АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Навчальна мета

2.1.Студент повинен знати:

- історичні аспекти фізичної реабілітації та спортивної медицини;

- сучасні уявлення про спортивну медицину та фізичну реабілітацію;

- вплив фізичних навантажень різної інтенсивності на організм людини;

- мету, завдання та зміст лікарського контролю під час занять фізичними вправами;

- комплексну методику лікарських обстежень, її види;

- загальний і спортивний анамнез;

- загальний лікарський огляд осіб, які займаються фізичною культурою та спортом;

- особливості дослідження фізичного розвитку та опорно-рухового апарату у осіб, які займаються спортом;

- метод антропометричних стандартів для визначення фізичного розвитку;

- метод антропометричних індексів для визначення фізичного розвитку;

- дослідження та оцінку фізичного розвитку людини.

2.2. Уміти:

- визначати фізичний розвиток людини;

- проводити загальний лікарський огляд;

- проводити соматоскопію, антропометрію;

- вести медичну документацію;

- оцінювати фізичний розвиток за методом антропометричних стандартів, антропометричних індексів.

2.3. Опанувати практичні навички:

- самостійно проводити загальний лікарський огляд;

- збирати загальний анамнез;

- уміти заповнити карту фізкультурника (ф. № 061-о) та картку хворого, що лікується в кабінеті ЛФК (ф.№ 042-о);

- уміти оформити направлення для лікування у фізіотерапевтичний кабінет.

3. Поради студенту:

Реабілітація – це відновлення здоров'я, функціонального стану й працездатності, що порушені хворобами, травмами або фізичними, хімічними і соціальними чинниками. Rehabilis – «відновлення здатності».

Реабілітацію слід розглядати як складну соціально-медичну проблему, у якій можна виділити кілька видів, або аспектів: медична, фізична, психологічна, професійна (трудова) і соціально-економічна реабілітація.

Фізична реабілітація – складова частина медичної і соціально-трудової реабілітації, що використовує засоби і методи фізичної культури, масаж і фізичні чинники.

Фізичну реабілітацію слід розглядати як лікувально-педагогічний і виховний, або освітній процес. Основним засобом ФР є фізичні вправи й елементи спорту, а їх застосування – завжди педагогічний, освітній процес.

У процесі лікувально-відновлювального тренування важливо дотримуватись фізіологічно обґрунтованих принципів:

1) індивідуальний підхід до хворого;

2) свідомість;

3) принципи поступовості;

4) систематичність;

5) циклічність;

6) системність;

7) новизна й різноманітність;

8) помірність дії.

Принципи ФР:

- ранній початок проведення реабілітаційних заходів (РЗ);

- комплексність використання всіх доступних і необхідних РЗ;

- індивідуалізація програми реабілітації;

- етапність реабілітації;

- безперервність та інтенсивність упродовж усіх етапів реабілітації;

- соціальна спрямованість РЗ;

- використання методів контролю адекватності навантажень і ефективності реабілітації.

До засобів реабілітації належать психотерапевтична дія, медикаментозна корекція, ЛФК, фізіотерапія, масаж, працетерапія, санаторно-курортне лікування, музикотерапія, фітотерапія, аеротерапія, хореотерапія, мануальна дія тощо.

Серед засобів ФР можна виділити активні, пасивні та психорегулюючі. До активних належать усі форми ЛФК, робота на тренажерах, хореотерапія, працетерапія тощо; до пасивних – масаж, мануальна терапія, фізіотерапія, натуральні та преформовані природні фактори; до психорегулюючих – аутогенне тренування, м'язова релаксація та ін.

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 834 | Нарушение авторских прав