АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПРИПАСУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ЛОЖКИ НА НИЖНЮ БЕЗЗУБУ ЩЕЛЕПУ

Готову індивідуальну ложку, виготовлену одним із вищезгаданих методів, необхідно спеціально підготувати. Слід звільнити вуздечку нижньої губи, язика, бічні складки слизової оболонки, створюючи тим самим виїмки по краю ложки. Крім того, краї ложки вкорочують так, щоб вони не доходили 2 мм до перехідної складки. Слизові горбки покривають ложкою частково або повністю, залежно від їх стану. Після проведення цих обов'язкових маніпуляцій розпочинають при­пасування ложки за допомогою проб Гербста (мал. 148).

Під час першої проби хворого просять широко відкрити рот і здійснити

акт ковтання. Якщо під час ковтання ложка зміщується, необхідно вкороти­ти її край від місця позаду слизового горбка до щелепно-під'язикової лінії. Після цього хворого просять помалу відкривати рот. Якщо ложка в цей час піднімається ззаду, її необхідно вкоро­тити на ділянці від горбків до місця, де пізніше у базисі буде розміщуватися другий моляр; необхідно дотримувати­ся правила: ніколи не залишати по­вністю відкритими слизові горбки. Якщо піднімається передня частина ложки, то її вкорочують у ділянці між

Мал. 148. Припасування індивідуальної іклами.

ложки на нижню щелепу за Гербстом (по- Під час другої проби проводять язи-

яснення у тексті) ком по червоній окрайці нижньої губи;

якщо ложка піднімається, то її вкорочують по краю, який проходить уздовж щелепно-під'язикової лінії.

Під час третьої проби хворому пропонують доторкнутися кінчиком язи­ка до щоки за умови напівзакритого рота. Ділянка, яку необхідно вкоротити, знаходиться на відстані 1 см від середньої лінії на під'язиковому краї ложки. Під час рухів язика вліво вкорочення може бути справа, а вправо, навпаки, зліва.

Четверта проба полягає у висуненні язика в напрямку до кінчика носа; вко­роченню підлягає ділянка ложки, що розміщена біля вуздечки язика.

П'ята проба включає активні рухи мімічних м'язів, складання губ трубоч­кою. Якщо ложка піднімається, то її необхідно ще раз вкоротити по зовнішньо­му краю між іклами. Усі рухи повинен здійснювати сам пацієнт. Контроль за індивідуальною ложкою проводять, злегка надавлюючи на неї, після чого вона повертається на протезне ложе. Гострі краї ложки, що утворилися після її уко­рочування, зішліфовують і полірують.

Особливу увагу надають формуванню замикального клапана під'язикової ділянки. Для цього на внутрішньому краї ложки в ділянці премолярів форму­ють восковий валик товщиною 8-10 мм, який попередньо розігрівають. Хво­рий виконує рухи язиком, як під час проби 3. Валик має заповнити простір між під'язиковою залозою та нижнім краєм коміркової частини.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 707 | Нарушение авторских прав