ЕКГ –критерії для встановлення діагнозу гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST
а) елевація сегмента ST в точці J має визначатися мінімум у двох суміжних відведеннях і становити ≥ 0,25 мВ у чоловіків віком до 40 років, ≥ 0,2 мВ у чоловіків старших 40 років, або ≥ 0,15 мВ у жінок у відведеннях V2–V3 і/або ≥ 0,1 мВ в інших відведеннях (за відсутності гіпертрофії лівого шлуночка або блокади лівої ніжки пучка Гіса);
б) у пацієнтів з нижнім інфарктом міокарда (згідно ЕКГ у 12 відведеннях) має проводитися додаткова реєстрація ЕКГ у правих грудних відведеннях (V3RiV4R): за наявністю патологічних змін встановлюється діагноз одночасного інфаркту правого шлуночка;
в) при наявності депресії сегмента ST у відведеннях V1–V3, має проводитися додаткова реєстрація ЕКГ у грудних відведеннях V7–V9 з встановленням діагнозу “ГКС з елевацією сегмента ST” за наявністю елевації сегмента ST на ≥ 0,1 мВ в цих відведеннях;
г) слід приділяти особливу увагу в наступних випадках: тривало існуюча блокада ніжок пучка Гіса ( наявність підйому сегмента ST у відведеннях з позитивним відхиленням комплексу QRS частіше вказує на розвиток гострого інфаркту міокарда з оклюзією коронарної артерії), наявність штучного водія ритму, елевація сегмента ST в відведенні aVR і нижньобічна депресія сегмента ST (як можлива ознака обструкції стовбура лівої коронарної артерії);
д) у разі, коли на тлі клінічних проявів ГКС (ангінозний синдром) відсутні електрокардіографічні ознаки, реєстрацію ЕКГ необхідно повторювати з інтервалом 20-30 хвилин. При цьому має оцінюватися наявність гострих зубців Т, які можуть передувати елевації сегмента ST. В сумнівих випадках треба реєструвати та інтерпретувати ЕКГ у відведеннях V7, V8 і V9 та по Слопаку-Партиллу.
ПРИ ВСТАНОВЛЕННІ ДІАГНОЗУ
ГКС БЕЗ ПІДЙОМУ СЕГМЕНТУ ST
(ІНФАРКТ МІОКАРДА БЕЗ ЗУБЦЯ Q
ТА НЕСТАБІЛЬНА СТЕНОКАРДІЯ)
|
Необхідні дії лікаря:
Обов’язкові:
1. Аспірин.
2. Тієнопіридінові похідні (клопідогрель peros).
3. Нефракціонований гепарин (в/в крапельно протягом мінімум 1 доби з наступним п/ш введенням) чи низькомолекулярні гепарини п/ш всім хворим.
4. β-адреноблокатори без внутрішньої симпатоміметичної активності.
5. Нітрати при наявності стенокардії та/або ознак ішемії міокарда. Як альтернативу можна використовувати сідноніміни.
6. Блокатори кальцієвих каналів. За наявності протипоказань до β-адреноблокаторів та у хворих з варіантною стенокардією при відсутності систолічної СН. Дигідропіридінові похідні короткої дії протипоказані!
- Для знеболення, при недостатньому ефекті нітратів і β-адреноблокаторів – наркотичні анальгетики.
ІНФАРКТ МІОКАРДА З ПІДЙОМОМ СЕГМЕНТА ST У ДВОХ І БІЛЬШЕ ВІДВЕДЕННЯХ АБО З ПОЯВОЮ ГОСТРОЇ БЛОКАДИ ЛІВОЇ НІЖКИ ПУЧКА ГІСА
|
Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 628 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
|