Хронічне перенапруження сухожильно-зв'язкового апарату
До специфічних проявів хронічного перенапруження сухожильно-зв'язкового апарату у фізкультурників і спортсменів належать патологічні процеси, що розвиваються найчастіше в місцях прикріплення сухожиль і зв'язок до окістя – тендоперіостеопатії та паратеноніти – захворювання сухожильних піхв. Найчастіше трапляються тендоперіостеопатії такої локалізації:
• верхнього або нижнього полюса надколінника;
• горба п'яти;
• надвиростки плечової кістки;
• лобкового зчленування;
• сідничого горба;
• великого і малого горбів плечової кістки;
• великого і малого вертелюг стегнової кістки.
Найчастішою локалізацією паратенонітів є:
• ахілове сухожилля;
• сухожилля стопи;
• рідше – сухожилля довгої головки двоголового м'яза плеча.
Хронічне перенапруження суглобового хрящає розвитком у ньому дегенеративних змін і, як наслідок, мікротріщини суглобового хряща.
Якщо на фоні хронічного перенапруження суглобового хряща продовжуються тренування, виникає деформуючий артроз, а потім осередковий асептичний некроз суглобової поверхні й хондромаляція.Це пов'язано з тим, що структура пошкодженого хряща в подібних умовах повністю не відновлюється і в ньому прогресують дистрофічні зміни.
Хронічне перенапруження кісткової тканиниперебігає у вигляді трьох послідовних стадій патологічної перебудови кісткової тканини:
• періостозу або гіперстозу;
• появи зон лінійного або лакунарного розсмоктування кістки (зон Лоозера);
• загоєння зон перебудови (займає 1,5–2 роки).
дослідження та оцінка стану зубо-щелепної системи
Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 1617 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |
|