АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ситуаційні задачі. Задача 1. Пацієнт М., 23 роки, скаржиться на біль у ділянці правої щоки, припухлість, обмеження відкриття рота і порушення функції жування

Прочитайте:
  1. Б. Ситуаційні задачі
  2. Б. Ситуаційні задачі.
  3. Б. Ситуаційні задачі.
  4. Б. Ситуаційні задачі.
  5. Б. Ситуаційні задачі.
  6. Б. Ситуаційні задачі.
  7. Б. Ситуаційні задачі.
  8. Б. Ситуаційні задачі.
  9. Б. Ситуаційні задачі.
  10. Б. Ситуаційні задачі.

Задача 1. Пацієнт М., 23 роки, скаржиться на біль у ділянці правої щоки, припухлість, обмеження відкриття рота і порушення функції жування. Загальний стан задовільний, температура тіла нормальна. У крові: рівень лейкоцитів – 8 x 109/л, ШОЕ – 12 мм/год. При пальпації: припухлість у привушно-жувальній ділянці з розм'якшенням у центрі, почервоніння шкіри. Діагноз: абсцес правої щічної ділянки. В умовах поліклініки зроблено розтин у місці найбільшої флуктуації з боку шкіри, дренаж порожнини абсцесу. На 4-ту добу стан хворого задовільний. Рана чиста.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 2. У пацієнта К., 19 років, гострий правобічний отит ускладнився артритом скронево-нижньощелепного суглоба. Скаржиться на біль у ділянці правого скронево-нижньощелепного суглоба, припухлість, болючість під час жування, ковтання, розмови, відзначає певне обмеження відкривання рота. Після призначення антибіотиків і протизапальних засобів на 3–4-ту добу хвороби загальний стан дещо покращився. Температура тіла у нормальних межах. У крові: рівень лейкоцитів – 8 x 109/л, ШОЕ – 12 мм/год. При пальпації: припухлість у ділянці правого скронево-нижньощелепного суглоба, почервоніння, флуктуації немає. На рентгенограмі: певне збільшення суглобової щілини.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 3. Хворий В., 5-й день лікується амбулаторно з приводу перелому нижньої щелепи. Проведено іммобілізацію двощелепним витягненням. Гематологічні й гемодинамічні показники у межах фізіологічних показників.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 4. Хворий перебуває на лікуванні з приводу флегмони лівої навколовушно-жувальної ділянки. Зроблено розтин у піднижньощелепній ділянці зліва. Стан хворого задовільний. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 9,0 x 109/л / л, ШОЕ – 10 мм/год, температура тіла – 36,8 °С. Рана вкрита шаром грануляції, звільнена від дренажу.

Призначити масаж.

 

Задача 5. На лікуванні перебуває хворий з гострим періоститом нижньої щелепи. 4 дні тому виконано періостеотомію, рану дреновано, виділення відсутні, температура тіла – 36,8 °С. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 10 x 109/ л, ШОЕ – 12 мм/год.

Призначити масаж.

 

Задача 6. Пацієнт Т., 25 років, скаржиться на біль у ділянці правої щоки, появу припухлості, обмеження відкриття рота й порушення функції жування. Загальний стан задовільний, температура тіла нормальна. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 8 x 109/л, ШОЕ – 12 мм/год. Під час пальпації: припухлість у привушно-жувальній ділянці з розм'якшенням у центрі, почервоніння шкіри.

Діагностовано абсцес правої щічної ділянки. В умовах поліклініки зроблено розтин у місці найбільшої флуктуації з боку шкіри і дренаж порожнини абсцесу. На 4-ту добу стан хворого задовільний. Рана чиста.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 7. В умовах стаціонару на лікуванні перебуває хворий з приводу флегмони піднижньощелепного трикутника. Флегмону розкрито, рану дреновано. Стан хворого задовільний. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 8,0 x 109/л, ШОЕ – 10 мм/год. Температура тіла нормальна.

Призначити масаж.

 

Задача 8. Хворому П., 43 роки, в умовах поліклініки здійснено розкриття абсцесу трикутника підборіддя, дреновано гнійну порожнину. На 6-ту добу після операції стан хворого задовільний. Післяопераційна рана майже очистилась. Інфільтрація тканин істотно зменшилась.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 9. Хворому С., 32 роки, 1 тиждень тому проведено двощелепне шинування з приводу закритого лівостороннього перелому ділянки кута нижньої щелепи. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 9 x 109/л, ШОЕ – 15 мм/год, температура тіла у нормальних межах.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 10. Хворому К., 28 років, 1 тиждень тому знято іммобілізацію з приводу двобічного перелому гілок нижньої щелепи. Ступінь відкриття рота – 2 см. Гематологічні показники – у межах вікової норми.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 11. До стоматолога звернулась мати з дитиною віком 8 років з приводу порушень прикусу (верхній зубний ряд значно виступає над нижнім) і мовлення за типом гаркавості. При обстеженні виявлено дистальний прикус.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

Задача 12. До стоматолога звернулась мати з дитиною віком 6 років з приводу порушень прикусу (нижній зубний ряд значно виступає над верхнім, збільшені розміри нижньої щелепи), мовлення й носового дихання. Діагностовано істинну прогенію.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 13. На лікуванні впродовж 2 тижнів перебував хворий з відкритим переломом верхньої щелепи. Проведено остеосинтез. Гематологічні показники – у межах норми.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 14. Хворий Р., 45 років, протягом 3 тижнів перебував на стаціонарному лікуванні з приводу закритого перелому верхньої щелепи. Проведено остеосинтез. Гематологічні й гемодинамічні показники – у межах норми.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 15. Хворому зняли іммобілізацію з приводу правостороннього перелому в ділянці кута нижньої щелепи 3 дні тому. Іммобілізацію проведено двощелепним шинуванням. Гематологічні й гемодинамічні показники – у межах норми. Ступінь відкриття рота – 2,5 см.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 16. Хворому Ш., 57 років, з приводу бічного перелому тіла нижньої щелепи у ділянці зубного ряду 10 днів тому проведено іммобілізацію двощелепним шинуванням. В анамнезі – часті загострення хронічної пневмонії. Гематологічні й гемодинамічні показники – в межах фізіологічних показників.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 17. Хворий Д., 52 роки, скаржиться на біль у ділянці нижньої щелепи і нижніх різців, що турбує його протягом 3 останніх діб. Під час огляду в ділянці трикутника підборіддя відзначено розлиту припухлість і гіперемію шкіри. Під час пальпації – інфільтрат щільний, болючий. Відкривання рота вільне.

Діагностовано абсцес трикутника підборіддя. Здійснено розкриття гнійного вогнища запалення дугоподібним розрізом. Рану дреновано. На 4-ту добу стан хворого задовільний. Температура тіла – 37,2 °С. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 8 x 109/л, ШОЕ – 12 мм/год.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 18. Хворому В., 42 років, з приводу бічного перелому тіла нижньої щелепи в ділянці зубного ряду 3 дні тому проведено іммобілізацію двощелепним шинуванням. В анамнезі у хворого артроз правостороннього скронево-нижньощелепного суглоба. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 9 x 109/л, ШОЕ – 15 мм/год, артеріальний тиск − 130/80 мм рт. ст.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 19. На лікуванні протягом 1 місяця перебував хворий з приводу двостороннього перелому суглобових відростків нижньої щелепи. Іммобілізацію проведено остеосинтезом. Гематологічні й гемодинамічні показники – в межах норми.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 20. Три дні тому хлопчику віком 8 місяців заміщено бічну часткову розщілину верхньої губи місцевими тканинами за методом Лімберга. Психомоторний розвиток дитини відповідає календарному віку. Гематологічні й гемодинамічні показники – у межах фізіологічних показників.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 21. Хлопчика 3-х років готують до хірургічного відновлення бічної часткової розщілини верхньої губи місцевими тканинами. Психомоторний розвиток дитини відповідає календарному віку. Гематологічні й гемодинамічні показники – у межах фізіологічних показників.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 22. Дитину 6-ти місяців готують до хірургічного відновлення повної розщілини піднебіння стеблом Філатова. Сформовано стебло Філатова в ділянці живота. Психомоторний розвиток дитини відповідає календарному віку. Гематологічні й гемодинамічні показники – у межах фізіологічних показників.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 23. До стоматолога звернувся хлопчик віком 10-ти років з приводу порушення прикусу (передні зуби значно перекривають коронки нижніх, зменшено підборіддя). Діагностовано вертикальне порушення прикусу за типом глибокого прикусу.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 24. До стоматолога звернувся хлопчик віком 9-ти років з приводу порушення прикусу (між зубами спереду велика щілина) і мовлення. Діагностовано порушення прикусу за типом вертикального прикусу.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

 

Задача 25. До стоматолога звернулась дівчинка віком 13-ти років з приводу порушення прикусу (розширення зубних рядів зліва). Діагностовано трансверзальне однобічне зворотне змикання передніх і бічних зубів.

Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.

Тести

1. Прискорення процесів резорбції запального ексудату здійснюється:

а) тонізуючою дією засобів ФР;

б) трофічною дією засобів ФР;

в) відновлювальною дією засобів ФР.

 

2. Включення екстракардіальних факторів кровообігу під час занять фізичними вправами здійснюється:

а) тонізуючою дією засобів ФР;

б) трофічною дією засобів ФР;

в) компенсуючою дією засобів ФР.

 

3. Підвищення відкладання кальцію в кістках при переломах щелеп здійснюється:

а) тонізуючою дією засобів ФР;

б) трофічною дією засобів ФР;

в) компенсуючою дією засобів ФР.

 

4. Стимуляція росту при недорозвиненні або затримці його при надмірному розвитку щелеп здійснюється:

а) тонізуючою дією засобів ФР;

б) трофічною дією засобів ФР;

в) компенсуючою дією засобів ФР.

 

5. Нормалізація рухливості нервових процесів здійснюється:

а) тонізуючою дією засобів ФР;

б) трофічною дією засобів ФР;

в) відновлювальною дією засобів ФР.

 

6. Фізичні вправи для мімічних м'язів − це:

а) засіб ФР;

б) метод заняття ФР;

в) форма ФР.

 

7. Масаж належить до:

а) активних фізичних вправ;

б) пасивних фізичних вправ;

в) ідеомоторних фізичних вправ.

 

8. Підготовчий масаж обличчя проводять прийомами:

а) погладжування;

б) розминання;

в) розтирання.

 

9. Процедура лікувальної гімнастики:

а) метод ФР;

б) засіб ФР;

в) форма ФР.

 

10. Силу жувальних м'язів більшою мірою підвищують:

а) активні фізичні вправи;

б) пасивні фізичні вправи;

в) ідеомоторні фізичні вправи.

 

11. На 2-й день після оперативного втручання заняття лікувальною гімнастикою проводять за:

а) груповим методом;

б) індивідуальним методом;

в) консультативним методом.

 

12. Ліжковий руховий режим призначають хворим, які:

а) потребують сторонньої допомоги при самообслуговуванні;

б) не потребують сторонньої допомоги при самообслуговуванні;

в) не потребують постійного медичного нагляду.

 

13. Палатний руховий режим призначають хворим, які:

а) не потребують сторонньої допомоги;

б) можуть себе обслуговувати;

в) не потребують постійного медичного нагляду.

 

14. Вільний руховий режим призначають хворим, які:

а) потребують сторонньої допомоги при самообслуговуванні;

б) не потребують сторонньої допомоги при самообслуговуванні;

в) потребують постійного медичного спостереження.

 

15. Щадний руховий режим призначають хворим, які:

а) потребують суворої регламентації тільки інтенсивності навантажень під час занять;

б) не потребують такої регламентації;

п) потребують суворої регламентації інтенсивності та тривалості навантажень.

 

16. Хворому, який перебуває на ліжковому руховому режимі, можна призначити:

а) спортивно-прикладні фізичні вправи;

б) вправи субмаксимального аеробного енергозабезпечення;

в) гімнастичні вправи аеробного енергозабезпечення.

 

17. Фізичні вправи, які хворий виконує самостійно, називають:

а) активними;

б) пасивними;

в) ідеомоторними.

 

18. Механотерапію призначають хворим з переломами щелеп:

а) у ранній іммобілізаційний період лікування;

б) у пізній іммобілізаційний період лікування;

в) у післяіммобілізаційний період лікування.

 

19. Інтенсивність фізичного навантаження під час занять ФР ідентифікується:

а) пульсометрією;

б) соматоскопією;

в) ехокардіоскопією.

 

20. Загальне навантаження на організм хворого за інтенсивністю може становити:

а) 75 % хронотропного резерву;

б) 100 % хронотропного резерву;

в) більше 100 % хронотропного резерву.

 

21. При ліжковому режимі кожну спеціальну вправу хворий повинен повторити:

а) 4−5 разів поспіль 5 разів на добу;

б) 15−20 разів поспіль 9 разів на добу;

в) 1−2 рази двічі на добу.

 

22. Дозування спеціальних фізичних вправ проводять за:

а) частотою повторення вправ поспіль;

б) кратністю повторення вправ на добу;

в) тривалістю виконання вправ.

 

23. Критерієм оцінки проби Мартіне-Кушелевського є:

а) характер реакції АТ на навантаження;

б) збудливість пульсу;

в) час відновлення пульсу до початкових показників;

г) усе назване.

 

24. У нормі збудливість пульсу після навантаження становить:

а) 50−60%;

б) 50−70%;

в) 70−80%;

г) 60−80%.

 

25. Час відновлення пульсу до вихідних показників після 20 присідань у здорових осіб не перевищує:

а) 2 хвилин;

б) 3 хвилин;

в) 2,5 хвилин;

г) є індивідуальним показником.

 

26. Для нормотонічного типу реакції артеріального тиску на навантаження при пробі Мартіне-Кушелевського властиве:

а) збудливість пульсу 60−80%; підвищення САТ не більше 50% від початкового; ДАТ не змінюється або незначно знижується;

б) збудливість пульсу 50−70%; підвищення САТ незначне; ДАТ не змінюється або незначно знижується;

в) збудливість пульсу не більше ніж на 50% від вихідного підвищення, САТ і ДАТ − не більше 50% від початкового;

г) частота пульсу, показники САТ і ДАТ майже не змінюються.

 

27. Для гіпотонічного типу реакції на навантаження після 20 присідань властиве:

а) САТ слабко або не змінюється; збудливість пульсу більше 100%; відновний період подовжений;

б) САТ слабко або не змінюється; збудливість пульсу не більше 80%; відновний період подовжений;

в) САТ не змінюється; збудливість пульсу 60-80%; відновний період не подовжений;

г) САТ слабко або не змінюється; збудливість пульсу більше 100%; відновний період сповільнений.

 

28. Для східчастого типу реакції після 20 присідань властиве:

а) САТ після навантаження вище, ніж на 2-й хвилині;

б) САТ після навантаження вище, ніж на 3-й хвилині;

в) САТ після навантаження нижче, ніж на 2-3-й хвилині;

г) збудливість пульсу більше 100%; САТ слабко або зовсім не змінюється.

 

29. Східчастий тип реакції на навантаження після 20 присідань свідчить про:

а) нормальну реакцію на навантаження;

б) перевтому;

в) високі фізичні навантаження;

г) наявність патологічних змін міокарда.

 

30. Для феномена «безкінечного тону» властиве:

а) незначне підвищення САТ і зниження ДАТ майже до «0»;

б) значне підвищення САТ і зниження ДАТ майже до «0»;

в) значне зниження САТ і ДАТ;

г) САТ майже не змінюється; зниження ДАТ майже до «0».

 

31. Феномен «безкінечного тону» властивий для:

а) східчастого типу реакції на навантаження;

б) гіпотонічного типу реакції на навантаження;

в) дистонічного типу реакції на навантаження;

г) гіпертонічного типу реакції на навантаження.

 

32. Функціональні проби із затримкою дихання дозволяють судити про:

а) зміну газового складу повітря, що видихається;

б) стійкість організму до гіпоксії;

в) збудливість симпатичного відділу вегетативної нервової системи;

г) збудливість парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.

 

33. Проба Штанге − це:

а) реєстрація тривалості затримки дихання на вдиху;

б) реєстрація тривалості затримки дихання на видиху.

 

34. Проба Генчі − це:

а) реєстрація тривалості затримки дихання на вдиху;

б) реєстрація тривалості затримки дихання на видиху;

 

35. До функціональних проб зі зміною положення тіла в просторі належать:

а) ортостатична й кліностатична проби;

б) ортостатична проба;

в) кліностатична проба;

г) проба Мартіне-Кушелевського.

 

36. Ортостатична проба дозволяє судити про збудливість:

а) симпатичного відділу вегетативної нервової системи;

б) парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.

 

37. Кліностатична проба дозволяє судити про збудливість:

а) симпатичного відділу вегетативної нервової системи;

б) парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи;

 

38. Для кліностатичної проби нормальним вважається:

а) збільшення пульсу не більше, ніж на 6 ударів за 1 хвилину;

б) збільшення пульсу не більше, ніж на 8−10 ударів за 1 хвилину;

в) сповільнення пульсу не більше, ніж на 6 ударів за 1 хвилину;

г) сповільнення пульсу не більше, ніж на 12 ударів за 1 хвилину.

 

39. Для ортостатичної проби нормальним вважається:

а) збільшення пульсу не більше, ніж на 8 ударів за 1 хвилину;

б) збільшення пульсу більш, ніж на 18 ударів за 1 хвилину;

в) збільшення пульсу не більше, ніж на 12 ударів за1 хвилину;

г) сповільнення пульсу не більше, ніж на 12 ударів за 1 хвилину.

 

40. До характеристики жувальної функції належить:

а) наявність фаз жування;

б) однобічне жування;

в) збільшення кількості жувальних рухів;

г) усі відповіді правильні.

 

41. Під час проведення жувальної проби за І.С.Рубіновим використовують:

а) 5 г мигдалю;

б) 6 г сухарів;

в) 0,5 г лісового горіха;

г) 0,8 г лісового горіха;

д) 0,8 г мигдалю.

 

42. Який із методів визначення жувальної функції є найбільш інформативним:

а) мастикаціографія;

б) міотонометрії;

в) електроміографія;

г) гнатодинамометрія;

д) міографія.

 

43. Який із методів слід застосовувати під час дослідження функції жування:

а) панорамну рентгенографію;

б) профільну телерентгенографію;

в) електроміографію;

г) артрографію;

д) спірографію.

 

44. До третьої фази жування за методом мастікаціографії належить:

а) фаза спокою;

б) фаза адаптації;

в) фаза формування харчової грудки;

г) фаза жування;

д) фаза введення їжі.

 

45. До четвертої фази жування за методом мастикаціографії належить:

а) фаза спокою;

б) фаза адаптації;

в) фаза формування харчової грудки;

г) фаза жування;

д) фаза введення їжі.


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 984 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.031 сек.)