АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначення фізичного розвитку

Прочитайте:
  1. АБСОЛЮТНА СИЛА ЖУВАЛЬНИХ М'ЯЗІВ, ЖУВАЛЬНИЙ ТИСК ТА МЕТОДИ ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ
  2. АНАТОМО-ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ МІЖКОМІРКОВОЇ ВИСОТИ
  3. Аномалії розвитку.
  4. ВАДИ РОЗВИТКУ ПЛОДУ
  5. Визначення
  6. ВИЗНАЧЕННЯ АДЕКВАТНОСТІ ХАРЧУВАННЯ З КАЛОРІЙНОСТІ ТА ПОВНОЦІНОСТІ РАЦІОНІВ.
  7. Визначення антинуклеарних антитіл, LE-клітин
  8. Визначення вільної рідини в черевній порожнині методом флюктуації або зиблення.
  9. Визначення вмісту гідроген пероксиду в розчині
  10. Визначення гострої дихальної недостатності. Класифікація за ступенями тяжкості. Мед сестринське обстеження та мед сестринська діагностика. Загальні принципи лікування.

Фізичний розвиток – комплекс морфологічних і деяких функціональних властивостей організму, що успадковані (генотип), а також набуті в процесі індивідуального розвитку (фенотип), та відображають ступінь відповідності біологічного й календарного віку людини, визначають запас фізичних сил, витривалість і дієздатність.

Фізичний розвиток людини змінюється постійно протягом всього життя, але нерівномірно. Найбільші кількісні зміни спостерігаються в дитячому, підлітковому та юнацькому віці, особливо до 18 років.

Зміни фізичного розвитку залежать від багатьох причин. Серед них виділяють три основні групи чинників:

1. Ендогенні: спадковість, внутрішньоутробні впливи, вроджені вади, недоношеність;

2. Природні (фактори природного середовища): клімат, рельєф місцевості, наявність річок, морів, гір, лісів тощо;

3. Соціально-економічні: суспільний лад, ступінь економічного розвитку, умови праці, побуту, харчування, відпочинку, рівень культури, гігієнічні навички, виховання, національні традиції та ін., а також рівень фізичної активності.

Всі ці чинники діють поєднано й взаємозумовлено. Однак вирішальне значення мають соціально-економічні чинники, а понад усе – рівень рухової активності. Систематичні заняття фізичними вправами, особливо спортом, призводять до істотних змін фізичного розвитку і стану опорно-рухового апарату. Саме рухова активність, що здійснюється відповідно до можливостей організму, є найголовнішим чинником фізичного розвитку. Навіть перебіг вікових змін в організмі, що росте і розвивається, багато в чому визначається рівнем і якісними особливостями рухового режиму.

Слід зазначити, що ці чинники також значною мірою формують тип старіння (нормальне, фізіологічне або передчасне, патологічне, пов’язане з хворобами).

Ось чому на сучасному етапі різні види оздоровчої фізичної культури та спорту можна розглядати як емпірично знайдені специфічні інструменти, за допомогою яких можна істотно і в різних напрямах поліпшити фізичний розвиток і стан опорно-рухового апарату.

Особливого значення сприятливі впливи рухової активності на кістково-м’язовий апарат набувають тоді, коли їх застосовують з метою профілактики або усунення початкових стадій формування вад постави. Варто, проте, мати на увазі, що рухова активність у формі занять певними видами спорту може (якщо ці заняття не поєднують з елементами загальної фізичної підготовки або навіть з елементами коригуючої гімнастики) призводити до порушень постави. Саме тому в практиці спортивної медицини треба приділяти увагу дослідженню постави й будови тіла, оцінюючи зміни, що відбуваються протягом занять. До того ж, особливості фізичного розвитку і тілобудови є досить важливими критеріями під час спортивної орієнтації та наступного відбору для занять певними видами спорту, оскільки вони, за інших рівних умов, можуть сприяти досягненню вищих спортивних результатів в окремих видах спортивної діяльності.

Слід також зазначити, що фізичний розвиток не завжди відповідає стану здоров’я. Характеристику фізичного розвитку часто пов’язують із завданнями, які ставить перед собою дослідник. Саме тому визначення фізичного розвитку не завжди збігається у різних спеціалістів. Так, лікарі, як правило, пов’язують фізичне здоров’я зі здоров’ям, педагоги – з проявом певних психофізичних якостей, антропологи – з морфологічною характеристикою індивідуума.

Фізичний розвиток – поняття комплексне, тому й ознаки, що його характеризують, різноманітні (табл. 1).

Дослідження фізичного розвитку дозволяє визначити форми, розміри та пропорції частин тіла, а також деякі функціональні можливості організму.

Найбільш розповсюдженими і доступними методами дослідження фізичного розвитку є методи соматоскопії (зовнішнього огляду тіла) і антропометрії ( виміру певних розмірів тіла).

Під час проведення цих досліджень для отримання даних, придатних для наступної їх оцінки та порівняння в динаміці, необхідно дотримуватись певних обов’язкових вимог:

1. Дослідження необхідно проводити відповідно до загальноприйнятих методик, за допомогою стандартних інструментів і пристроїв, що пройшли стандартизований метрологічний контроль;

2. Дослідження (особливо вимірювання показників) виконуються вранці, бажано натще, в одні й ті самі години (при повторних дослідженнях);

3. Оцінка фізичного розвитку проводиться відповідно до місцевих стандартів (враховуючи територіальну належність);

4. Досліджувана особа повиненна бути роздягнута (до плавок).

Таблиця 1


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 1086 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)