АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Орієнтовний комплекс вправ ЛГ при одонтогенних гнійно-запальних процесах у щелепно-лицьовій ділянці в ранньому післяопераційному періоді

Вступна частина (3–5 хв.).

В. п. – лежачи на спині з трохи піднятим головним кінцем ліжка. Рухи рук вперед-вгору (вдих), в сторони-вниз (видих). Темп повільний, вдих через ніс, видих подовжений, через складені трубочкою губи. Повторити 4–5 разів. Рухи рук можна поєднувати з рухом голови вгору і вниз.

В. п. – те саме. Відведення прямих рук в сторони, глибокий вдих через ніс, руки вперед до торкання долонями, форсований видих через рот з вимовою звуків «ф–ф–фу». Повторити 3–4 рази.

В. п. – те саме. Одночасні колові рухи кистей рук за годинниковою стрілкою, згинання й розгинання стоп, відведення зігнутих у ліктях перед грудьми руки в сторони, розведення зігнутих у колінах ніг в сторони (стопи торкаються одна одної). Темп повільний, кожну вправу повторити 5–8 разів, не затримуючи дихання.

В. п. – те саме. Руки зігнуті в ліктях, одну долоню покласти на груди, іншу – на живіт. Діафрагмальне дихання: вдих через ніс, передня черевна стінка піднімається разом з долонею (долоня, що лежить на грудях, нерухома); видих через рот, натискаючи долонею на живіт; пауза 5–10 с. Повторити 4–6 разів.

Основна частина (10–12 хв.).

В. п. – сидячи на ліжку, опустивши ноги. Рухи головою вправо, вліво, вгору, вниз, за годинниковою стрілкою та проти неї. Повторити 5–6 разів у кожен бік. Темп повільний.

В. п. – те саме. Імітування усмішки при закритому роті. Стежити, щоб кути рота максимально відтягувались в сторони; виконувати серіями по 8–10 разів з інтервалом відпочинку 20–30 с після кожної серії. Повторити 3–4 рази.

В. п. – те саме, тримаючись руками за край ліжка. Підтягування зігнутих у колінах ніг до живота – вдих, опускання ніг – видих. Темп повільний. Повторити 5–6 разів.

В. п. – те саме. Переміщення по черзі повітря з правої щоки в ліву; дихання через ніс. Повторити 20–30 разів.

В. п. – те саме. Під час вдиху підняти брови вгору, замружити очі, напружити жувальні м'язи – 3 с. Повторити 4–6 разів.

В. п. – те саме, тримаючись руками за край ліжка, ноги зігнуті в колінах. Обпершись на стопи і руки, підняти таз вгору, відвести голову назад – вдих; повернутись до вихідного положення – видих. Темп повільний. Повторити 4–5 разів.

В. п. – сидячи на ліжку. Імітація жування при зімкнутих губах; бічні й колові рухи нижньої щелепи; відкривання і закривання рота; висування нижньої щелепи вперед і колові рухи при закритому роті. Виконувати кожну вправу 10–12 с. Уникати посилення больових відчуттів під час рухів.

В. п. – те саме. Руки в сторони, повороти тулуба вправо і вліво. Темп повільний. Повторити 6–8 разів.

В. п. – те саме. Руки за головою, пальці однієї руки торкаються пальців другої. Нахили тулуба в сторони, вперед і назад. Темп повільний. Повторити 6–8 разів.

Заключна частина (2–3 хв.).

В. п. – сидячи на ліжку, трохи нахиливши тулуб вперед і опустивши руки. Махові рухи розслабленими руками вперед-назад, вправо-вліво. Дихання довільне, темп повільний. Повторити 4–6 разів.

В. п. – сидячи на ліжку, руки на стегнах, кисті розслаблені й опущені вниз. Повільне підведення голови вгору – вдих; розслаблене опускання голови вниз, торкаючись 2–3 рази грудей підборіддям – подовжений видих з вимовлянням звуків «пфу–фу–фу».

В. п. – лежачи в ліжку з трохи піднятим його головним кінцем. Розслаблення м'язів рук з відчуттям їхньої ваги, заплющивши очі (5–7 с). Виконувати 4–6 разів. Те саме повторити для м'язів ніг.

В. п. – лежачи, нахиливши голову вниз і в бік післяопераційної рани. Надування і втягування щік; «промивання» по черзі повітрям зубних рядів при закритому роті. Виконуючи вправи, намагатися повністю розслабити м'язи лиця.

Під час щоденних перев'язок хворому рекомендується кілька разів максимально відкрити рот, виконати бічні та колові рухи нижньою щелепою.

Коли в рані з'являється шар грануляційної тканини, її звільняють від дренажу і накладають довгострокову пов'язку з маслянистими речовинами.

З цього моменту починається другий період застосування ЛГ, що передбачає збільшення рухової активності хворого й широке використання спеціальних вправ.

Другий період – пізній післяопераційний – після зняття післяопераційних швів, на 5–10-й день.

Хворому призначають вільний режим рухів, рекомендують прогулянки на свіжому повітрі (уникати охолодження!). Вправи для мімічних і жувальних м'язів хворі виконують без обмежень, з максимальною амплітудою рухів; використовується механотерапія.

Руховий режим – вільний.

Фізичні вправи – у формілікувальної гімнастики, дозованої ходьби, масажу (за відсутності гнійних виділень).

Спеціальні – включаючи вправи для м'язів, залучених у патологічний процес (мімічні, жувальні, язик). Кожну вправу повторювати 10–15 разів поспіль не менше 5 разів на день.

Для контролю за ефективністю спеціальних вправ треба щодня визначати ступінь відкривання рота.

Загальнорозвиваючі – всі (у тому числі, проксимальні) відділи кінцівок, 6–8 повторювань кожної вправи, співвідношення з дихальними вправами – 3:1, тривалість занять – 30–40 хв. 1–2 рази на день.

Третій період – відновлювальний – характеризується залишковими порушеннями функцій щелепно-лицьової ділянки.

Основне завдання занять у цьому періоді – повне відновлення порушених функцій, адаптація хворого до побутових і виробничих навантажень.

Зазвичай третій період занять лікувальною фізкультурою проводиться в амбулаторних або домашніх умовах. Хворі виконують спеціальні вправи без обмежень і повторюють їх багато разів протягом дня. Широко використовуються обтяження та опір за допомогою пальців, гумових пробок тощо для більш інтенсивної дії на тканини щелепно-лицьової ділянки. Показане застосування механотерапії, масажу й фізіотерапевтичних процедур.

Руховий режим – щадний, щадно-тренуючий, тренуючий(залежно від функціонального стану енергозабезпечуючих систем організму).

Фізичні вправи у формі лікувальної гімнастики, дозованої ходьби, механотерапії, масажу.

Спеціальні – для всіх м'язів, включаючи вправи для жувальних м'язів, що виконують з опором рукою хворого або методиста.

Загальнорозвиваючі – з максимальною амплітудою, у середньому і швидкому темпі, кількість повторювань 8–12 разів, співвідношення з дихальними вправами – 4:1, тривалість – 30–45 хв. 1–2 рази на день.

Фізіотерапевтичне лікування: ультрафіолетове опромінення (загальне, місцеве), інфрачервоне опромінення, ультразвук, електрофорез (з анестетиками, антибіотиками), місцева гіпотермія тканин в поєднанні з ультрафіолетовим опроміненням, парафінолікування, місцева Д′арсонвалізація, лазеротерапія за скануючою методикою.

фізична реабілітація при переломах щелеп
І кісток лицьового скелетА

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 822 | Нарушение авторских прав