АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Задачі ФР

Прочитайте:
  1. Б. Ситуаційні задачі
  2. Б. Ситуаційні задачі.
  3. Б. Ситуаційні задачі.
  4. Б. Ситуаційні задачі.
  5. Б. Ситуаційні задачі.
  6. Б. Ситуаційні задачі.
  7. Б. Ситуаційні задачі.
  8. Б. Ситуаційні задачі.
  9. Б. Ситуаційні задачі.
  10. Б. Ситуаційні задачі.

Перший період іммобілізації – період формування первинної кісткової мозолі:

• стимуляція розсмоктування післятравматичної інфільтрації тканин і крововиливів у ділянці травмованої щелепи;

• нормалізація трофіки м'язово-зв'язкового апарату, шкіри;

• нормалізація трофіки суглобових хрящів і стимуляція утворення синовіальної рідини, що запобігає контрактурі суглобів;

• стимуляція процесів формування первинної кісткової мозолі.

• поліпшення загального стану хворого,

• профілактика ускладнень, пов'язаних з іммобілізацією (остеомієліт, контрактура).

Другий період іммобілізації (з початку 3-го тижня) – ослаблення міжщелепної фіксації або заміна двощелепного шинування шиною, що знімається:

• стимуляція формування кісткової мозолі;

• нормалізація трофіки жувальних м'язів, зв'язок і суглобових хрящів;

• відновлення обсягу рухів у скронево-нижньощелепному суглобі.

Третій період (зняття іммобілізації) – відновлення функцій щелепно-лицьової ділянки:

• стимуляція реструктуризації первинної кісткової мозолі у вторинну;

• відновлення повного обсягу рухів у скронево-нижньощелепному суглобі;

• відновлення сили, швидкості й координації жувальних м'язів;

• відновлення функціональних можливостей систем життєзабезпечення організму та покращення якості життя хворого.

4. Засоби ФР, форми, методи і дозування фізичних навантажень у складі комплексного лікування хворих з переломами верхньої і нижньої щелеп.

Руховий режим залежить від:

• характеру перелому;

• періоду лікування;

• супутньої патології (струс чи забій головного мозку, інсульт, інфаркт міокарда тощо);

• за відсутності соматичної патології: у стаціонарі – вільний режим, в амбулаторних умовах – щадний.

Фізичні вправи:

• гімнастичні, спортивно-прикладні, ідеомоторні;

• активні та пасивні;

• динамічні та ізометричні;

• дихальні (динамічні та статичні).

Форми використання фізичних вправ:

• лікувальна гімнастика;

• самостійні заняття за спеціальним завданням перед дзеркалом;

• механотерапія;

• дозована ходьба;

• малорухливі, рухливі спортивні ігри;

• масаж (ручний, кріомасаж).

Методи проведення занять:

• залежать від характеру перелому, періоду лікування, супутньої соматичної патології;

• за відсутності соматичної патології – груповий метод доповнювати самостійними заняттями.

Інтенсивність і тривалість загального навантаження залежать від:

• характеру перелому;

• супутньої патології;

• функціональних можливостей систем життєзабезпечення.


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 665 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)