АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Науково-методичне обґрунтування теми. Вроджені вади щелепно-лицьової ділянки супроводжуються грубими функціональними розладами носового дихання

Прочитайте:
  1. I. Науково-методичне обгрунтування теми
  2. І. Науково-методичне обгрунтування теми
  3. Науково-методичне обґрунтування теми
  4. Науково-методичне обґрунтування теми
  5. Науково-методичне обґрунтування теми
  6. Науково-методичне обґрунтування теми
  7. Науково-методичне обґрунтування теми
  8. Науково-методичне обґрунтування теми
  9. Науково-методичне обґрунтування теми

Вроджені вади щелепно-лицьової ділянки супроводжуються грубими функціональними розладами носового дихання, мовлення і жування. Якщо не надати кваліфікованої медичної допомоги в дитинстві, то в подальшому у хворого формуватимуться вторинні деформації щелеп, зубів, розвиватись патологічні зміни в носовій частині глотки, бронхах і легенях, можлива деформація постави, а також затримка психомоторного розвитку дитини.

Хірургічну корекцію цих змін проводять дитині до 5–6 років у два етапи: 1-й – підготовка до операції, оперативне втручання;

2-й – амбулаторне відновлення функціональних розладів.

Дітям віком до 3 міс. проводять масаж і рефлекторні вправи, що ґрунтуються на безумовних шкірно-м'язових рефлексах (рефлекс смоктання і рефлекси, що супроводжуються розгинанням тулуба і кінцівок). Після 4 міс. до рефлекторних слід додавати пасивні вправи, а з другого півріччя – активні.

Оперативне втручання є досить травмуючим фактором для організму дитини і навіть при найдосконалішій хірургічній техніці нерідко супроводжується значними порушеннями й післяопераційними ускладненнями.

Значною проблемою реконструктивних операцій щелепно-лицьової ділянки є відторгнення і запалення стебла Філатова, а також трофічні порушення в кінцівці, на яку мігроване стебло.

З перших днів лікування потрібно завойовувати довіру хворого та його батьків, у доступній формі й чітко пояснювати їм необхідність самостійного повторення призначених засобів ФР, що, відповідно, позначається на ефективності комплексного лікування.

Використання біологічної сутності засобів ФР, їх доступності й дешевизни у складі комплексного лікування хворих залежить тільки від обізнаності стоматологів.

Вивчення цієї теми сформулює мотивацію, підвищить фахову відповідальність майбутніх лікарів за своєчасність, адекватність і систематичність призначення засобів ФР хворим з вродженими вадами щелепно-лицьової ділянки на різних етапах реконструктивних операцій.

 


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 597 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)