АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

До фізичних навантажень

Завдання. Оволодіти методикою розрахунку величин обсягу функціональних резервів (рівня здоров’я) осіб різного рівня фізичної підготовленості за показниками систем крові, кровообігу і дихання.

Методика. Користуючись даними основних теоретичних положень (6.3.), підручників з фізіології, лекцій, а також результатами досліджень отриманих на попередніх заняттях, заповнити нижче наведену протокольну таблицю. У випадку відсутності абсолютних величин того чи іншого показника функції при максимальних фізичних навантаженнях в таблиці вказати направленість його змін (збільшення, зменшення, відсутність змін).

Коефіцієнт резерву – це відношення абсолютної величини показника функції тієї чи іншої системи організму при максимальних фізичних навантаженнях до його величини в стані спокою. Наприклад, хвилинний обсяг кровообігу у досліджуваного спортсмена в стані спокою – 3 л/хв., а при фізичній роботі максимальної потужності – 30 л/хв.. Коефіцієнт резерву становитиме 10 (30 л/хв.: 3 л/хв.). Отже, продуктивність роботи серця за показником ХОК у досліджуваної людини в екстремальних умовах збільшена в 10 разів. У висновках до роботи вказують на значимість проблеми функціональної адаптації організму людини до фізичних навантажень для практичної діяльності вчителя фізкультури і тренера. Підкреслити значимість знань рівня функціональної підготовленості школярів для збереження і зміцнення їхнього здоров’я, подальшого розвитку окремих рухових здібностей, успішного формування необхідних спортивних та професійних рухових навичок.

Протокольна таблиця функціональних ефектів адаптації окремих системи організму натренованих осіб і неспортсменів до фізичних навантажень

6.5. СИТУАЦІЙНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАДАЧІ

1. Для більш об’ємного і глибокого розуміння фізіологічних процесів в організмі людини, що виконує фізичну роботу шведський фізіолог Р.Хедман (1980) пропонує порівнювати людський організм з працюючою машиною (автомобілем). Вкажіть яким вузлам автомобіля відповідатимуть певні морфофункціона-льні структури організму людини?

2. Перерахуйте основні функції скелетних м’язів. Вкажіть на вікові особливості внутрішньоорганної нагнітальної функції скелетних м’язів.

3. Біомеханічна стимуляція скелетних м’язів з частотою, близькою до частоти природної мікровібрації успішно використовується в практиці фізичного виховання та спорту. Наведіть приклади, які б підтверджували це положення.

4. Для оцінки функціональних ефектів адаптації системи крові до фізичних навантажень найчастіше використовують такі гематологічні показники: 1) киснева ємність крові (об%), 2) рівень глюкози в крові (мг%), 3) кислотність (рН) крові (ум.од.), 4) концентрація молочної кислоти в крові (мг%). Вкажіть, які середні величини цих показників характерні для високонатренованих осіб в стані спокою і після виконання максимально напруженої фізичної роботи.

5. Розрахуйте коефіцієнт резерву (рівень здоров’я) учня 17-річного віку за показником хвилинного обсягу кровообігу. ЧСС у обстежуваного учня в стані спокою – 60 ск/хв., артеріальний тиск (AT) 120/80 мм рт. ст.; ЧСС при тестуванні максимально допустимого рівня фізичної активності (МДРФА) – 200 ск/хв, AT – 180/40 мм рт. ст.

6. Кваліфікований спортсмен витрачає на виконання конкретної вправи (дозованого навантаження) менше енергії ніж початківець. Чому?

7. Систематичне виконання фізичних навантажень оптимальної величини, за умови дотримання усіх педагогічних принципів фізичного тренування, позитивно впливає на здоров’я школярів і дорослих. Виходячи з позицій вчення про стрес, розкрийте суть і біологічне значення цього впливу.

8. Для оцінки функціональних ефектів адаптації системи кровообігу до фізичних навантажень використовують такі показники: 1) частота серцевих скорочень (ск/хв), 2) систолічний обсяг крові (мл), 3) хвилинний обсяг кровообігу (л/хв). Які середні величини цих показників характерні для фізично підготовлених осіб в стані спокою і після максимально напруженої фізичної роботи?

9. Найбільш характерним способом підтримання гомеостазу внутрішнього середовища для людини є спосіб активного пристосування-перетворення. Вкажіть на характерні для розвинутого суспільства недоліки цієї форми адаптації людини до постійно змінних умов довкілля..

10. Вкажіть за яких умов спостерігається мобілізація фізіологічних резервів першого, другого і третього обсягів (за А.С. Мозжухіним, 1980). Наслідки систематичного перевикористання фізіологічних резервів спортсменом.

11. Розрахуйте коефіцієнт резерву (рівень здоров’я) учениці 10-го класу за показником хвилинного обсягу дихання (ХОД). Частота дихання (ЧД) у досліджуваної в стані спокою – 14 дихальних циклів за 1 хв., дихальний обсяг (ДО) – 0,6 л; ЧД при виконанні максимально напруженої фізичної роботи – 60 за 1 хв., ДО – 2000 мл.

12. Кріль і заєць – це пара тварин, які мають однакові лінійні розміри, однакову масу тіла, вони дуже близькі своїми анатомо-фізіологічними показниками. Кріль живе 4-6 років, заєць – 10-12 років! Сформулюйте енергетичне правило моторної активності, яке пояснює таку велику різниці тривалості життя вказаних тварин. Приведіть інші приклади, що підтверджують правильність згаданого правила.

13. Оцінку функціональних ефектів адаптації системи дихання високонатренованих осіб до фізичних навантажень проводять за такими фізіологічними показниками: 1) частота дихання (за 1 хв.), 2) дихальний обсяг (мл), 3) хвилинний обсяг дихання (л/хв.), 4) максимальне споживання кисню (л/хв.), 5) кисневий борг (л). Які середні величини цих показників характерні для високонатренованих осіб в стані спокою і після виконання максимально напруженої фізичної роботи?

6.6. МАТЕРІАЛ ДЛЯ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

М’язова діяльність

як спосіб підтримання гомеостазу

внутрішнього середовища

1. Енергетичне правило скелетних м’язів, як основу функціональної індукції анаболізму (збудження синтезу і накопичення в організмі білків та інших речовин) встановив:

а) О.Аршавський, б) П.Анохін,

в) М.Амосов, г) О.Крестовніков.

2. Термін "рухова ейфорія" – комплекс приємних від-

чуттів, що виникає у людей, які систематично займаються фізичними вправами, запропонований: а) М.Амосовим, б) О.Крестовніковим, в) І.Муравовим, г) М.Зімкіним. 3. І.Аршавський, МАмосов та інші вчені вважають, що для забезпечення фізично повноцінного довголіття людині необхідно так організувати свою рухову активність, щоб досягти у дорослому віці економної роботи серця (скорочень за Іхв) і легень (дихальних циклів за 1 хв.): а) 90 і 20, б) 80 і 16, в) 70 і 13, г) 50 і 10.

11-6

4. Функції м’язів:

а) опорно-рухова і інтерорецептивна,

б) депонуюча і теплотворна,

в) нагнітально-прнсмоктувальна (насосна) і корсетна,

г) а+б+в.

5. Функцію внутрішньом’язових периферійних сердець вперше встановив:

а) М.Арінчин, б) І.Муравов,

в) М.Амосов, г) І.Аршавський.

Рухова активність – основна умова

збільшення обсягу функціональних резервів

організму людини

6. Недостатня рухова активність людини називається: а) гіпердинамією, б) акінезією,

в) гіподинамією, г) гіпертрофією.

7. Наслідком гіпокінезії є:

а) атрофія скелетних і серцевого м’язів з одночасним збільшенням маси тіла за рахунок жирової тканини,

б) підвищення холестерину і зменшення глюкози в крові,

в) тахікардія+а+б,

г) збільшення м’язової маси, зменшення холестерину і підвищення глюкози в крові.

8. Виділяють дві групи резервів організму:

а) психічні і спортивно-технічні,

б) функціональні і морфологічні,

в) біологічні і соціальні,

г) біохімічні і фізіологічні.

9. До складу функціональних резервів організму входять резерви:

а) біологічні і соціальні,

б) біохімічні і фізіологічні,

в) психічні та спортивно-технічні,

г) фізіологічні та психічні.

10. Фізіологічні резерви пов’язані з:

а) інтенсивністю і тривалістю роботи окремих клітин, органів і системи органів,

б) досконалістю механізмів нейро-гуморальної регуляції функцій,

в) а+б,

г) ефективністю енергозабезпечення і швидкістю відновлення енергоресурсів.

11. Сумарна величина резервів легень, серця, нирок, інших органів і організму в цілому, якими володіє даний організм позначається терміном:

а) кількість здоров’я, б) рівень здоров’я,

в) коефіцієнт резерву, г) а+б.

12. Резерви перерозподілу кровотоку в скелетних м’язах при максимальних навантаженнях (чисельник – показник кровотоку в спокої, знаменник -при роботі):

а) 5/85, б) 10/95, в) 20/85, г) 40/60.

13. Резерви перерозподілу кровотоку в органах черевної порожнини при максимальній фізичній роботі (чисельник – показник кровотоку в спокої, знаменник – при роботі):

а) 25/1, 6)40/60, в) 60/20, г) 80/10.

14. Відношення величини функції даної системи визначеної в умовах максимального навантаження до

її величини в стані спокою, називається:

а) коефіцієнтом зношення,

б) коефіцієнтом резерву,

в) життєвим показником,

г) коефіцієнтом витривалості.

15. Максимально можливе збільшення ЧСС при виконанні максимально напружених фізичних навантажень (кількість разів):

а) 2, 6)4, в) 6, г)8.

16. Коефіцієнт резерву за показником хвилинного обсягу кровообігу:

а) 2, 6)4, в) 8, г) 10.

17. Основною умовою збільшення обсягу фізіологічних резервів організму людини без втрат здоров’я є:

а) використання анаболіків,

б) використання стимуляторів функції ЦНС,

в) а + б,

г) систематичні фізичні тренування.

18. Механізмом термінової мобілізації фізіологічних резервів є:

а) емоції, 6) вольові зусилля, в) а+б.

19. Коефіцієнт резерву (рівень здоров’я) за показником частоти дихань:

а) 7, 6)10, в) 15, г)20.

20. Коефіцієнт резерву за показником хвилинного обсягу дихання:

а) 10, б) 20, в) 30, г) 40.

21. Зміни зумовлені систематичним виконанням поро-гових величин фізичних навантажень:

а) гіпертрофія м’язів,

б) трофотропна направленість обміну речовин,

в) економізація роботи серця,

г) зниження холестерину сироватки крові +а+б+в.

22. Зменшення вмісту білків гама-глобулінової природи в крові знерухомлених тварин свідчить про:

а) зростання імунної реактивності організму,

б) Зниження імунної реактивності організму,

в) підвищення загальної реактивності організму,

г) підвищення фізіологічної резистентності організму.

23. Максимально можливе збільшення величин споживання кисню при виконанні максимально напружених фізичних навантажень (кількість разів): а) 10, 6)15, в) 20, г)25.

Рухова активність і тривалість життя

24. Середня тривалість життя людини (років) в первісному суспільстві (чисельник) і сьогодні в Україні, (знаменник):

а) 25/65, 6)35/75, в) 40/80, г) 50/85.

25. Основними факторами зниження тривалості життя людини є:

а) недостатня рухова активність,

б) зловживання палінням цигарок, алкоголем, сексуальні надмірності,

в) забруднення харчових продуктів, води і повітря,

г) нервово-психічні перезбудження + а + б + в.

26. За концепцією Рубнера потенційний запас енергії, яка "відпущена" людині для життя в середньому складає (ккал на 1 кг маси тіла):

а) 720000, 6)620000, в) 520000, г) 420000.

27. Дослідженнями вчених встановлено, що систематичні фізичні тренування піддослідних тварин розпочаті в ранньому віці, сприяють продовженню тривалості їхнього життя (в % від їх видової біологічної межі):

а) 10-15, 6)20-25, в) 30-45, г) 40-55.

28. Одним із основних факторів, які пояснюють більшу тривалість життя зайця (25 років) в порівнянні з кроликом (5 років), звичайної миші (2 роки) в порівнянні з летючою мишею (20 років) є:

а) різна рухова активність,

б) різні умови щодо вибору їжі для споживання,

в) різний рівень стресових навантажень,

г) а + б + в.

Фізіологічні основи адаптації організму людини до фізичних навантажень

29. Функціональні ефекти тренування визначаються:

а) в стані спокою,

б) при виконанні дозових навантажень,

в) при виконанні навантажень максимальної потужності,

г) а+б+в.

30. Функціональні ефекти тренування:

а) специфічні,

б) неспецифічні,

в) специфічні лише при тренуванні сили,

г) специфічні лише при тренуванні витривалості.

31. Специфічність функціональних ефектів тренування більш виражено проявляється щодо:

6.7. ВІДПОВІДІ НА СИТУАЦІЙНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАДАЧІ

1. Рамі автомобіля відповідає скелет людини, кузову – тканини, двигуну – мільйони клітин, включаючи м’язові. Для роботи двигуна необхідний кисень і паливо, для роботи клітин – кисень і поживні речовини – вуглеводи та жири. Кисень транспонується до клітин за допомогою кардіореспіраторної системи та крові; поживні речовини надходять в організм через шлунково-кишковий тракт, всмоктуючись в кров і лімфу та депонуючись в м’язах, печінці, підшкірній клітковині тощо.

При згорянні (окисленні) вуглеводів і жирів в організмі утворюється тепло, вуглекислий газ, вода і виділяється енергія. При скороченні м’язів приблизно 20-30% енергії іде на механічну роботу, інші 70-80% перетворюються в тепло. Ефективність карбюраторного двигуна також становить 20-30%.

Для попередження перегрівання двигуна існує система охолодження (радіатор), його функцію в організмі виконує система кровообігу. Кров відбирає тепло в працюючих органах і проходячи по судинах шкіри віддає його назовні. При потребі більш інтенсивної тепловіддачі підключаються потові залози (виділення 1 мл поту зумовлює виділення 0,58 ккал енергії). Належний температурний рівень в організмі людини підтримується шляхом активації механізмів терморегуляції за участю залоз внутрішньої секреції і

а) осіб, що не займаються фізкультурою і спортом,

б) спортсменів масових розрядів,

в) спортсменів високої кваліфікації.

32. Враховуючи специфічність функціональних ефектів адаптації організму до фізичних навантажень, тренування спортсменів доцільно проводити:

а) в умовах максимально наближених до змагань,

б) в умовах, суттєво відмінних від змагальних,

в) в постійно змінних умовах.

33. У спортсменів масових розрядів більшість позитивних тренувальних ефектів зникає вже через (місяців):

а) 1-2, 6)4-5, в) 6-8, г) 8-10.

34. Зворотність тренувальних ефектів обумовлює необхідність дотримання такого педагогічного принципу тренування: а) доступності,

б) систематичності,

в) активності, г) свідомості.

35. Величина навантажень, як визначального фактору у формуванні функціональних ефектів тренування включає:

а) тривалість і інтенсивність навантажень,

б) частоту тренувань і інтенсивність навантажень,

в) тривалість навантажень і частоту тренувань,

г) частоту тренувань + а.

36. Для визначення величини тренувальних навантажень необхідно враховувати:

а) вік і стать людини,

б) максимально допустимий рівень фізичної активності,

в) ціль, якої хоче досягти особа тренуваннями,

г) а+б+в.

ЦНС. Робоча температура клітин (З 7-40°С) значно нижча ніж в автомобільнім двигуні. Це досягається завдяки використанню клітинних біокаталізаторів (ферментів).

Системою запалення в організмі людини є нервова система з її нервовими імпульсами, частота і сила яких зумовлюють включення в діяльність відповідних м’язових груп з відповідним напруженням. Цю рухову функцію в автомобілі виконує коробка передач, передній і задній міст, колеса.

2. Скелетні м’язи виконують такі основні функції: опорно-рухову, інтерорецептивну, депонуючу (глікоген, водно-сольові розчини), теплотворну та насосну (нагнітально-присмоктувальну).

Доведено, що скелетні м’язи, як і серцевий м’яз здатні виконувати роль потужної постійно діючої присмоктувально-нагнітальної помпи крові та лімфи. "Внутрішньом’язові" серця функціонують не лише в умовах фізичних навантажень, а і в стані спокою, що зумовлено постійною мікровібрацією м’язових волокон. Поступово дозріваючи з моменту народження дитини внутрішньоорганна нагнітальна функція м’язів (НФМ) досягає найбільшої ефективності в зрілому віці. У чоловіків ефективність НФМ більш висока, ніж у жінок. В процесі старіння людини НФМ згасає. Особливо помітне це згасання в осіб, які ведуть малорухомих спосіб життя. За даними М.І.Арінчина (1984) лише у 50% з числа обстежених дітей підготовчих і перших класів міських шкіл, периферійні м’язові помпи проявляють активність, у інших вони недорозвинуті. Найбільш високі показники роботи периферійних м’язових помп у спортсменів витривалісних видів спорту (Г.Д.Медвецька, 1987). Довільно регулюючи інтенсивність та обсяг рухової активності, можна направлено змінювати ефективність НФМ, а, отже, керувати центральним та периферійним кровообігом.

3. Біомеханічна стимуляція працюючих м’язів з частотою, близькою до частоти природної мікровіб-рації м’язів, сприяє розвитку сили, покращує рухливість в суглобах. Так, використовуючи біомеханічні тренажери вже через 2-3 тижні систематичних занять спортсмени здатні виконати такий важкий гімнастичний елемент як поперечний шпагат. В звичайних умовах тренувань учні опановують дану вправу не раніше як через 1-2 роки. Метод біомеханічної стимуляції успішно використовується з метою відновлення рухової активності після перенесених операцій. Висока ефективність використання біомеханічних апаратів в практиці опанування новими руховими навичками зумовлена покращенням крово-і лімфообігу в м’язах під впливом потужного зростання їхньої мікронасос-ної функції.

4. Функціональні ефекти адаптації системи крові високонатренованих осіб до фізичних навантажень (чисельник – стан спокою, знаменник – після максимального навантаження):

- киснева ємність крові, об % – (19-20) / (22-25)

- рівень глюкози в крові, мг % – (80-110) / (40-50)

- кислотність (рН) крові, ум. од. – (7,3-7,9) / 6,9

- концентрація молочної кислоти в крові, мг % – (10-20) / 350

5. Знаючи вік обстежуваного і артеріальний тиск крові, користуючись формулою Старра розраховують систолічний обсяг крові (СОК): СОК=100+0,5ПТ-0,6ДТ-0,6В, де: ПТ – пульсовий тиск, мм рт. ст; ДТ -діастолічний тиск, мм рт. ст; В – вік, років. В стані спокою СОК=100+0,5-40-0,6-80-0,6-17=62 мл. Хвилинний обсяг кровообігу (ХОК)=СОКЧСС=50-62= =3,20 л/хв. При тестуванні МДРФА СОК=100+ +0,5-140-О,6-40-О,6-17=136 мл; ХОК=200-136=27,2 л/хв.

Коефіцієнт резерву (КР), або рівень здоров’я, це величина, яка вказує на можливість посилення рівня функціонування даної фізіологічної системи в умовах виконання максимально напруженої роботи. В даному випадку КР за ХОК=27,2:3,2=8,8. Отже рівень здоров’я у обстежуваного юнака за показником ХОК становить 8,8 умовних одиниць. Іншими словами, ХОК у даного юнака в екстремальних умовах може бути збільшеним у 8,8 рази.

6. Зростання ефективності діяльності в процесі систематичних тренувань, зумовлено перш за все всезростаючим вдосконаленням механізмів центральнонервової та гуморальної регуляції функцій. Коли рухова навичка сформована, рухи стають точними і плавними, учень не робить зайвих рухів, не напружує зайві м’язи. Тому кількість енергії, витраченої на виконувану роботу, з ростом натренованості суттєво зменшується (економність діяльності). Завдяки більш економній техніці рухів, кваліфіковані спортсмени витрачають на виконання даної вправи (дозованого навантаження), на 10-20% енергії менше ніж початківці.

7. Фізичні навантаження є стресорним подразником. Як і інші стресові впливи, регулярні, поступово наростаючі за інтенсивністю і обсягом фізичні навантаження, сприяючи збільшенню резервних можливостей організму, впливають на організм учнів тільки позитивно. Поступове збільшення навантажень, як правило, виключає негативний прояв першої фази стресу – фази хвилювання і організм встановлюється на фазі резистентності. Розвивається стан підвищеної стійкості організму до дії несприятливих факторів довкілля – (емоційних перенапружень, інтоксикації, інфекції тощо). Виникнення при фізичних навантаженнях третьої фази стресу – фази виснаження – можливе лише при виконанні надмірних (зверхпорого-вих) щодо сили і тривалості для даного організму фізичних навантажень. Єдиною передумовою підтримання постійності внутрішнього середовища, а значить збереження здоров’я, при дії екстремальних факторів навколишнього світу є збільшення обсягу фізіологічних резервів вегетативних систем забезпечення, біоенергетики і терморегуляції з допомогою систематичних фізичних тренувань. Загроза здоров’ю виникає при входженні у фазу виснаження (перенатрено-ваність). Наявність цієї фази стресу належить вчасно виявляти за допомогою методів спортивної медицини.

8. Функціональні ефекти адаптації системи кровообігу високонатренованих юнаків до фізичних навантажень (чисельник стан спокою, знаменник – після максимального навантаження):

• частота серцевих скорочень, ск/хв. – (45-60) / (200-220)

• систолічний обсяг крові, мл – (50-60) / (180-200)

• хвилинний обсяг кровообігу, л/хв. – (2,5-3,5) / (35-40)

9. Наслідком активної пристосувально – перетворюючої діяльності людини (інтенсифікації виробництва) до постійно змінних умов довкілля є забруднення повітря, води, харчових продуктів, зниження імунної реактивності організму, зростання смертності від неінфекційних захворювань (хвороби цивілізації -інфаркти, інсульти, неврози, гіпо- і гіпертонії тощо).

Природа не дозволяє людині нехтувати її законами. Тому не варто дуже радіти перемогам над природою, адже кожна з таких перемог має двозначні наслідки. В першу чергу це наслідки, на які людина розраховує, в другу і третю чергу – зовсім інші, непередбачені наслідки, які дуже часто знищують значення перших (Ф.Енгельс).

Наслідком систематичного перевикористання фізіологічних резервів спортсменом (тривалі та часті тренува

льні і змагальні навантаження на рівні максимальних можливостей організму) є стан перенатренованості. Резерви, що пов’язані із збереженням життя (боротьба за виживання) реалізуються і після виключення свідомості. Переви-користання прихованих резервів (особливо тваринами) спричиняє смерть.

10. Мобілізація фізіологічних резервів першого обсягу – до 35% максимальних резервних можливостей (МРМ) відбувається при переході від стану спокою до звичної професійної діяльності. Виконання такої роботи, як правило, здійснюється без мобілізації вольових зусиль. В основі механізмів мобілізації резервів цього обсягу лежать безумовні і умовні рефлекси.

Другий обсяг резервів (35-60% МРМ) включається при попаданні людини в екстремальну ситуацію – при швидкій і вираженій зміні стану довкілля, при виконанні надмірно напруженої фізичної роботи. Включення резервів цього обсягу зумовлено не лише максимальною мобілізацією механізмів нервової і гуморальної регуляції функцій, а і активацією вольових зусиль, використанням емоцій.

За межею 65% абсолютних можливостей організму лежить поріг мобілізації – третій обсяг резервів. Довільне, з допомогою вольових зусиль, використання цих резервів не можливе. В той же час, прояв над-зусиль без використання хоч незначної частини резервів саме цього обсягу також не можливе.

Третій обсяг резервів включається в умовах, які загрожують збереженню життя, часто після втрати свідомості, в час агоній. Включення резервів цього обсягу забезпечується безумовними рефлексами і зворотним гуморальним зв’язком. Не виключена можливість утворення в цих умовах ще невідомих науці біологічно активних речовин, що володіють надмобі-лізаційним ефектом.

11. Коефіцієнт резерву (КР) або рівень здоров’я, це величина, яка вказує на можливість максимального посилення рівня функціонування даної фізіологічної системи, в даному випадку (системи дихання) щодо рівня її функціонування в стані спокою. ХОД є добуток ЧД і ДО. Величина цього показника в спокої – 3,4л/хв, при фізичному навантаженні – 120л/хв. КР=120/3,4=3,5.

Отже ХОД у обстежуваної учениці в екстремальних умовах може бути збільшеним у 3,5 рази, що і вказує на рівень здоров’я обстежуваної за даним показником системи дихання.

12. Згідно енергетичного правила скелетних м’язів, яке встановив І.О.Аршавський, висока рухова активність є основним фактором активізації процесів анаболізму (позитивного енергобалансу). Після інтенсивної м’язової роботи відбувається відновлення енергії до рівня вищого, ніж він був перед виконанням роботи – зверхвідновлення енергосубстратів (супер-компенсація). Збільшене накопичення запасів енергії і забезпечує збільшення обсягу функціональних резервів органів та систем організму, більшу тривалість життя. Тому, малоактивний пацюк живе 2,5 роки, а рухлива білка 15 років, корова живе 25 років, а кінь -45 років.

Дослідженнями вчених встановлено, що систематичне фізичне тренування, розпочате в ранньому віці, сприяє продовженню життя піддослідних тварин на 20-25% зверх їх видової біологічної межі. Одним із механізмів, що обумовлює вказаний взаємозв’язок, є викликана фізичним тренуванням економічність діяльності органів і систем організму (ЧСС у кролика у стані спокою – 250 ск/хв, у зайця – 140 ск/хв, у щура -450 ск/хв, у білки – 150 ск/хв, у корови – 75 ск/хв, у коня – 35-40 ск/хв.).

13. Функціональні ефекти адаптації системи дихання високонатренованих осіб до фізичних навантажень, (чисельник – стан спокою, знаменик – після максимального навантаження):

- частота дихання за 1 хв.- 70 / 100

- хвилинний обсяг дихання, (л/хв.) – (3-9) / (130-200)

- максимальне споживання кисню, (л/хв.) ^_ 0,2 / (6,0-7,0)

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 1422 | Нарушение авторских прав