АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ФОРМУВАННЯ АКРИЛОВИХ ПЛАСТМАС

Формування підготовленого акрилового тіста у стоматологічні кювети можна провести двома способами. Перший спосіб — компресійний, другий — ливарний під тиском. Заповнення форми акриловим вмістом проходить під невеликим тиском (50-80 кгс/мм²), що дозволяє використання з цією метою гіпсових форм, які знаходяться у стоматологічних кюветах, а пресування про­водиться за допомогою спеціальних пресів. Вироби з пластмаси можна отри­мати і методом лиття під тиском. Лиття під тиском проводять у спеціальних пристроях, які складаються із шприц-преса та спеціальної кювети, куди пласт­масове тісто під тиском уводиться через ливникові канали.

Переваги методу ливарного пресування над компресійним очевидні. По­лімеризація під тиском призводить до значного зменшення рівня залишкового

Основи матеріалознавства

мономера в акрилових пластмасах, дозволяє отримувати базиси високої точ­ності та має низку інших переваг.

Перед процесом формування пластмаси необхідно приготувати пластма­сове тісто. Замішування пластмаси проводять у чистій скляній або фарфоровій посудині, куди насипають визначену кількість порошку полімера з розрахунку для одного повного верхнього або нижнього протеза (11-12 г). Мономера на цю кількість полімера беруть 4-4,5 см³, мономер обережно наливають у посу­дину, додають до нього порошок полімера, не допускаючи його надлишку. Потім шпателем, зробленим із пластмаси або металу, що не окислюється, ретельно перемішують масу до насичення полімера мономером.

Для запобігання вивітрюванню мономера посудину щільно закривають. Оптимальним вважається об'ємне співвідношення мономера до полімера як 1:3. У таких умовах усадка мономера під час полімеризації змен­шується з 20 %, яка спостерігається у разі довільної полімеризації, до 6-7%. Оптимальну кількість полімера та мономера вказують на кожній фабричній серії. Пластмасове тісто повинно дозрівати протягом 30-40 хв.

Розрізняють стадії дозрівання пластмасового тіста. Пісочна стадія — це стан, коли суміш нагадує пісок, який залили невеликою кількістю води. Через деякий час ця стадія переходить у стадію ниток, що тягнуться: маса стає більш в'язкою, а в разі її розтягування з'являються нитки. Наступна стадія — тістопо­дібна, вона відрізняється ще більшою густиною та зникненням ниток, що тяг­нуться. У цій стадії пластмасове тісто готове до формування компресійним методом. Гумоподібна стадія — у цій стадії пластмасове тісто вже не годиться для формування.

Приготовлену таким чином акрилову пластмасу формують у стоматологі­чну кювету. Якщо використовують метод компресійного пресування, тоді пла­стмасовим тістом заповнюють гіпсову форму, ущільнюючи її у найглибших місцях. Потім пластмасу накривають вологим целофаном, співставляючи дві половини кювети та вміщуючи її під прес для видалення залишків пластмаси. Опісля кювети розкривають, обрізають залишки пластмаси по межах базису, знову співставляють кювети, але вже без целофану, і пресують. Закінчивши пресування, відразу розпочинають фіксацію кювети в бюгелі. Бюгель разом з кюветою занурюють у посудину з водою кімнатної температури. З цього мо­менту починається режим полімеризації.

У разі використання методу литтєвого пресування пластмасове тісто фор­мують у стадії переходу з ниткоподібної у тістоподібну. Для литтєвого пресу­вання також можуть бути використані полікарбонати, вінілакрилати. Готове пластмасове тісто уміщують у завантажувальну камеру і за допомогою шприц-преса подають у закриту форму під тиском. Про заповнення форми пластма­сою свідчить поява пластмаси через відвідні канали, які тут же закривають. Підкручування поршня роблять 3-4 рази. Закінчивши цей етап формування, переходять до полімеризації пластмаси.

Режими полімеризації. Весь технологічний цикл полімеризації пласт-

маси переслідує основну мету — отримати матеріал з найвищими фізико-ме-ханічними властивостями. Для досягнення цієї мети необхідно створити умо­ви, за яких структура полімера була б найщільнішою. Цьому сприяє дотри­мання правильного температурного режиму полімеризації, різного для різних видів пластмас.

Мономер акрилових пластмас здатний самополімеризуватися протягом довгого часу. Цей процес перебігає значно швидше в суміші «мономер — по­лімер».

Підвищення температури пластмасового тіста призводить до активації ініціатора — перекису бензоїлу, вільні радикали якого спричиняють інтен­сивніше утворення полімерних ланцюгів. Збільшення швидкості полімери­зації стає особливо помітною за температури понад 60 °С, коли ініціатор швид­ко розпадається.

Однією з особливостей полімеризації є те, що процес перебігає по типу екзотермічної реакції, яка супроводжується виділенням значної кількості теп­ла. Вирівнювання температури навколишнього середовища з температурою форми свідчить, що всередині пластмасового тіста температура піднімається на 20-30 °С. Ця умова повинна ураховуватися під час визначення режиму на­грівання форми. Потрібно проводити нагрівання так, щоб температура всере­дині маси не досягала 100 °С. Подальше підвищення температури маси при­зводить до переходу мономера у пароподібний стан. Всередині маси, що по-лімеризується, утворюються пухирці, які не мають можливості вийти і зали­шаються всередині. Так виникають газові пори.

Для полімеризації суміші "мономер - полімер" її повільно нагрівають, од­нак температура, враховуючи екзотермічний характер реакції, не повинна пе­ревищувати 100 °С. Нагріту масу витримують і поступово охолоджують на повітрі.

Нагрівання зуботехнічної кювети можна проводити у воді або в сухопові-тряній печі. У воді нагрівання відбувається від кімнатної температури до 80 °С протягом 60-70 хв, потім нагрів прискорюють і доводять температуру до 100 °С. Кювету витримують у киплячій воді 50-60 хв, після чого в тій же воді охолоджують.

За такого режиму полімеризації формується найщільніша структура пла­стмаси, зменшується ймовірність утворення пор, внутрішніх напружень, тріщин. Особливості режиму полімеризації кожної з пластмас зазначені в інструкціях щодо їх призначення.

Від температурного режиму і полімеризації залежить відносна молекулярна маса полімера. За відносно невисоких температур (до 60 °С) проходить утво­рення полімера з невисокою відносною молекулярною щільністю. За темпера­тури близько 100 °С його величина досягає 250 000. Полімер з такою віднос­ною молекулярною щільністю має вищі фізико-механічні властивості.

Витримування кювети у киплячій воді доцільно ще й тому, що воно зни­жує кількість залишкового, не полімеризованого мономера до мінімального

Основи матеріалознавства

рівня — 0,5 %, однак повної полімеризації мономера досягнути неможливо, оскільки частина молекул його завжди залишиться у вільному стані.

Полімеризація пластмаси супроводжується рядом небажаних проявів і процесів. До них належать: усадка, пористість, внутрішні напруження.

Дотримання режиму полімеризації пластмаси дуже важливе, оскільки у разі його порушення у готовому протезі можуть з'явитися дефекти (пухирці, пористість, розводи, ділянки з підвищеною внутрішньою напругою).

Розрізняють три види пористості пластмаси — газову, стиснення і грану­лярну.

Газова пористість може з'являтися у результаті випаровування мономера всередині формувальної маси, що полімеризується. Це буває у разі порушення режиму полімеризації, наприклад, якщо занурити кювету із заформованою пла­стмасою у киплячу воду.

Пористість стиснення зумовлена недостатнім тиском чи недостатністю пластмаси, внаслідок чого утворюються порожнини. На відміну від газової по­ристості, стискання може з'явитися у будь-якому місці протеза.

Гранулярна пористість може виникнути від недостатньої кількості моно­мера. Таке явище спостерігається у разі набухання пластмасового тіста в посу­дині після замішування, якщо посудина не була герметично закрита. Верхні шари пластмаси у такому разі покриваються кіркою, утворюючи гранули ма­теріалу.

Порушення процесу полімеризації (недостатній час перебування протеза у киплячій воді) призводить до того, що у протезі частина мономера залишається незв'язаною (у вільному стані), який, переміщуючись до поверхні протеза, може виходити а ротову рідину, спричиняючи запалення слизової оболонки ротової порожнини, різні алергійні реакції. Якщо дотримувати режиму полімеризації, то протез повинен містити залишкового мономеру не більше 0,5 %.

Базисні матеріали. Широкого застосування для виготовлення базисів знімних зубних протезів набули пластмаси гарячої полімеризації.

Етакрил — синтетична пластмаса на основі акрилового співполімера, яка за кольором близька до кольору тканин ротової порожнини і володіє підвище­ною пластичністю у момент пакування та після режиму полімеризації.

Фторакс являє собою фторвмісний акриловий співполімер. Порошок -це дрібнодисперсний, зафарбований у рожевий колір, суспензований і "щеп-лепний" співполімер метилового ефіру метакрилової кислоти та фторкаучуку. Для отримання формувальної маси порошок і рідину замішують у співвідно­шенні 2:1-0,8; дозрівання пластмасового тіста відбувається протягом 10-12 хв. Фторакс володіє добрими фізико-механічними властивостями, підвищеною міцністю, хімічною стійкістю. За кольором добре імітує тканини ротової по­рожнини.

Акрил — базисна пластмаса, являє собою співполімер зі "зшитими" полімерними ланцюгами, що надає їй підвищених фізико-механічних власти­востей. Утворення сітчатої ("зшитої") структури полімера відбувається у про-

цесі полімеризації за допомогою зшив-агента метилолметакриламіду. Пласт­маса складається з дрібнодисперсного порошку поліметилметакрилату, плас­тифікованого дибутилфталатом (1-3 %), і рідини метиметакрилату, яка містить зшив-агент та інгібітор гідрохінон.

Бакрил — базисна пластмаса, яка представлена поліметилметакрилатом, модифікованим еластомерами (низькомолекулярні співполімери бутил-акри-латного каучуку), алілметакрилату і метилметакрилату. Рідина бакрилу — ме­тилметакрилат, інгібований дифенілпропаном. Пластмаса характеризується добрими технологічними властивостями.

Акроніл — "щеплений" співполімер метилметакрилату з полівінілетила-лем. Рідина метилметакрилат, яка містить зшив-агент диметакрилат триети-ленгліколю. У рідину введено інгібітор — речовину, яка гальмує старіння пла­стмаси. Використовується для виготовлення базисів знімних протезів, щелеп­но-лицевих та ортодонтичних апаратів, знімних шин. Матеріал не має загаль-нотоксичних, подразнювальних та алергологічних властивостей. Добре компо­нується з тканинами ротової порожнини.

Безколірна пластмаса. Пластмаса на основі очищеного від стабілізатора поліметилметакрилату, яка містить речовину, що запобігає старінню пластмас. Тивумін сприяє підвищенню міцності пластмаси. Застосовується за наявності протезних стоматитів, алергійних реакцій на барвники. Для приготування пла­стмасового тіста порошок та мономер замішують у співвідношенні: 2 частини порошку і 1 або 0,9 частини рідини за масою. Час дозрівання пластмасового тіста залежить від температури навколишнього середовища.

Еластичні базисні матеріали. У клініці ортопедичної стоматології широ­кого застосування набувають еластичні пластмаси. Вони використовуються для виготовлення м'яких амортизувальних підкладок під базиси знімних протезів, щелепно-лицевих протезів, обтураторів, еластичних пелотів, боксерських шин. Матеріал для еластичних підкладок під базиси знімних протезів повинен мати показник пружності, близький до пружності слизової оболонки, яка покриває тканини протезного ложа. Стоматологічна промисловість випускає такі елас­тичні пластмаси: еладент, ортосил, еластопласт, боксил, ортопласт, ПМ-01, Новус-ТМ, Моллопласт-В тощо. Еластичні властивості більшості з них зумов­лені процесом пластифікації, який виникає під час полімеризації.

Еладент — пластифікований співполімер акрилових мономерів (метакри-лат з метилметакрилатом), зафарбований у рожевий колір. Застосовується для підкладок під базиси протезів з метою профілактики виникнення травматич­них уражень слизової оболонки ротової порожнини. Форма випуску — поро­шок та рідина. Порошок — співполімер метилакрилового та метилметакрило-вого ефірів. Рідина є сумішшю цих же ефірів, у яку додано пластифікатор.

Ортосил М є пластичною масою, що являє собою штучний силіконовий каучук холодної вулканізації, отриманий на основі силоксанової смоли. Засто­совується для еластичних підкладок під базиси протезів.

Форма випуску — у вигляді пасти, яка складається з поліметилсилоксану,

Основи матеріалознавства

редоксайду, окису цинку, і рідини - метилтриацетонксилілану, який є каталі­затором.

Для приготування м'якої підкладки паста з додаванням до неї каталізатора набуває м'якої, еластичної консистенції, добре з'єднується з базисом протеза.

Ортопласт - співполімерна пластифікована еластична пластмаса, випус­кається шести кольорів, призначена для виготовлення ектопротезів вуха, носа тощо. Полімеризація відбувається аналогічно до базисних пластмас.

Еластопласт являє собою пластифікований бутилфталатом співполімер хлорвінілу і бутилакрилату. Застосовується для виготовлення боксерських шин. Форма випуску — порошок та рідина. Порошок складається із співполімера хлорвінілу і бутилакрилату, барвників та окису цинку. Рідина — дибутилфта-лат, що є пластифікатори. Полімеризацію проводять за температури 105-160 °С. Матеріал володіє доброю стійкістю, пластичністю та гігієнічністю.

Боксил — еластичний полімер, який представлений силіконовим каучу­ком холодної вулканізації. Матеріал використовується для виготовлення бок­серських шин. Форма випуску — паста і рідина. Паста складається з полідиме-тилсилоксану 77 %, аеросилу 19 % та окису цинку 4 %. Рідина — метилтриаце-тонсилан, який є каталізатором. Боксил високогігієнічний, має високі елас­тичність та міцність. Шини виготовляють методом пресування без нагрівання.

"Новус-ТМ"(США). Пластмаса є поліфосфаденовим флюороеластоме-ром. Форма випуску — пластини, які ламіновані в поліетилен. Зберігають їх у холодильнику. Підкладку роблять товщиною 1,5 мм, на рівні гребеня комірко­вого відростка — 2,5-3 мм. бік пластинки "Новус-ТМ", який буде контактува­ти з базисом, змочується мономером. Полімеризацію проводять з використан­ням водяної бані за температури 74 °С протягом 8 год. Еластична пластмаса "Новус-ТМ" є розподілювачем жувального навантаження і саме через ці влас­тивості вона має переваги над іншими пластмасами.

"Монопласт-В" — еластична пластмаса виробництва Німеччини. Форма випуску — тістоподібний стан. Не містить у собі пластифікаторів, тому збері­гає еластичність протягом багатьох років. Матеріал інертний і не набухає у ротовій рідині, не піддається дії мікрофлори ротової порожнини. Пластмаса добре змочується слиною, щільно прилягає до слизової оболонки, що поліпшує адгезію і фіксацію протезів.

Пластмаси холодної полімеризації. Група пластмас, які мають здатність полімеризуватися без нагрівання, називаються самотвердіючими, або пластма­сами холодної полімеризації. Акрилові пластмаси набувають цієї властивості, якщо до їх складу ввести активатор, який розщеплює перекис бензоїлу на ра­дикали за температури навколишнього середовища. У сучасній клініці ортопе­дичної стоматології такі пластмаси використовуються для направок базисів про­тезів, виготовлення індивідуальних ложок, шин та апаратів. Найширшого за­стосування у клініці ортопедичної стоматології набули такі із них: протакрил, редонт, стадонт, карбопласт.

ЇІротакрил. Порошок складається з поліметилметакрилату, 1,5 % переки-

су бензоїлу та 2 % дисульфакаміну. Рідина - метилметакрилат зі введеним до його складу диметилпаратолуїдином (0,1-0,2 %). Дисульфакамін та диметил-паратолуїдин є каталізаторами.

Пластмасове тісто готують, змішуючи порошок та рідину у співвідношенні 2:1. Полімеризація відбувається протягом 15-20 хв, під час нагрівання процес прискорюється.

Редонт - самотвердіюча пластмаса, що являє собою співполімер метило­вого та етилового ефірів метакрилової кислоти. Форма випуску — порошок і рідина. Випускається трьох видів: редонт непрозорий, Редонт-02 незафарбо­ваний прозорий, Редонт-03 рожевий прозорий. Порошок - співполімер метил­метакрилату та етилметакрилату (98,1 %), перекис бензоїлу (1,5 %), барвники (0,4 %). Рідина - метилметакрилат (98,4 %), активатор -диметилпаратолуїдин (1,2 %), інгібітор - гідрохінон. Пластмаса "Редонт" за­стосовується у клінічній та лабораторній практиці дія направок базисів про­тезів, виготовлення індивідуальних ложок, шин, апаратів.

Стадонт - самотвердіюча пластмаса, за своїм складом аналогічна редон-ту. Порошок - співполімер метилового та етилового ефірів метакрилової кис­лоти у співвідношенні 98:2, перекису бензоїлу (каталізатор), барвників, замут-нювачів. Рідина - метилметакрилат, диметилпаратолуїдин (активатор) та гідрохінон (інгібітор). Порошок випускається трьох кольорів. Стадонт вико­ристовується для виготовлення тимчасових шин у разі лікування тканин паро-донта, рідше — за наявності переломів щелеп.

Карбопласт - самотвердіюча пластмаса, яка спеціально випускається для виготовлення індивідуальних ложок. Форма випуску - порошок та рідина. Порошок - поліметилметакрилат, пластифікований дибутилфталатом. Рідина — метилметакрилат з добавкою активатора диметилаланіну (3 %). У пластма­су "Карбопласт" у великих кількостях (до 50 %) уводиться наповнювач (крей­да) для полегшення процесу обробки під час припасування індивідуальних ложок у ротовій порожнині.

Пластмаси для незнімних протезів. Матеріалами для незнімних зубних протезів служать такі пластмаси "Синма-74", "Синма-М" і "Акродент-02". Пла­стмаса "Синма" типу "порошок — рідина" застосовується для виготовлення коронок і облицювання незнімних металевих протезів. Порошок — суспензій­ний прищеплений фторвмісний співполімер, який дає флюоресцентний ефект, забарвлений у 10 кольорів і замутнений Ті0₂. Рідина - метилметакрилат, інгібо­ваний гідрохіноном. Комплект матеріалу включає в себе набір концентратів барвників для коригування кольору шийки зуба та різального краю. Пластма­са "Синма-М" є удосконалена порівняно зі "Синма-74", забезпечує високі есте­тичні властивості зубних протезів, маючи можливість пошарового моделюван­ня останніх масами різних кольорів. "Синма-М" являє собою акрилову пласт­масу гарячої полімеризації типу «порошок - рідина». Порошок — суспензова-ний щеплений фторвмісний співполімер. Рідина — суміш акрилових мономерів і олігомерів. Наявність олігомера в "Синма-М" дозволяє збільшити час життє-

Основи матеріалознавства

здатності маси у пластичному стані і моделювати облицювання безпосередньо з пластмаси, рівномірно її наносити та розподіляти.

Комплект "Синма-М" складається з порошку "Дентин" восьми ко­льорів, порошку "Эмаль" двох кольорів, рідини та концентратів чотирьох бар­вників (білого, жовтого, коричневого і сірого). Кожен порошок "Дентин" з ком­плекту "Синма-М" за кольором відповідає одному з номерів єдиної стоматоло­гічної розцвітки.

Пластмаса "Акродент-02" високоміцнісна, багатошарова, є аналогом імпортної пластмаси типу "Піропласт".

Найпоширенішою імпортною пластмасою для облицювання є матеріал, який належить до найновішого покоління і має назву "Ізозит".

" І з о з ит ", основою якого є уретан диметакрилат, задовольняє високі ви­моги стоматології як щодо естетичного вигляду і кольоростійкості, так і стійкості до стирання. Спосіб нанесення облицювального матеріалу "Ізозит" технологічно є нескладним. Довготривалі клінічні спостереження за-свідчили, що матеріали класу "Ізозит", як і інші пластмаси, на жаль, мають низку серйоз­них недоліків, тому ортопедичне лікування з використанням металопластма-сових протезів є методом вибору.

Щодо нових матеріалів для облицювання незнімних конструкцій зубних протезів, що з'явилися в останні роки і мають назву композитних полімерних матеріалів, то вони об'єднали в собі переваги кераміки і композитів.

Представником матеріалів нового покоління є "Артглас" (фірма "Хереус Кульцер", Німеччина), який являє собою новий вид однокомпонентного, пасг топодібного фотополімерного облицювального композитного матеріалу. Ком­плект "Артглас" розрахований на 1000 облицювань і складається з маси для різального краю (4 кольори), емалі (3 кольори), десневої прозорої (5 кольорів), непрозорої (грунт) і дентинної (16 кольорів за розцвіткою "Віта") До складу входить набір барвників (11 кольорів). Матеріал має оптимальний режим пол­імеризації, для чого використовують універсальний стробоскопічний пристрій «Унікс». Для утворення міцного з'єднання між металом каркасу та фотополі-мерним матеріалом необхідно застосувати підготовку та нанесення зв'язуваль­ного шару за Кевлок-методикою.

"R-хромазит" та "SR-спектразит" — пластмасові матеріали для виготов­лення коронок і мостоподібних протезів фірми "Івоклар" (Ліхтенштейн).

Облицювальний матеріал "SR-хромазит" являє собою мікронаповнений композитний матеріал на основі уретандиметакрилату, полімеризація якого проходить за умови дії температури та тиску. Полімеризація проводиться в апараті фірми "Івомат".

"SR-спектразит" - фотополімерний облицювальний матеріал. У комплект входить матеріал для з'єднувального шару, пастоподібні однокомпонентні маси (20 дентинних, 5 мас для різального краю), комплект для оптимізації кольору облицювання (9 барвників, 4 зафарбованих дентинних та 3 маси для різально­го краю, 7 пришийкових мас). Крім того, до комплекту матеріалу входять інстру-

менти для моделювання, механічної обробки та полірування.

Маси "Спектразит" єдоповнювальнимидо облицювальнихматер-іалів"Хромазит". Спосіб з'єднання металу з перерахованими матеріалами відбу­вається за рахунок використання активаторів (з'єднання) "Хрома Лінк" і "Спек­тра Лінк" фірми "Івоклар" (Ліхтенштейн).

"Евікрол С + В" — фотополімерний мікрофільний композитний мате­ріал (комбінація диметакрилату з мікрофільним наповнювачем на основі ко­лоїдного діоксиду кремнію) пропонує фірма "Спофа-Дентал" (Чехія) для об­лицювання незнімних протезів і реставрації облицювання фронтальної групи зубів. "Евікрол С+В" являє собою однокомпонентний матеріал (16 відтінків, близьких до кольорової гами Віта).

"Ельцебонд CCV" — композитний матеріал "Шутц-Дентал" (Німеч­чина), призначений для облицювання незнімних протезів. До комплекту вхо­дять маси 6 кольорів за шкалою Віта. Полімеризація відбувається під дією світла. Використовується для відновлення та реставрації облицювання безпо­середньо у ротовій порожнині. Рекомендується використовувати для поліме­ризації настільний апарат "Спектра" або КУ-ПЛЦ.

"Діалог" "Шутц-Дентал" (Німеччина) — один з найновіших матеріалів фірми. Являє собою пастоподібний фотополімерний однокомпонентний мате­ріал восьми кольорів згідно з розцвіткою Віта, він розфасований у шприци. Компонент включає непрозорі (грунтові), дентинні, пришийкові маси та маси для різального краю. Матеріал можна використовувати для пошарового нане­сення з наступною проміжною (10 с) та основною (8 хв) полімеризацією після кожного шару в апаратах КУ-ПЛЦ та "Спектра".

"Дурогал" фірми "Галеніка" (Югославія) — фотополімерний композитний матеріал для облицювання коронок та мостоподібних протезів. Випускається 16 відтінків за шкалою Віта. Матеріал можна використовувати з будь-яким ме­талом. Для кожного кольору є маса для шийки зуба, дентину та емалі. Поліме­ризація проводиться в апараті "Дурогал". Застосування методу низькотемпе­ратурної полімеризації і матеріалів "Дурогал" дає можливість запобігати ви­никненню тріщин у місцях з'єднань металу з облицюванням.

Аналогом вищезгаданих матеріалів є матеріал фірми "Джі Сі" (Японія) під торговою маркою "Терморезин Л Сі". Має 10 відтінків за шкалою Віта, роз­фасований у шприци з наконечниками, які накручуються.

Для полімеризації використовують апарат "Лаболайт ЛВ-П".

Окрему групу композитних матеріалів, які посідають проміжне місце між акриловими пластмасами та керамічними масами, складають керомери (по­лімери, оптимізовані керамікою), які розроблені на основі мікрогібридних ком­позитних матеріалів, пластмаси та скловолокна.

Керомери на 80% складаються з неорганічних керамічних наповнювачів, вбудованих в органічну матрицю за допомогою силанізації.

" Таргіс " фірми "Івоклар" (Ліхтенштейн) є представником керомерів. Це пастоподібний фотополімерний облицювальний матеріал. Випускається 20

Основи матеріалознавства

кольорів згідно з розцвіткою Хромаскоп. До комплекту входять 4 маси для різального краю, прозора маса, рідина "Таргіс Лінк", 6 непрозорих і 6 ґрунто­вих мас. Наявність такої кількості кольорів дозволяє оптимально підібрати кольорову гаму незнімної конструкції зубного протеза. Для полімеризації ви­користовують спеціальний пристрій - світлову пічку "Таргіс Пауер", за допо­могою якої протягом 25 хв відбувається полімеризація.

"Вектріс" — прозорий трьохкомпонентний фотополімерний матеріал фірми "Івоклар" (Ліхтенштейн), використовується для каркасів незнімних про­тезів на основі кількох шарів скловолокон та просторово орієнтованих склово­локнистих пучків. Матеріал має властивості хамелеона, кінцевий колір проте­за може бути остаточно визначений у ротовій порожнині пацієнта.

Для виготовлення каркасів одиночних коронок бічної групи зубів викори­стовується тільки "Вектрис Сингл", для каркасів мостоподібних протезів — "Вектрис Понтик" і "Вектрис Фрейм".

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

І.Яке значення полімерних матеріалів у розвитку ортопедичної

стоматології? 2.Розкажіть про хімічну будову та методи отримання акрилових

пластмас. 3. Опишіть реакції полімеризації, співполімеризації, поліконденсації. 4.Які вимоги ставлять до акрилових пластмас? 5.Яка класифікація пластмас? 6. Назвіть способи формування акрилових пластмас. 7.Які є режими полімеризації акрилових пластмас? 8. Розкажіть про базисні матеріали. Назвіть представників даної групи. 9.Яке призначення еластичних базисних пластинок?

10. Які властивості та застосування самотвердіючих пластмас?

11. Розкажіть про пластмаси для незнімних видів протезів. Вимоги, властивості.

12. Розкажіть про композитні та фотополімерні матеріали.

13. Розкажіть про керомери, їх властивості та застосування.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 4183 | Нарушение авторских прав