Третій, післяіммобілізаційний, відновлювальний період
Широкий добір спеціальних вправ для жувальної мускулатури (активних, активно-пасивних і з опором, застосування механотерапії), що виконуються з максимальною амплітудою рухів (навіть на фоні помірно вираженого болю) дозволяє усунути наявні обмеження у функції скронево-нижньощелепного суглоба.
Активно-пасивні вправи з максимальною амплітудою для жувальних м'язів: відкривання рота, бічні рухи нижньої щелепи, висування її вперед.
Активні вправи для жувальних м'язів з опором.
Механотерапія за допомогою «коливальних ліжок» Лімборга, жомових апаратів з лопатками або ложками, апарата Матесіса, Оксмана, еспандера, губорозширювача.
У процедуру масажу включати активніше розтирання, розминання і вібрацію.
Збільшувати інтенсивність і тривалість загального навантаження на організм відповідно до функціональних можливостей енергозабезпечуючих систем.
Оцінка адекватності безпосередньої дії фізичних навантажень при оперативному контролю для досягнення безпеки занять і позитивного кумулятивного ефекту
Значення ЧСС і артеріального тиску не мають перевищувати функціональних можливостей організму хворого.
У хворих зі струсом або забоєм головного мозку показники ЧСС і артеріального тиску не мають перевищувати такі у стані спокою.
Відсутність больових відчуттів у щелепно-лицьовій ділянці.
Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 965 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |
|