АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

СТАТИЧНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЖУВАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

Вище описано суть понять абсолютної сили жувальних м'язів та жуваль­ного тиску. Необхідно зупинитися і на понятті «жувальна ефективність». Ре­зультат роботи жувального апарату за одиницю часу, який виражається у відсот­ках, називається жувальною ефективністю. Жувальна ефективність вимі­рюється у відсотках від ефективності інтактної зубо-щелепної системи, що приймається за 100.

Багато вчених почали працювати над визначенням постійних величин для розрахунку жувального тиску окремих зубів. За основу, розрахунків було взя­то жувальний тиск найслабшого зуба зубо-щелепної системи — бічного різця. Крім того, враховували величину жувальної та різальної поверхонь, кількості коренів, товщини і довжини цих коренів, кількості горбків тощо.

М.І.Агапов (1927)урахував усі ці показники, взявши жувальну ефек­тивність всього апарату за 100%, і вирахував жувальний тиск кожного зуба у відсотках, отримавши таким чином жувальну ефективність шляхом додавання жувальних коефіцієнтів усіх зубів.

Обстеження хворого у клініці ортопедичної стоматології

Жувальні коефіцієнти зубів за М.І.Агаповим наведено нижче.

Пізніше М.І.Агапов уніс поправку для уточнення визначення жувальної ефективності, тобто до уваги беруться тільки ті зуби, що мають антагоністів. Зуби, що не мають антагоністів, не беруть участі в акті жування. Тому підраху­нок має вестися не за кількістю зубів, а за кількістю пар зубів-антагоністів. Якщо на верхній щелепі збережені всі зубі, а на нижній вони повністю втрачені, то, використовуючи поправку МЛ. Агапова, жувальна ефективність у даному ви­падку буде дорівнювати 0. Запропонований метод має низку серйозних не­доліків, які були ліквідовані І.М. Оксманом (1940) у запропонованому методі визначення жувальної ефективності для верхньої та нижньої щелеп.

Жувальні коефіцієнти зубів за І.М. Оксманом. Метод, запропонований І.М. Оксманом, ураховує не тільки функціональну цінність зубів, які втрачені, але й функціональний стан зубів, які збереглися. Ураховується також і ру­хомість зубів. Зуби з першим ступенем рухомості вважаються нормальними, з другим — як такі, що зберегли 50% жувальної цінності, і зуби з рухомістю тре­тього ступеня — як відсутні.

Крім того, І.М. Оксман почав ураховувати на щелепах і зуби мудрості. Вираховування жувальної ефективності за М.І. Оксманом порівняно з мето­дом М.І.Агапова є більш ефективним та інформативним.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1249 | Нарушение авторских прав