 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Третій, післяіммобілізаційний, відновлювальний періодШирокий добір спеціальних вправ для жувальної мускулатури (активних, активно-пасивних і з опором, застосування механотерапії), що виконуються з максимальною амплітудою рухів (навіть на фоні помірно вираженого болю) дозволяє усунути наявні обмеження у функції скронево-нижньощелепного суглоба. Активно-пасивні вправи з максимальною амплітудою для жувальних м'язів: відкривання рота, бічні рухи нижньої щелепи, висування її вперед. Активні вправи для жувальних м'язів з опором. Механотерапія за допомогою «коливальних ліжок» Лімборга, жомових апаратів з лопатками або ложками, апарата Матесіса, Оксмана, еспандера, губорозширювача. У процедуру масажу включати активніше розтирання, розминання і вібрацію. Збільшувати інтенсивність і тривалість загального навантаження на організм відповідно до функціональних можливостей енергозабезпечуючих систем. Оцінка адекватності безпосередньої дії фізичних навантажень при оперативному контролю для досягнення безпеки занять і позитивного кумулятивного ефекту Значення ЧСС і артеріального тиску не мають перевищувати функціональних можливостей організму хворого. У хворих зі струсом або забоєм головного мозку показники ЧСС і артеріального тиску не мають перевищувати такі у стані спокою. Відсутність больових відчуттів у щелепно-лицьовій ділянці. Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 976 | Нарушение авторских прав |