АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Сечостатевий канал і придаткові статеві залози

Через сечостатевий канал виводиться сеча і сперма. Його умовно поділяють на тазову частину і позатазову, або статевочленну. Він складається з внутрішньої слизової оболонки, середньої судинної (кавернозної) і поверхневої м’язової, або фіброзної.

Тазова частина починається майже від шийки сечового міхура і йде по дну таза до сідничної дуги, де переходить в статевочленну частину. Тазова частина сечостатевого каналу має придаткові статеві залози. До цих залоз відносяться міхурцевидні залози, простата і цибулинні залози.

М і х у р ц е в и д н і з а л о з и в деяких тварин мають вигляд мішечків (у коня). У рогатих тварин і свиней вони являють собою залозисті органи, в яких всередині немає порожнини. Розміщені ці залози по зовнішнім сторонам кінців сім’япроводів. З кожної міхурцевидної залози виходить вивідний проток, який відкривається в сечостатевий канал. Виділення міхурцевидних залоз домішуються до сперми.

П р о с т а т а лежить також на початку каналу і є у всіх тварин, але неоднаково розвинена. Простата відкривається в канал багатьма протоками, через яку виділяють рідку масу.

Ц и б у л и н н і з а л о з и парні лежать позаду простати. Вони бувають різної величини. Особливо великі ці залози у хряка. Відкриваються цибулинні залози у сечостатевий канал найчастіше однією протокою.

Статевий член (пеніс, або уд). На статевому члені розрізняють головку, тіло і корінь з двома ніжками. Тіло закінчується верхівкою, в ділянці якої формується його головка. На вершині головка відкривається отвором, через який назовні виводиться сеча, а під час статевого акту – сперма. Головка знаходиться у складці шкіри – препуціальному мішку. Основну частину статевого члена складає кавернозне, або печеристе тіло статевого члена, кавернозне тіло сечостатевого каналу і кавернозне тіло головки.

У бугая, барана, козла і кнура статевий член утворює S-подібний згин, який під час ерекції випрямляється.

Препуціальний мішок, або препуцій - це вип’ячування шкіри в місці розміщення кінцевої частини пеніса. У бугая препуцій складається з двох листків – поверхневого, або парієтального і глибокого, або вісцерального. Поверхневий листок – безпосереднє продовження шкірного покриву, що загортається всередину препуція. У глибині препуція парієтальний листок переходить на пеніс і стає вісцеральним листком, де розміщені залози.

Мошонка

Сім’яники у сільськогосподарських ссавців розміщені в особливому сім’яниковому мішку, який являє собою вип’ячування черевної стінки з усіма її шарами. Таким чином, стінку цього мішка складають шкіра, деякі м’язи черевної стінки, фасції і складки з двох листків серозної оболонки, або очеревини.

Два поверхневих шари мішка (шкіру і м’язево-еластичний шар) називають мошонкою. М’язево-еластична оболонка утворює в мошонці перегородку і поділяє її на дві камери, в яких і розміщені сім’яники. Два листка очеревини утворюють в сім’яниковому мішку дві піхвові оболонки – загальну і спеціальну.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 638 | Нарушение авторских прав