 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Контрактури скронево-нижньощелепного суглоба
Чинники,що можуть сприяти розвитку контрактури скронево-нижньощелепного суглоба: – міогенні й ендогенні (як наслідок запальних і дистрофічних процесів); – ішемічні (як наслідок тривалого болю і рефлекторного м’язового напруження в щелепно-лицьовій ділянці); – артрогенні (як наслідок перенесених артритів і артрозів скронево-нижньощелепного суглоба – обмінних, у результаті травматизації при нічному скреготанні зубів, розгризанні горіхів, наявності високої коронки чи пломби); – післятравматичні (особливо після переломів нижньої щелепи в ділянці шийки і кута нижньої щелепи і двощелепної іммобілізації відламків. Особливості використання спеціальних вправ: – повільне відкривання рота в положенні сидячи з відкинутою назад головою; – після максимально можливого відкривання рота висувати нижню щелепу вперед; – при відкинутій назад голові відтягувати нижню щелепу за допомогою рук, захоплюючи великими пальцями підборіддя; – колові та бічні рухи щелепи (на перших заняттях необхідно допомагати хворому спрямовуючими рухами і тримаючи за підборіддя); – вправи з опором тиском на підборіддя рукою методиста під час рухів щелепи. У подальшому хворий самостійно створює такий опір; – ідеомоторні вправи – посилання імпульсу до скорочення в стані спокою. У першому періоді спеціальні вправи для жувальної мускулатури призначають на 3–4 добу після операції, повторюючи кожну з них 5–10 разів у повільному темпі з інтервалами 1–2 хв., уникаючи підсилення болю і втоми жувальних м'язів. Комплекс цих вправ хворий виконує не менше 8–10 разів на добу. Застосування механотерапії за допомогою різних апаратів і пристосувань можна починати на 6–8 добу після операції в поєднанні з тепловими процедурами та масажем. У другий період після зняття післяопераційних швів збільшують тривалість та інтенсивність функціонального навантаження на скронево-нижньощелепний суглоб. Відкривання рота, бічні, передньозадні та кругові рухи нижньої щелепи виконують з максимальною амплітудою до появи болю в області суглоба. У заняття ЛГ входить велика кількість загальнорозвиваючих і дихальних вправ. Окрім занять ЛГ хворі продовжують самостійно виконувати комплекс спеціальних вправ. Основним завданням третього періоду ЛГ є відновлення повного обсягу рухів у скронево-нижньощелепному суглобі та підготовка хворого до трудової діяльності. Методика занять у цей період доповнюється спеціальними вправами з опором рухам нижньої щелепи в різних напрямках, пасивними вправами, виконуваними пальцями хворого, та механотерапією. При цьому необхідно досягати повної амплітуди рухів у суглобі. Дуже важливо щодня контролювати ступінь відкривання рота. Масаж і теплові процедури, що передують заняттям ЛГ, покращують ефективність відновлювального лікування. У лікувальному масажі використовують прийоми погладжування, розтирання, розминання, вібрації. Курс масажу 15–20 процедур (щодня або через день). Фізіотерапевтичне лікування при артрозі скронево-нижньощелепного суглоба: теплові процедури (парафін, озокерит, інфрачервоне опромінення), електрофорез (новокаїну, йоду, лідази), парафінотерапія (проводиться в поєднанні з електрофорезом, аплікація парафіну передує йод-електрофорез), ультрафонофорез гідрокортизону в безперервному режимі, йод-електрофорез в поєднанні з парафінотерапією щоденно (спочатку проводиться теплова процедура). Фізіотерапевтичне лікування при артриті скронево-нижньощелепного суглоба: ультрафіолетове опромінення, електрофорез анестетиків, діадинамотерапія, місцева гіпотермія, ультразвук в імпульсному режимі, ультрафонофорез, теплолікування (парафін, озокерит, інфрачервоне опромінення). Фізіотерапевтичне лікування при контрактурах скронево-нижньощелепного суглоба: загальна франклінізація, місцева гіпотермія, парафінотерапія, ультрафіолетове опромінення, озокерит, ультразвук, ультрафонофорез, діадинамотерапія, електрофорез.
ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ НЕВРИТАХ ЛИЦЬОВОГО Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 675 | Нарушение авторских прав |