 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Ситуаційні задачі. Задача 1. Пацієнт М., 23 роки, скаржиться на біль у ділянці правої щоки, припухлість, обмеження відкриття рота і порушення функції жування
Задача 1. Пацієнт М., 23 роки, скаржиться на біль у ділянці правої щоки, припухлість, обмеження відкриття рота і порушення функції жування. Загальний стан задовільний, температура тіла нормальна. У крові: рівень лейкоцитів – 8 x 109/л, ШОЕ – 12 мм/год. При пальпації: припухлість у привушно-жувальній ділянці з розм'якшенням у центрі, почервоніння шкіри. Діагноз: абсцес правої щічної ділянки. В умовах поліклініки зроблено розтин у місці найбільшої флуктуації з боку шкіри, дренаж порожнини абсцесу. На 4-ту добу стан хворого задовільний. Рана чиста. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 2. У пацієнта К., 19 років, гострий правобічний отит ускладнився артритом скронево-нижньощелепного суглоба. Скаржиться на біль у ділянці правого скронево-нижньощелепного суглоба, припухлість, болючість під час жування, ковтання, розмови, відзначає певне обмеження відкривання рота. Після призначення антибіотиків і протизапальних засобів на 3–4-ту добу хвороби загальний стан дещо покращився. Температура тіла у нормальних межах. У крові: рівень лейкоцитів – 8 x 109/л, ШОЕ – 12 мм/год. При пальпації: припухлість у ділянці правого скронево-нижньощелепного суглоба, почервоніння, флуктуації немає. На рентгенограмі: певне збільшення суглобової щілини. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 3. Хворий В., 5-й день лікується амбулаторно з приводу перелому нижньої щелепи. Проведено іммобілізацію двощелепним витягненням. Гематологічні й гемодинамічні показники у межах фізіологічних показників. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 4. Хворий перебуває на лікуванні з приводу флегмони лівої навколовушно-жувальної ділянки. Зроблено розтин у піднижньощелепній ділянці зліва. Стан хворого задовільний. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 9,0 x 109/л / л, ШОЕ – 10 мм/год, температура тіла – 36,8 °С. Рана вкрита шаром грануляції, звільнена від дренажу. Призначити масаж.
Задача 5. На лікуванні перебуває хворий з гострим періоститом нижньої щелепи. 4 дні тому виконано періостеотомію, рану дреновано, виділення відсутні, температура тіла – 36,8 °С. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 10 x 109/ л, ШОЕ – 12 мм/год. Призначити масаж.
Задача 6. Пацієнт Т., 25 років, скаржиться на біль у ділянці правої щоки, появу припухлості, обмеження відкриття рота й порушення функції жування. Загальний стан задовільний, температура тіла нормальна. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 8 x 109/л, ШОЕ – 12 мм/год. Під час пальпації: припухлість у привушно-жувальній ділянці з розм'якшенням у центрі, почервоніння шкіри. Діагностовано абсцес правої щічної ділянки. В умовах поліклініки зроблено розтин у місці найбільшої флуктуації з боку шкіри і дренаж порожнини абсцесу. На 4-ту добу стан хворого задовільний. Рана чиста. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 7. В умовах стаціонару на лікуванні перебуває хворий з приводу флегмони піднижньощелепного трикутника. Флегмону розкрито, рану дреновано. Стан хворого задовільний. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 8,0 x 109/л, ШОЕ – 10 мм/год. Температура тіла нормальна. Призначити масаж.
Задача 8. Хворому П., 43 роки, в умовах поліклініки здійснено розкриття абсцесу трикутника підборіддя, дреновано гнійну порожнину. На 6-ту добу після операції стан хворого задовільний. Післяопераційна рана майже очистилась. Інфільтрація тканин істотно зменшилась. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 9. Хворому С., 32 роки, 1 тиждень тому проведено двощелепне шинування з приводу закритого лівостороннього перелому ділянки кута нижньої щелепи. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 9 x 109/л, ШОЕ – 15 мм/год, температура тіла у нормальних межах. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 10. Хворому К., 28 років, 1 тиждень тому знято іммобілізацію з приводу двобічного перелому гілок нижньої щелепи. Ступінь відкриття рота – 2 см. Гематологічні показники – у межах вікової норми. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 11. До стоматолога звернулась мати з дитиною віком 8 років з приводу порушень прикусу (верхній зубний ряд значно виступає над нижнім) і мовлення за типом гаркавості. При обстеженні виявлено дистальний прикус. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого. Задача 12. До стоматолога звернулась мати з дитиною віком 6 років з приводу порушень прикусу (нижній зубний ряд значно виступає над верхнім, збільшені розміри нижньої щелепи), мовлення й носового дихання. Діагностовано істинну прогенію. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 13. На лікуванні впродовж 2 тижнів перебував хворий з відкритим переломом верхньої щелепи. Проведено остеосинтез. Гематологічні показники – у межах норми. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 14. Хворий Р., 45 років, протягом 3 тижнів перебував на стаціонарному лікуванні з приводу закритого перелому верхньої щелепи. Проведено остеосинтез. Гематологічні й гемодинамічні показники – у межах норми. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 15. Хворому зняли іммобілізацію з приводу правостороннього перелому в ділянці кута нижньої щелепи 3 дні тому. Іммобілізацію проведено двощелепним шинуванням. Гематологічні й гемодинамічні показники – у межах норми. Ступінь відкриття рота – 2,5 см. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 16. Хворому Ш., 57 років, з приводу бічного перелому тіла нижньої щелепи у ділянці зубного ряду 10 днів тому проведено іммобілізацію двощелепним шинуванням. В анамнезі – часті загострення хронічної пневмонії. Гематологічні й гемодинамічні показники – в межах фізіологічних показників. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 17. Хворий Д., 52 роки, скаржиться на біль у ділянці нижньої щелепи і нижніх різців, що турбує його протягом 3 останніх діб. Під час огляду в ділянці трикутника підборіддя відзначено розлиту припухлість і гіперемію шкіри. Під час пальпації – інфільтрат щільний, болючий. Відкривання рота вільне. Діагностовано абсцес трикутника підборіддя. Здійснено розкриття гнійного вогнища запалення дугоподібним розрізом. Рану дреновано. На 4-ту добу стан хворого задовільний. Температура тіла – 37,2 °С. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 8 x 109/л, ШОЕ – 12 мм/год. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 18. Хворому В., 42 років, з приводу бічного перелому тіла нижньої щелепи в ділянці зубного ряду 3 дні тому проведено іммобілізацію двощелепним шинуванням. В анамнезі у хворого артроз правостороннього скронево-нижньощелепного суглоба. Загальний аналіз крові: рівень лейкоцитів – 9 x 109/л, ШОЕ – 15 мм/год, артеріальний тиск − 130/80 мм рт. ст. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 19. На лікуванні протягом 1 місяця перебував хворий з приводу двостороннього перелому суглобових відростків нижньої щелепи. Іммобілізацію проведено остеосинтезом. Гематологічні й гемодинамічні показники – в межах норми. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 20. Три дні тому хлопчику віком 8 місяців заміщено бічну часткову розщілину верхньої губи місцевими тканинами за методом Лімберга. Психомоторний розвиток дитини відповідає календарному віку. Гематологічні й гемодинамічні показники – у межах фізіологічних показників. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 21. Хлопчика 3-х років готують до хірургічного відновлення бічної часткової розщілини верхньої губи місцевими тканинами. Психомоторний розвиток дитини відповідає календарному віку. Гематологічні й гемодинамічні показники – у межах фізіологічних показників. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 22. Дитину 6-ти місяців готують до хірургічного відновлення повної розщілини піднебіння стеблом Філатова. Сформовано стебло Філатова в ділянці живота. Психомоторний розвиток дитини відповідає календарному віку. Гематологічні й гемодинамічні показники – у межах фізіологічних показників. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 23. До стоматолога звернувся хлопчик віком 10-ти років з приводу порушення прикусу (передні зуби значно перекривають коронки нижніх, зменшено підборіддя). Діагностовано вертикальне порушення прикусу за типом глибокого прикусу. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 24. До стоматолога звернувся хлопчик віком 9-ти років з приводу порушення прикусу (між зубами спереду велика щілина) і мовлення. Діагностовано порушення прикусу за типом вертикального прикусу. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого.
Задача 25. До стоматолога звернулась дівчинка віком 13-ти років з приводу порушення прикусу (розширення зубних рядів зліва). Діагностовано трансверзальне однобічне зворотне змикання передніх і бічних зубів. Призначити засоби ФР у складі комплексного лікування хворого. Тести 1. Прискорення процесів резорбції запального ексудату здійснюється: а) тонізуючою дією засобів ФР; б) трофічною дією засобів ФР; в) відновлювальною дією засобів ФР.
2. Включення екстракардіальних факторів кровообігу під час занять фізичними вправами здійснюється: а) тонізуючою дією засобів ФР; б) трофічною дією засобів ФР; в) компенсуючою дією засобів ФР.
3. Підвищення відкладання кальцію в кістках при переломах щелеп здійснюється: а) тонізуючою дією засобів ФР; б) трофічною дією засобів ФР; в) компенсуючою дією засобів ФР.
4. Стимуляція росту при недорозвиненні або затримці його при надмірному розвитку щелеп здійснюється: а) тонізуючою дією засобів ФР; б) трофічною дією засобів ФР; в) компенсуючою дією засобів ФР.
5. Нормалізація рухливості нервових процесів здійснюється: а) тонізуючою дією засобів ФР; б) трофічною дією засобів ФР; в) відновлювальною дією засобів ФР.
6. Фізичні вправи для мімічних м'язів − це: а) засіб ФР; б) метод заняття ФР; в) форма ФР.
7. Масаж належить до: а) активних фізичних вправ; б) пасивних фізичних вправ; в) ідеомоторних фізичних вправ.
8. Підготовчий масаж обличчя проводять прийомами: а) погладжування; б) розминання; в) розтирання.
9. Процедура лікувальної гімнастики: а) метод ФР; б) засіб ФР; в) форма ФР.
10. Силу жувальних м'язів більшою мірою підвищують: а) активні фізичні вправи; б) пасивні фізичні вправи; в) ідеомоторні фізичні вправи.
11. На 2-й день після оперативного втручання заняття лікувальною гімнастикою проводять за: а) груповим методом; б) індивідуальним методом; в) консультативним методом.
12. Ліжковий руховий режим призначають хворим, які: а) потребують сторонньої допомоги при самообслуговуванні; б) не потребують сторонньої допомоги при самообслуговуванні; в) не потребують постійного медичного нагляду.
13. Палатний руховий режим призначають хворим, які: а) не потребують сторонньої допомоги; б) можуть себе обслуговувати; в) не потребують постійного медичного нагляду.
14. Вільний руховий режим призначають хворим, які: а) потребують сторонньої допомоги при самообслуговуванні; б) не потребують сторонньої допомоги при самообслуговуванні; в) потребують постійного медичного спостереження.
15. Щадний руховий режим призначають хворим, які: а) потребують суворої регламентації тільки інтенсивності навантажень під час занять; б) не потребують такої регламентації; п) потребують суворої регламентації інтенсивності та тривалості навантажень.
16. Хворому, який перебуває на ліжковому руховому режимі, можна призначити: а) спортивно-прикладні фізичні вправи; б) вправи субмаксимального аеробного енергозабезпечення; в) гімнастичні вправи аеробного енергозабезпечення.
17. Фізичні вправи, які хворий виконує самостійно, називають: а) активними; б) пасивними; в) ідеомоторними.
18. Механотерапію призначають хворим з переломами щелеп: а) у ранній іммобілізаційний період лікування; б) у пізній іммобілізаційний період лікування; в) у післяіммобілізаційний період лікування.
19. Інтенсивність фізичного навантаження під час занять ФР ідентифікується: а) пульсометрією; б) соматоскопією; в) ехокардіоскопією.
20. Загальне навантаження на організм хворого за інтенсивністю може становити: а) 75 % хронотропного резерву; б) 100 % хронотропного резерву; в) більше 100 % хронотропного резерву.
21. При ліжковому режимі кожну спеціальну вправу хворий повинен повторити: а) 4−5 разів поспіль 5 разів на добу; б) 15−20 разів поспіль 9 разів на добу; в) 1−2 рази двічі на добу.
22. Дозування спеціальних фізичних вправ проводять за: а) частотою повторення вправ поспіль; б) кратністю повторення вправ на добу; в) тривалістю виконання вправ.
23. Критерієм оцінки проби Мартіне-Кушелевського є: а) характер реакції АТ на навантаження; б) збудливість пульсу; в) час відновлення пульсу до початкових показників; г) усе назване.
24. У нормі збудливість пульсу після навантаження становить: а) 50−60%; б) 50−70%; в) 70−80%; г) 60−80%.
25. Час відновлення пульсу до вихідних показників після 20 присідань у здорових осіб не перевищує: а) 2 хвилин; б) 3 хвилин; в) 2,5 хвилин; г) є індивідуальним показником.
26. Для нормотонічного типу реакції артеріального тиску на навантаження при пробі Мартіне-Кушелевського властиве: а) збудливість пульсу 60−80%; підвищення САТ не більше 50% від початкового; ДАТ не змінюється або незначно знижується; б) збудливість пульсу 50−70%; підвищення САТ незначне; ДАТ не змінюється або незначно знижується; в) збудливість пульсу не більше ніж на 50% від вихідного підвищення, САТ і ДАТ − не більше 50% від початкового; г) частота пульсу, показники САТ і ДАТ майже не змінюються.
27. Для гіпотонічного типу реакції на навантаження після 20 присідань властиве: а) САТ слабко або не змінюється; збудливість пульсу більше 100%; відновний період подовжений; б) САТ слабко або не змінюється; збудливість пульсу не більше 80%; відновний період подовжений; в) САТ не змінюється; збудливість пульсу 60-80%; відновний період не подовжений; г) САТ слабко або не змінюється; збудливість пульсу більше 100%; відновний період сповільнений.
28. Для східчастого типу реакції після 20 присідань властиве: а) САТ після навантаження вище, ніж на 2-й хвилині; б) САТ після навантаження вище, ніж на 3-й хвилині; в) САТ після навантаження нижче, ніж на 2-3-й хвилині; г) збудливість пульсу більше 100%; САТ слабко або зовсім не змінюється.
29. Східчастий тип реакції на навантаження після 20 присідань свідчить про: а) нормальну реакцію на навантаження; б) перевтому; в) високі фізичні навантаження; г) наявність патологічних змін міокарда.
30. Для феномена «безкінечного тону» властиве: а) незначне підвищення САТ і зниження ДАТ майже до «0»; б) значне підвищення САТ і зниження ДАТ майже до «0»; в) значне зниження САТ і ДАТ; г) САТ майже не змінюється; зниження ДАТ майже до «0».
31. Феномен «безкінечного тону» властивий для: а) східчастого типу реакції на навантаження; б) гіпотонічного типу реакції на навантаження; в) дистонічного типу реакції на навантаження; г) гіпертонічного типу реакції на навантаження.
32. Функціональні проби із затримкою дихання дозволяють судити про: а) зміну газового складу повітря, що видихається; б) стійкість організму до гіпоксії; в) збудливість симпатичного відділу вегетативної нервової системи; г) збудливість парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.
33. Проба Штанге − це: а) реєстрація тривалості затримки дихання на вдиху; б) реєстрація тривалості затримки дихання на видиху.
34. Проба Генчі − це: а) реєстрація тривалості затримки дихання на вдиху; б) реєстрація тривалості затримки дихання на видиху;
35. До функціональних проб зі зміною положення тіла в просторі належать: а) ортостатична й кліностатична проби; б) ортостатична проба; в) кліностатична проба; г) проба Мартіне-Кушелевського.
36. Ортостатична проба дозволяє судити про збудливість: а) симпатичного відділу вегетативної нервової системи; б) парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.
37. Кліностатична проба дозволяє судити про збудливість: а) симпатичного відділу вегетативної нервової системи; б) парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи;
38. Для кліностатичної проби нормальним вважається: а) збільшення пульсу не більше, ніж на 6 ударів за 1 хвилину; б) збільшення пульсу не більше, ніж на 8−10 ударів за 1 хвилину; в) сповільнення пульсу не більше, ніж на 6 ударів за 1 хвилину; г) сповільнення пульсу не більше, ніж на 12 ударів за 1 хвилину.
39. Для ортостатичної проби нормальним вважається: а) збільшення пульсу не більше, ніж на 8 ударів за 1 хвилину; б) збільшення пульсу більш, ніж на 18 ударів за 1 хвилину; в) збільшення пульсу не більше, ніж на 12 ударів за1 хвилину; г) сповільнення пульсу не більше, ніж на 12 ударів за 1 хвилину.
40. До характеристики жувальної функції належить: а) наявність фаз жування; б) однобічне жування; в) збільшення кількості жувальних рухів; г) усі відповіді правильні.
41. Під час проведення жувальної проби за І.С.Рубіновим використовують: а) 5 г мигдалю; б) 6 г сухарів; в) 0,5 г лісового горіха; г) 0,8 г лісового горіха; д) 0,8 г мигдалю.
42. Який із методів визначення жувальної функції є найбільш інформативним: а) мастикаціографія; б) міотонометрії; в) електроміографія; г) гнатодинамометрія; д) міографія.
43. Який із методів слід застосовувати під час дослідження функції жування: а) панорамну рентгенографію; б) профільну телерентгенографію; в) електроміографію; г) артрографію; д) спірографію.
44. До третьої фази жування за методом мастікаціографії належить: а) фаза спокою; б) фаза адаптації; в) фаза формування харчової грудки; г) фаза жування; д) фаза введення їжі.
45. До четвертої фази жування за методом мастикаціографії належить: а) фаза спокою; б) фаза адаптації; в) фаза формування харчової грудки; г) фаза жування; д) фаза введення їжі. Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 988 | Нарушение авторских прав |