АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Патогенетичне лікування

Ефективність лікування інфекційних хворих значно зале­жить від правильного вибору адекватних методів патогенетич­ного лікування. Патогенетичне лікування при деяких хворобах є провідним: холера, печінкова енцефалопатія, період залиш­кових явищ при поліомієліті, енцефалітах тощо. Основні напря­ми патогенетичної терапії — застосування засобів протизапаль­ної, десенсибілізувальної, дезінтоксикаційної дії, відновлення гомеостазу, усунення порушень функції внутрішніх органів.

Протизапальні та десенсибілізуючі засоби. До проти­запальних засобів належать перш за все глюкокортикостероїди, а також нестероїдні препарати протизапальної дії — ацетилсалі­цилова кислота, амідопірин, анальгін, бутадіон, індометацин, мефенамова кислота тощо, до десенсибілізувальних — також глюкокортикостероїди та антигістамінні засоби — димедрол, фенкарол, дипразин (піпольфен), супрастин, тавегіл, цитрин та ін.

Дезінтоксикаційні засоби — кристалоїдні розчини, реополіглюкін, реосорбілакт, реоглюман, альбумін, полідез та ін. Вони мають замісну дію, сприяють корекції порушень мікроциркуляції, білкового дефіциту, створюють протишоковий ефект.

Регідратаційна терапія -полііонні буферні розчини ("Квартасоль", "Трисоль", "Дисоль", "Ацесоль", "Хлосоль", "Лактасоль") коригують водно-електролітний і кислотно-основний дисбаланс.

Патогенетична терапія набуває провідного значення у хворих на холеру, харчові бактеріальні отруєння, вірусний гепатит, а також у разі набряку головного мозку, інфекційно-токсичного шоку, ДВЗ-синдрому та інших станів.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 994 | Нарушение авторских прав