамометрії в довільній позі рухових центрах згиначів пальців кори мозку формується рухова домінанта (мал.45, поле 8) Усі інші центри при цьому індуктивно гальмуються Пропріорецептивні імпульси, які надходять до нервових центрів від інших м’язових груп, "перехоплюють ся" домінуючим центром, посилюючи його збудження. Цим і пояснюється ефективна цілеспрямована рухова діяльність людини.
Мал.45. Схема розміщення моторних центрів у корі великих півкуль і рухова домінанта. РОБОТА 3 Утворення рухових навичок Завдання. Користуючись коректурними таблицями Іванова-Смоленського, дослідити утворенні простої рухової навички. Методика. Студенти одержують коректурні таблиці Іванова-Смоленського (табл..41). На них пишуть своє прізвище, спортивну спеціалізацію і кваліфікацію. Тоді, зручно розмістившись за столом, по команді "Один" студенти стараються в рядках викреслити якнайбільшу кількість завчасно вказаних викладачем букв або буквосполучень. Через 10 секунд подається команда "Два". Досліджувані відмічають місце закінчення роботи, підраховують кількість закреслених букв і допущених помилок. Завдання повторюють 6-7 разів. Інтервал відпочинку 1-2 хв.. Зменшення кількості закреслених букв може бути наслідком втоми. В цьому випадку може бути наслідком втоми. В цьому випадку дослід повторюють, збільшивши інтервал відпочинку до 3-5 хв.
Таблиця 41
Збільшення кількості закреслених букв та зменшення помилок в процесі виконання роботи є наслідком утворення і зміцнення рухової навички. Порівнюють показники ефективності (швидкості) утворення рухової навички у спортсменів різних спеціалізацій і різного рівня кваліфікації. Роблять відповідні висновки. РОБОТА 4 Спостереження мимовільних і довільних рухових реакцій Завдання. Проаналізувати рівні побудови рухів при дослідженні безумовного і умовного рефлексів змикання повік. Методика. 1. Проводять спостереження за студентами групи, у яких час від часу спонтанно, мимовільно виникає моргальний рефлекс. У здійсненні цього рефлексу беруть участь трійчастий і лицевий нерви. Ядро трійчастого нерва знаходиться в області варолієвого моста. Його гілка (пучок чутливих нервових волокон) іннервує оболонки очного яблука, у тому числі рогівку. Ядро лицевого нерва також знаходиться у мості. Рухові волокна лицевого нерва регулюють скорочення колового м’яза ока, повікова частина якого (під шкірою на повіках) затуляє очну щілину, заплющуючи повіки. 2. Стискуючи гумову грушу, подають через трубку струмінь повітря, спрямований на рогівку і склеру зовнішнього кута ока. При цьому виникає безумовний захисний рефлекс змикання повік (захисна реакція моргання). Рефлекторна дуга цього рефлексу включає рецептори рогівки і склери, аферентні волокна трійчастого нерва, ядра моста, еферентні волокна лицевого нерва, виконавчий орган – коловий м’яз ока. 3. Подають звук (свисток або дзвінок) і переконуються, що моргання на цей звуковий сигнал немає. Після цього починають виробляти умовний рефлекс змикання повік, повторно поєднуючи дію умовного подразника (звуку) і безумовного подразника (струмінь повітря). Коли в корі головного мозку утвориться тимчасовий умовнорефлекторний зв’язок між осередками збудження при дії звукового і механічного подразників, один лише умовний звуковий сигнал викликатиме реакцію моргання. 4. Студентам пропонують довільно (за своїм бажанням, без команди і без всяких сигналів) періодично заплющувати і розплющувати повіки. Після проведених спостережень аналізують рівні побудови рухів повік, виясняють характер мимовільних і довільних рухів в усіх 4-х випадках проведених досліджень. Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 743 | Нарушение авторских прав |
