АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Обґрунтування

Підйом сегмента ST свідчить про гостру оклюзію коронарної артерії та ішемію міокарда, тому раннє відновлення кровообігу за рахунок усунення тромбу і відновлення просвіту коронарної артерії має вирішальне значення для перебігу захворювання. Первинні перкутанні втручання залишаються основним способом реперфузійної терапії пацієнтів з ГКС з підйомом ST. Якщо пацієнт не може бути доставлений в спеціалізований стаціонар протягом 90-120 хв з метою проведення первинного ЧКВ, то вирішується питання про догоспітальний тромболізис. Метою є зниженя затримки реперфузії (тобто часу між первинним контактом з медичним працівником ШМД і введенням голки) до ≤ 30 хв. З подальшим транспортуванням пацієнта до спеціалізованого центру (відділення) згідно діючих наказів Департаменту охорони здоров’я Запорізької обласної ради.

Необхідні дії лікаря щодо відновлення коронарного кровообігу:

Основним завданням бригади ЕМД є максимально швидка верифікація діагнозу ГКС з елевацією сегмента ST та забезпечення реперфузійної терапії. Норматив затримки між первинним контактом з медичним працівником і початком реперфузійної терапії є показником якості медичної допомоги і фактором прогнозу результатів лікування.

Обов’язкові:

Тромболітична терапія.

На догоспітальному етапі проводиться тканинним активатором плазміногену - (тенектеплазою - МЕТАЛІЗЕ).

· діагноз ГКС з елевацією сегмента ST за даними анамнезу (час розвитку симптомів < 12 годин;

· відсутність умов для проведення ПКВ в межах 90 хв від першого контакту з хворим та/або протипоказань до проведення тромболізису;

· наявність інформованої згоди пацієнта на проведення процедури.

Показання для проведення ТЛТ:

· Тривалий (понад 20 хвилин) ангінозний напад в перші 12 годин від його розвитку.

· Підйом сегменту ST на 0,1 мВ і більше в двох суміжних стандартних відведеннях та / або 0,2 мВ в двох суміжних прекардіальних відведеннях.

· Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса, що вперше виникла при наявності больовогосиндрому.

Протипоказання абсолютні:

- перенесений інсульт менше 6 місяців тому

- нещодавня (до 3 тижнів) черепно-мозкова травма, хірургічне втручання

- шлунково-кишкова кровотеча менше 1 місяця тому

- відомі порушення згортання крові

- розшаровуюча аневризма аорти

- рефрактерна артеріальна гіпертензія (систолічний тиск вище 200 мм рт.ст., діастолічний - вище 110 мм рт.ст.)

- для стрептокінази повторне її введення строком від 5 діб до 6 місяців після попереднього використання

Протипоказання відносні:

- транзиторні порушення мозкового кровообігу менше 6 місяців тому

- терапія непрямими антикоагулянтами

- вагітність

- пункція судин великого діаметру в місці, недоступному для компресії

- травматична реанімація

-недавня лазеротерапія патології сітківки очного дна

Схема болюсного введення тканинного активатора плазміногену (тенектеплази):

Препарат призначається внутрішньовенно болісно протягом 10 секунд.

1. Гостра лівошлуночкова недостатність (класифікація за T.Killip-J.Kimball, 1969):

· початкова та помірно виражена (Killip I): фуросемід, нітрати (внутрішньовенно або перорально).

· важка (Killip II-III): фуросемід (внутрішньовенно), нітрати (внутрішньовенно), допамін (при гіпоперфузії нирок), добутамін (при підвищеному тиску в малому колі кровообігу), ШВЛ; у разі розвитку альвеолярного набряку легень: морфін.

2. Кардіогенний шок:

· рефлекторний – наркотичні анальгетики, симпатоміметики, внутрівенна інфузія плазмозамінників (переважно, кристалоїдів).

· аритмічний: ЕІТ або електрокардіостимуляція

· істинний: допамін, добутамін.

3. Важкі шлуночкові порушення ритму: ЕІТ, аміодарон, при відсутності ефекту – лідокаін.

4. AV-блокада з нападами МЕС та /або порушенням гемодинаміки – симпатоміметики (добутамін та/або допамін). При неефективності – електрокардіостимуляція (при можливості).

1. Повне купірування больового нападу та стабілізація гемодинаміки.

2. При проведенні догоспітального тромболізису – зменшення елевації сегменту ST.

Можливі побічні дії препаратів згідно їх фармакологічних властивостей.

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 648 | Нарушение авторских прав