АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

АБСОЛЮТНА СИЛА ЖУВАЛЬНИХ М'ЯЗІВ, ЖУВАЛЬНИЙ ТИСК ТА МЕТОДИ ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

Перш ніж характеризувати методи визначення абсолютної сили жуваль­них м'язів та жувального тиску, необхідно визначитися у цих термінах. Абсо­лютною жувальною силою у фізіології називають силу, яку можуть розвину­ти жувальні м'язи за умови максимального скорочення.

Жувальний тиск (за Гельманом) — це та частина жувальної сили, яка може бути реалізована в якійсь ділянці зубо-щелепної системи.

Абсолютна сила жувальних м'язів, за даними Вебера, дорівнює в серед­ньому 390-400 кг. За Вебером, м'яз у поперечному розрізі 1 см² може розвину­ти силу під час свого скорочення в 10 кг. Фізіологічний поперечник усіх трьох пар жувальних м'язів, які піднімають нижню щелепу, дорівнює 39 см² (m.temporalis = 8 см², m.masseter - 7,5 см², m.pterygoideus medialis = 4 см²). Приве­дені абсолютні цифри неодноразово піддавалися сумніву, адже в складі жу­вальних м'язів є волокна, розміщені під кутом одні до одних, тобто мова йде не про арифметичну суму, а про суму рівнодіючих сил, які спрямовані під кутом одна до одної.

Абсолютну силу жувальних м'язів вивчало багато вчених. Так, у 1679 р. Бореллі, напевно, був першим, хто хотів виміряти її. Він фіксував шнурок на нижній моляр, зав'язував його і підвішував гирі. Маса гирі, яка опускала ниж­ню щелепу, становила 180-200 кг. Зрозуміло, що такий спосіб є зовсім недо­сконалим, оскільки у такому разі враховувалася сила не тільки жувальних м'язів, але й м'язів шиї. Приблизно через 100 років подібні дослідження провів Зауер. Блек та М.С.Тиссенбаум запропонували для вимірювання жувального тиску гнатодинамометр. Апарат нагадував роторозширювач і мав у своєму складі дві пластинки для накушування, які роз'єднувалися пружиною. Пру­жина відводила стрілку по шкалі з поділками залежно від сили змикання зубів. Пізніше було розроблено електронний гнатодинамометр.

Гнатодинамометрія має серйозний недолік, оскільки вимірює тільки вер­тикальну силу, не враховуючи горизонтальну. Апарат не дає точних резуль­татів вимірювання, і вони мають більш теоретичне, ніж практичне, значення для клініки ортопедичної стоматології. Підтвердженням сказаного є результа­ти проведеного Шредером дослідження, який виключав поріг больової чутли­вості застосуванням анестезії. Так, у чоловіків середній показник дорівнював 35 кг, а в разі проведення анестезії — 60 кг.

Абсолютна сила жувальних м'язів розвивається надзвичайно рідко, тільки у хвилини небезпеки та психоемоційного збудження. Деякими прихильника­ми гнатодинамометрії шляхом багаторазових вимірювань було встановлено середні цифри жувального тиску для зубів верхньої та нижньої щелеп, що на­ведені нижче (табл. 1).

Таблиця 1. Жувальний тиск у кілограмах за Габером >

Отримані цифри не можуть бути використані у клініці ортопедичної сто­матології з причин, які були згадані вище.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1206 | Нарушение авторских прав