Ситуаційні задачі. Задача 1. Пацієнт М., 23 роки, скаржиться на біль у ділянці правої щоки, припухлість, обмеження відкриття рота і порушення функції жування
Задача 1. Пацієнт М., 23 роки, скаржиться на біль у ділянці правої щоки, припухлість, обмеження відкриття рота і порушення функції жування. Загальний стан задовільний, температура тіла нормальна. У крові: рівень лейкоцитів – 8 x 109/л, ШОЕ – 12 мм/год. При пальпації: припухлість у привушно-жувальній ділянці з розм'якшенням у центрі, почервоніння шкіри. Діагноз: абсцес правої щічної ділянки. В умовах поліклініки зроблено розтин у місці найбільшої флуктуації з боку шкіри, дренаж порожнини абсцесу. На 4-ту добу стан хворого задовільний. Рана чиста.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 2. У пацієнта К., 19 років, гострий правобічний отит ускладнився артритом скронево-нижньощелепного суглоба. Скаржиться на біль у ділянці правого скронево-нижньощелепного суглоба, припухлість, болючість під час жування, ковтання, розмови, відзначає певне обмеження відкривання рота. Після призначення антибіотиків і протизапальних засобів на 3–4-ту добу хвороби загальний стан дещо покращився. Температура тіла у нормальних межах. У крові: рівень лейкоцитів – 8 x 109/л, ШОЕ – 12 мм/год. При пальпації: припухлість у ділянці правого скронево-нижньощелепного суглоба, почервоніння, флуктуації немає. На рентгенограмі: певне збільшення суглобової щілини.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 3. Хворий В., 5-й день лікується амбулаторно з приводу перелому нижньої щелепи. Проведено іммобілізацію двощелепним витягненням. Гематологічні й гемодинамічні показники у межах фізіологічних показників.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 4. Хворий перебуває на лікуванні з приводу флегмони лівої навколовушно-жувальної ділянки. Зроблено розтин у піднижньощелепній ділянці зліва. Стан хворого задовільний. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 9,0 x 109/л / л, ШОЕ – 10 мм/год, температура тіла – 36,8 °С. Рана вкрита шаром грануляції, звільнена від дренажу.
Призначити масаж.
Задача 5. На лікуванні перебуває хворий з гострим періоститом нижньої щелепи. 4 дні тому виконано періостеотомію, рану дреновано, виділення відсутні, температура тіла – 36,8 °С. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 10 x 109/ л, ШОЕ – 12 мм/год.
Призначити масаж.
Задача 6. Пацієнт Т., 25 років, скаржиться на біль у ділянці правої щоки, появу припухлості, обмеження відкриття рота й порушення функції жування. Загальний стан задовільний, температура тіла нормальна. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 8 x 109/л, ШОЕ – 12 мм/год. Під час пальпації: припухлість у привушно-жувальній ділянці з розм'якшенням у центрі, почервоніння шкіри.
Діагностовано абсцес правої щічної ділянки. В умовах поліклініки зроблено розтин у місці найбільшої флуктуації з боку шкіри і дренаж порожнини абсцесу. На 4-ту добу стан хворого задовільний. Рана чиста.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 7. В умовах стаціонару на лікуванні перебуває хворий з приводу флегмони піднижньощелепного трикутника. Флегмону розкрито, рану дреновано. Стан хворого задовільний. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 8,0 x 109/л, ШОЕ – 10 мм/год. Температура тіла нормальна.
Призначити масаж.
Задача 8. Хворому П., 43 роки, в умовах поліклініки здійснено розкриття абсцесу трикутника підборіддя, дреновано гнійну порожнину. На 6-ту добу після операції стан хворого задовільний. Післяопераційна рана майже очистилась. Інфільтрація тканин істотно зменшилась.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 9. Хворому С., 32 роки, 1 тиждень тому проведено двощелепне шинування з приводу закритого лівостороннього перелому ділянки кута нижньої щелепи. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 9 x 109/л, ШОЕ – 15 мм/год, температура тіла у нормальних межах.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 10. Хворому К., 28 років, 1 тиждень тому знято іммобілізацію з приводу двобічного перелому гілок нижньої щелепи. Ступінь відкриття рота – 2 см. Гематологічні показники – у межах вікової норми.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 11. До стоматолога звернулась мати з дитиною віком 8 років з приводу порушень прикусу (верхній зубний ряд значно виступає над нижнім) і мовлення за типом гаркавості. При обстеженні виявлено дистальний прикус.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 12. До стоматолога звернулась мати з дитиною віком 6 років з приводу порушень прикусу (нижній зубний ряд значно виступає над верхнім, збільшені розміри нижньої щелепи), мовлення й носового дихання. Діагностовано істинну прогенію.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 13. На лікуванні впродовж 2 тижнів перебував хворий з відкритим переломом верхньої щелепи. Проведено остеосинтез. Гематологічні показники – у межах норми.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 14. Хворий Р., 45 років, протягом 3 тижнів перебував на стаціонарному лікуванні з приводу закритого перелому верхньої щелепи. Проведено остеосинтез. Гематологічні й гемодинамічні показники – у межах норми.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 15. Хворому зняли іммобілізацію з приводу правостороннього перелому в ділянці кута нижньої щелепи 3 дні тому. Іммобілізацію проведено двощелепним шинуванням. Гематологічні й гемодинамічні показники – у межах норми. Ступінь відкриття рота – 2,5 см.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 16. Хворому Ш., 57 років, з приводу бічного перелому тіла нижньої щелепи у ділянці зубного ряду 10 днів тому проведено іммобілізацію двощелепним шинуванням. В анамнезі – часті загострення хронічної пневмонії. Гематологічні й гемодинамічні показники – в межах фізіологічних показників.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 17. Хворий Д., 52 роки, скаржиться на біль у ділянці нижньої щелепи і нижніх різців, що турбує його протягом 3 останніх діб. Під час огляду в ділянці трикутника підборіддя відзначено розлиту припухлість і гіперемію шкіри. Під час пальпації – інфільтрат щільний, болючий. Відкривання рота вільне.
Діагностовано абсцес трикутника підборіддя. Здійснено розкриття гнійного вогнища запалення дугоподібним розрізом. Рану дреновано. На 4-ту добу стан хворого задовільний. Температура тіла – 37,2 °С. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 8 x 109/л, ШОЕ – 12 мм/год.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 18. Хворому В., 42 років, з приводу бічного перелому тіла нижньої щелепи в ділянці зубного ряду 3 дні тому проведено іммобілізацію двощелепним шинуванням. В анамнезі у хворого артроз правостороннього скронево-нижньощелепного суглоба. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 9 x 109/л, ШОЕ – 15 мм/год, артеріальний тиск − 130/80 мм рт. ст.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 19. На лікуванні протягом 1 місяця перебував хворий з приводу двостороннього перелому суглобових відростків нижньої щелепи. Іммобілізацію проведено остеосинтезом. Гематологічні й гемодинамічні показники – в межах норми.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 20. Три дні тому хлопчику віком 8 місяців заміщено бічну часткову розщілину верхньої губи місцевими тканинами за методом Лімберга. Психомоторний розвиток дитини відповідає календарному віку. Гематологічні й гемодинамічні показники – у межах фізіологічних показників.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 21. Хлопчика 3-х років готують до хірургічного відновлення бічної часткової розщілини верхньої губи місцевими тканинами. Психомоторний розвиток дитини відповідає календарному віку. Гематологічні й гемодинамічні показники – у межах фізіологічних показників.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 22. Дитину 6-ти місяців готують до хірургічного відновлення повної розщілини піднебіння стеблом Філатова. Сформовано стебло Філатова в ділянці живота. Психомоторний розвиток дитини відповідає календарному віку. Гематологічні й гемодинамічні показники – у межах фізіологічних показників.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 23. До стоматолога звернувся хлопчик віком 10-ти років з приводу порушення прикусу (передні зуби значно перекривають коронки нижніх, зменшено підборіддя). Діагностовано вертикальне порушення прикусу за типом глибокого прикусу.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 24. До стоматолога звернувся хлопчик віком 9-ти років з приводу порушення прикусу (між зубами спереду велика щілина) і мовлення. Діагностовано порушення прикусу за типом вертикального прикусу.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 25. До стоматолога звернулась дівчинка віком 13-ти років з приводу порушення прикусу (розширення зубних рядів зліва). Діагностовано трансверзальне однобічне зворотне змикання передніх і бічних зубів.
Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Тести
1. Прискорення процесів резорбції запального ексудату здійснюється:
а) тонізуючою дією засобів ФР;
б) трофічною дією засобів ФР;
в) відновлювальною дією засобів ФР.
2. Включення екстракардіальних факторів кровообігу під час занять фізичними вправами здійснюється:
а) тонізуючою дією засобів ФР;
б) трофічною дією засобів ФР;
в) компенсуючою дією засобів ФР.
3. Підвищення відкладання кальцію в кістках при переломах щелеп здійснюється:
а) тонізуючою дією засобів ФР;
б) трофічною дією засобів ФР;
в) компенсуючою дією засобів ФР.
4. Стимуляція росту при недорозвиненні або затримці його при надмірному розвитку щелеп здійснюється:
а) тонізуючою дією засобів ФР;
б) трофічною дією засобів ФР;
в) компенсуючою дією засобів ФР.
5. Нормалізація рухливості нервових процесів здійснюється:
а) тонізуючою дією засобів ФР;
б) трофічною дією засобів ФР;
в) відновлювальною дією засобів ФР.
6. Фізичні вправи для мімічних м'язів − це:
а) засіб ФР;
б) метод заняття ФР;
в) форма ФР.
7. Масаж належить до:
а) активних фізичних вправ;
б) пасивних фізичних вправ;
в) ідеомоторних фізичних вправ.
8. Підготовчий масаж обличчя проводять прийомами:
а) погладжування;
б) розминання;
в) розтирання.
9. Процедура лікувальної гімнастики:
а) метод ФР;
б) засіб ФР;
в) форма ФР.
10. Силу жувальних м'язів більшою мірою підвищують:
а) активні фізичні вправи;
б) пасивні фізичні вправи;
в) ідеомоторні фізичні вправи.
11. На 2-й день після оперативного втручання заняття лікувальною гімнастикою проводять за:
а) груповим методом;
б) індивідуальним методом;
в) консультативним методом.
12. Ліжковий руховий режим призначають хворим, які:
а) потребують сторонньої допомоги при самообслуговуванні;
б) не потребують сторонньої допомоги при самообслуговуванні;
в) не потребують постійного медичного нагляду.
13. Палатний руховий режим призначають хворим, які:
а) не потребують сторонньої допомоги;
б) можуть себе обслуговувати;
в) не потребують постійного медичного нагляду.
14. Вільний руховий режим призначають хворим, які:
а) потребують сторонньої допомоги при самообслуговуванні;
б) не потребують сторонньої допомоги при самообслуговуванні;
в) потребують постійного медичного спостереження.
15. Щадний руховий режим призначають хворим, які:
а) потребують суворої регламентації тільки інтенсивності навантажень під час занять;
б) не потребують такої регламентації;
п) потребують суворої регламентації інтенсивності та тривалості навантажень.
16. Хворому, який перебуває на ліжковому руховому режимі, можна призначити:
а) спортивно-прикладні фізичні вправи;
б) вправи субмаксимального аеробного енергозабезпечення;
в) гімнастичні вправи аеробного енергозабезпечення.
17. Фізичні вправи, які хворий виконує самостійно, називають:
а) активними;
б) пасивними;
в) ідеомоторними.
18. Механотерапію призначають хворим з переломами щелеп:
а) у ранній іммобілізаційний період лікування;
б) у пізній іммобілізаційний період лікування;
в) у післяіммобілізаційний період лікування.
19. Інтенсивність фізичного навантаження під час занять ФР ідентифікується:
а) пульсометрією;
б) соматоскопією;
в) ехокардіоскопією.
20. Загальне навантаження на організм хворого за інтенсивністю може становити:
а) 75 % хронотропного резерву;
б) 100 % хронотропного резерву;
в) більше 100 % хронотропного резерву.
21. При ліжковому режимі кожну спеціальну вправу хворий повинен повторити:
а) 4−5 разів поспіль 5 разів на добу;
б) 15−20 разів поспіль 9 разів на добу;
в) 1−2 рази двічі на добу.
22. Дозування спеціальних фізичних вправ проводять за:
а) частотою повторення вправ поспіль;
б) кратністю повторення вправ на добу;
в) тривалістю виконання вправ.
23. Критерієм оцінки проби Мартіне-Кушелевського є:
а) характер реакції АТ на навантаження;
б) збудливість пульсу;
в) час відновлення пульсу до початкових показників;
г) усе назване.
24. У нормі збудливість пульсу після навантаження становить:
а) 50−60%;
б) 50−70%;
в) 70−80%;
г) 60−80%.
25. Час відновлення пульсу до вихідних показників після 20 присідань у здорових осіб не перевищує:
а) 2 хвилин;
б) 3 хвилин;
в) 2,5 хвилин;
г) є індивідуальним показником.
26. Для нормотонічного типу реакції артеріального тиску на навантаження при пробі Мартіне-Кушелевського властиве:
а) збудливість пульсу 60−80%; підвищення САТ не більше 50% від початкового; ДАТ не змінюється або незначно знижується;
б) збудливість пульсу 50−70%; підвищення САТ незначне; ДАТ не змінюється або незначно знижується;
в) збудливість пульсу не більше ніж на 50% від вихідного підвищення, САТ і ДАТ − не більше 50% від початкового;
г) частота пульсу, показники САТ і ДАТ майже не змінюються.
27. Для гіпотонічного типу реакції на навантаження після 20 присідань властиве:
а) САТ слабко або не змінюється; збудливість пульсу більше 100%; відновний період подовжений;
б) САТ слабко або не змінюється; збудливість пульсу не більше 80%; відновний період подовжений;
в) САТ не змінюється; збудливість пульсу 60-80%; відновний період не подовжений;
г) САТ слабко або не змінюється; збудливість пульсу більше 100%; відновний період сповільнений.
28. Для східчастого типу реакції після 20 присідань властиве:
а) САТ після навантаження вище, ніж на 2-й хвилині;
б) САТ після навантаження вище, ніж на 3-й хвилині;
в) САТ після навантаження нижче, ніж на 2-3-й хвилині;
г) збудливість пульсу більше 100%; САТ слабко або зовсім не змінюється.
29. Східчастий тип реакції на навантаження після 20 присідань свідчить про:
а) нормальну реакцію на навантаження;
б) перевтому;
в) високі фізичні навантаження;
г) наявність патологічних змін міокарда.
30. Для феномена «безкінечного тону» властиве:
а) незначне підвищення САТ і зниження ДАТ майже до «0»;
б) значне підвищення САТ і зниження ДАТ майже до «0»;
в) значне зниження САТ і ДАТ;
г) САТ майже не змінюється; зниження ДАТ майже до «0».
31. Феномен «безкінечного тону» властивий для:
а) східчастого типу реакції на навантаження;
б) гіпотонічного типу реакції на навантаження;
в) дистонічного типу реакції на навантаження;
г) гіпертонічного типу реакції на навантаження.
32. Функціональні проби із затримкою дихання дозволяють судити про:
а) зміну газового складу повітря, що видихається;
б) стійкість організму до гіпоксії;
в) збудливість симпатичного відділу вегетативної нервової системи;
г) збудливість парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.
33. Проба Штанге − це:
а) реєстрація тривалості затримки дихання на вдиху;
б) реєстрація тривалості затримки дихання на видиху.
34. Проба Генчі − це:
а) реєстрація тривалості затримки дихання на вдиху;
б) реєстрація тривалості затримки дихання на видиху;
35. До функціональних проб зі зміною положення тіла в просторі належать:
а) ортостатична й кліностатична проби;
б) ортостатична проба;
в) кліностатична проба;
г) проба Мартіне-Кушелевського.
36. Ортостатична проба дозволяє судити про збудливість:
а) симпатичного відділу вегетативної нервової системи;
б) парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.
37. Кліностатична проба дозволяє судити про збудливість:
а) симпатичного відділу вегетативної нервової системи;
б) парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи;
38. Для кліностатичної проби нормальним вважається:
а) збільшення пульсу не більше, ніж на 6 ударів за 1 хвилину;
б) збільшення пульсу не більше, ніж на 8−10 ударів за 1 хвилину;
в) сповільнення пульсу не більше, ніж на 6 ударів за 1 хвилину;
г) сповільнення пульсу не більше, ніж на 12 ударів за 1 хвилину.
39. Для ортостатичної проби нормальним вважається:
а) збільшення пульсу не більше, ніж на 8 ударів за 1 хвилину;
б) збільшення пульсу більш, ніж на 18 ударів за 1 хвилину;
в) збільшення пульсу не більше, ніж на 12 ударів за1 хвилину;
г) сповільнення пульсу не більше, ніж на 12 ударів за 1 хвилину.
40. До характеристики жувальної функції належить:
а) наявність фаз жування;
б) однобічне жування;
в) збільшення кількості жувальних рухів;
г) усі відповіді правильні.
41. Під час проведення жувальної проби за І.С.Рубіновим використовують:
а) 5 г мигдалю;
б) 6 г сухарів;
в) 0,5 г лісового горіха;
г) 0,8 г лісового горіха;
д) 0,8 г мигдалю.
42. Який із методів визначення жувальної функції є найбільш інформативним:
а) мастикаціографія;
б) міотонометрії;
в) електроміографія;
г) гнатодинамометрія;
д) міографія.
43. Який із методів слід застосовувати під час дослідження функції жування:
а) панорамну рентгенографію;
б) профільну телерентгенографію;
в) електроміографію;
г) артрографію;
д) спірографію.
44. До третьої фази жування за методом мастікаціографії належить:
а) фаза спокою;
б) фаза адаптації;
в) фаза формування харчової грудки;
г) фаза жування;
д) фаза введення їжі.
45. До четвертої фази жування за методом мастикаціографії належить:
а) фаза спокою;
б) фаза адаптації;
в) фаза формування харчової грудки;
г) фаза жування;
д) фаза введення їжі.
Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 984 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |
|