Анамнез захворювання. · Встановити точний час від початку нападу болю в грудях/ділянці серця та його тривалість
· Встановити точний час від початку нападу болю в грудях/ділянці серця та його тривалість.
· Встановити характер болю, його локалізацію,наявність іррадіації.
· Встановити, чи була спроба зняти біль нітрогліцерином. Оцінити медикаментозне лікування до звертання на ШМД, включаючи самостійні спроби пацієнта зняти біль (прийом нітратів, аспірину, гіпотензивних препаратів у разі підвищення АТ та ін.).
· Встановити, за яких умов виникає біль - чи пов’язаний він з фізичним, психоемоційним навантаженням.
· З’ясувати, чи виникали напади болю або задухи при ході/фізичному навантаженні,їх тривалість у хвилинах,необхідність зупинки при ході або припинення фізичного навантаження,чи знімались ці напади нітрогліцерином.
· Якщо встановлений факт наявності болю у грудях в анамнезі (наявність стенокардії та її ФК), оцінити, чи схожий напад болю або задухи, що призвів до звертання за допомогою на ШМД, на ті відчуття, що виникали раніше при фізичному та/або емоційному навантаженні за локалізацією та характером.
· Чи посилився та почастішав біль останнім часом,чи змінилась толерантність до навантаження, чи збільшилась потреба у нітратах.
· Встановити наявність ІМ або нестабільної стенокардії в анамнезі, проведення тромболітичної терапії, АКШ або коронарної ангіопластики в минулому.
2. Анамнез життя:
· Встановити, які лікарські засоби приймає пацієнт щоденно.
· З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
· З’ясувати наявність факторів ризику серцево-судинних захворювань: артеріальна гіпертензія, тютюнопаління, цукровий діабет, гіперхолестеринемія, надлишкова маса тіла. Виявити в анамнезі інші супутні захворювання: порушення ритму серця, порушення мозкового кровообігу, онкологічні захворювання, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, захворювання крові та наявність у минулому кровотеч, ХОЗЛ, тощо.
· З огляду на можливість призначення в подальшому хворому антикоагулянтної терапії слід окремо оцінити наявність у хворого наступних факторів ризику кровотечі: 1) внутрішньочерепний крововилив або інсульт нез’ясованої етіології в минулому; 2) ішемічний інсульт / транзиторна ішемічна атака за останні 6 місяців; 3) ураження або новоутворення центральної нервової системи, або артеріовенозна мальформація; 4) тяжка травма / операційне втручання / травма голови (за останні 3 тижні); 5) шлунково-кишкова кровотеча за останній місяць; 6) активна кровотеча (окрім місячних); 7) розшарування аорти; 8) біопсія внутрішніх органів чи пункція судин протягом останньої доби з неможливістю компресії місць пункції/біопсії (напр., біопсія печінки, люмбальна пункція); 9) терапія пероральними антикоагулянтами; 10) вагітність або перший тиждень після пологів; 11) рефрактерна гіпертензія (систолічний артеріальний тиск >180 мм рт. ст. та/або діастолічний артеріальний тиск >110 мм рт. ст.); 12) захворювання печінки у пізній стадії; 13) інфекційний ендокардит; 14) виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки в активній стадії; 15) тривалі або травматичні реанімаційні заходи; 16) інші фактори ризику масивних кровотеч.
· Зібрати загальний алергологічний анамнез та з’ясувати, чи є алергічні реакції на прийом лікарських засобів.
Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 678 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
|