Неврит трійчастого нерва

Реабілітація при невриті трійчастого нерва добирається індивідуально в кожному конкретному випадку. При усуненні больового синдрому і появі рухів у мімічних м’язах, слід приступати до спеціальних вправ ЛГ:

1. Спробувати підняти брову хворого боку, але не піднімаючи при цьому брову здорового.

2. Дивитись вгору, в боки, закриваючи здорове око.

3. Зрушити брови, утворивши між ним вертикальну складку.

4. Закривати й відкривати очі.

5. Притиснувши пальцями повіки, обертати очима вгору-вниз, вліво-вправо.

6. Так само рухати очима, не притискаючи повіки.

7. Закрити здорове око, мигати ураженим.

8. Заплющити очі.

9. Закриваючи одне око, подивитись на кінчик носа.

10. Роздувати і втягувати ніздрі.

11. Затиснувши одну ніздрю, сильно вдихнути через іншу. Вдих через широко відкритий рот.

12. Злегка затиснувши пальцями ніс, зробити сильний вдих через рот.

13. Підвернути верхню губу під верхні зуби.

14. Втягувати щоки, притискуючи губи до зубів.

15. Роздувати здорову щоку.

16. Вдихати через ніс, видихати через рот.

17. Жувати із закритим ротом на ураженій стороні.

18. Витягнути губи вперед трубочкою, стиснути і посвистіти.

19. Процідити ковток води крізь зуби і назад.

20. Закусити губу чітко посередині.

21. Вимовляти звуки О, У, Б, К, В, Ф, М.

Застосування акупунктури дуже ефективне при лікуванні невриту трійчастого нерва. Застосування акупунктури при травматичному невриті трійчастого нерва спрямоване на:

• забезпечення протизапального впливу;

• зняття набряку і набухання нервового стовбура;

• досягнення сенсибілізуючого ефекту;

• підвищення загальної резистентності організму;

• включення адаптаційних і компенсаторних реакцій;

• найбільш повне відновлення втраченої провідності імпульсів по нервовому стовбуру.

Тривалість лікування і його періодичність при травматичному невриті трійчастого нерва диктується надалі станом самого нерва й відновленням чутливості шкіри обличчя і слизової оболонки рота.

Усунення парестезії та болю при лікуванні невриту трійчастого нерва прискорюється при використанні фізіотерапії.

Відзначається позитивний терапевтичний ефект при застосуванні вібраційного механічного масажу, що показаний у тих випадках, коли електрофорез та інші методи фізіотерапії не мають позитивних результатів. Серед масажних прийомів застосовується колове розтирання і ніжна безперервна вібрація протягом 3–5 хвилин.

Вібраційну терапію рекомендовано проводити в місцях виходу гілок нервів на поверхню обличчя, не пересуваючи вібратор з одного місця на інше, бо короткочасна вібрація не встигає викликати судинорозширюючого ефекту, а також анестезуючої дії. При глибокому ураженні рекомендується встановлювати вібратор на середині виличної дуги. Починають з малої амплітуди вібрації, поступово її збільшуючи. Для пом'якшення дії вібрації застосовують так звані тангенціальні вібрації, які дає вібратор, якщо його прикладають до поверхні тіла по дотичній лінії. Вібраційний масаж проводять щодня.

При встановленні вібратора на виличну дугу іноді виникає певне оглушення, що, проте, скоро проходить. У таких випадках рекомендовано застосовувати масаж через день. Вібраційний масаж в області виличної дуги протипоказаний при вираженому атеросклерозі мозкових судин, гіпертонічній хворобі II–III стадії, при мігрені.

Масаж не має підсилювати больові відчуття. Процедуру призначають щодня або через день. Тривалість процедури складає 6–7 хвилин. На курс лікування призначають 15–20 процедур. Курс масажу можна повторити через 1,5–2 місяці.