АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Задачі ФР

Перший період іммобілізації – період формування первинної кісткової мозолі:

• стимуляція розсмоктування післятравматичної інфільтрації тканин і крововиливів у ділянці травмованої щелепи;

• нормалізація трофіки м'язово-зв'язкового апарату, шкіри;

• нормалізація трофіки суглобових хрящів і стимуляція утворення синовіальної рідини, що запобігає контрактурі суглобів;

• стимуляція процесів формування первинної кісткової мозолі.

• поліпшення загального стану хворого,

• профілактика ускладнень, пов'язаних з іммобілізацією (остеомієліт, контрактура).

Другий період іммобілізації (з початку 3-го тижня) – ослаблення міжщелепної фіксації або заміна двощелепного шинування шиною, що знімається:

• стимуляція формування кісткової мозолі;

• нормалізація трофіки жувальних м'язів, зв'язок і суглобових хрящів;

• відновлення обсягу рухів у скронево-нижньощелепному суглобі.

Третій період (зняття іммобілізації) – відновлення функцій щелепно-лицьової ділянки:

• стимуляція реструктуризації первинної кісткової мозолі у вторинну;

• відновлення повного обсягу рухів у скронево-нижньощелепному суглобі;

• відновлення сили, швидкості й координації жувальних м'язів;

• відновлення функціональних можливостей систем життєзабезпечення організму та покращення якості життя хворого.

4. Засоби ФР, форми, методи і дозування фізичних навантажень у складі комплексного лікування хворих з переломами верхньої і нижньої щелеп.

Руховий режим залежить від:

• характеру перелому;

• періоду лікування;

• супутньої патології (струс чи забій головного мозку, інсульт, інфаркт міокарда тощо);

• за відсутності соматичної патології: у стаціонарі – вільний режим, в амбулаторних умовах – щадний.

Фізичні вправи:

• гімнастичні, спортивно-прикладні, ідеомоторні;

• активні та пасивні;

• динамічні та ізометричні;

• дихальні (динамічні та статичні).

Форми використання фізичних вправ:

• лікувальна гімнастика;

• самостійні заняття за спеціальним завданням перед дзеркалом;

• механотерапія;

• дозована ходьба;

• малорухливі, рухливі спортивні ігри;

• масаж (ручний, кріомасаж).

Методи проведення занять:

• залежать від характеру перелому, періоду лікування, супутньої соматичної патології;

• за відсутності соматичної патології – груповий метод доповнювати самостійними заняттями.

Інтенсивність і тривалість загального навантаження залежать від:

• характеру перелому;

• супутньої патології;

• функціональних можливостей систем життєзабезпечення.

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 673 | Нарушение авторских прав