АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова серця, його топографія та функціональне значення

Серце являє собою порожнистий м’язовий орган, що має форму конуса або груші з дещо вдавленими краями. Розміщене воно в грудній порожнині між легенями, ближче до лівої сторони. У домашніх тварин границями серця являється третє і п’яте ребро з лівої сторони.

Серце знаходиться в особливому серозному мішку перікарді – серозній сумці, або сорочці. В сумці серце розміщене вільно і лише в основі зростається з його краями. Дном сумка кріпиться до грудної стінки (на грудній кістці), і тому при різних положеннях тіла тварини серце постійно зберігає постійне положення. Між стінками серцевої сумки і серцем є невелика кількість серозної рідини, яка зволожує поверхню серця і полегшує його рухи. Широкий кінець серця називається основою, а вузький - вершиною.

Серце складається з 4-х камер: два передсердя і два шлуночки. Ліва і права половина серця повністю ізольовані. В лівій половині кров артеріальна, а в правій – венозна. Кожен шлуночок з’єднується із своїм передсердям атріовентрикулярним отвором, які закриті клапанами (справа – трьохстулковим, зліва – двохстулковим).

Стінка серця складається з оболонок: зовнішньої серозної – епікарду, середньої м’язової – міокарду і внутрішньої – ендокарду, що вистелена ендотелієм.

Сполучнотканинну основу серця становлять 4 фіброзних кільця: два з них відокремлюють м’язи передсердь від м’язів шлуночків, два інших утворюють стінку отвору аорти та легеневої артерії, які закриваються відповідними півмісяцевими клапанами. У ВРХ в фіброзних кільцях є серцеві кісточки. Ритмічність роботи серця зумовлена особливою нервово-м’язовою системою, яка проводить збудження. Це так звана провідна система серця, яка складається з синусного і атріовентрикулярного вузлів, пучка Гіса і волокон Пуркіньє.

Серце працює як насос, який з одної сторони засмоктує кров з вен, а з іншої – виштовхує її в артерії.

При роботі серця почергово скорочуються то передсердя, то шлуночки. Коли скорочуються передсердя, то кров, що знаходиться в них, своїм тиском відкриває клапани і проходить в шлуночки. Коли ж скорочуються шлуночки, то під тиском крові клапани між передсердями і шлуночками закриваються, а клапани при виході з шлуночків в кровоносні судини відкриваються. Знов кров вливається в той момент, коли розширяються передсердя і засмоктують її. З серця кров виходить через отвори в лівому і правому шлуночках і розходиться по кровоносних судинах всього тіла і в легені, а потім знову збирається в серці і в правому і лівому передсердях.

Шлях крові від серця по всьому тілу і знов до серця називається великим колом кровообігу. Шлях крові від серця в легені і знов до серця називається малим колом кровообігу.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 655 | Нарушение авторских прав