АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ФІКСАЦІЯ, СТАБІЛІЗАЦІЯ ТА РІВНОВАГА ПОВНИХ ЗНІМНИХ ПРОТЕЗІВ

Проблема фіксації повних знімних зубних протезів на беззубих щелепах вирішується уже протягом більше ніж двох століть. За цей час запропоновано велику кількість методів фіксації протезів на беззубих щелепах, створено низ­ку класифікацій для їх використання і систематизації. Ми вважаємо, що най-практичнішою є класифікація, запропонована Б.К.Бояновим, за якою усі мето­ди фіксації протезів діляться на механічні, біомеханічні, фізичні та біофізичні.

Серед механічних методів фіксації насамперед необхідно назвати метод фіксації П.Фошара за допомогою пластинкових золотих пружин, які згодом були замінені на спіральні. Спосіб не знайшов широкого використання через велику кількість ускладнень.

До механічних методів фіксації треба віднести також методи, які були за­пропоновані Вайном: для збільшення маси протеза на нижню щелепу в базис уводили вольфрам.

Паршин запропонував вкладку із олова масою 30-40 г. Зельбах викорис­товував альмальговану пластмасу з наступним її покриттям звичайною пласт­масою. На жаль, усі методи механічної фіксації є неефективними у зв'язку зі специфічними умовами, в яких функціонують повні знімні зубні протези.

Біомеханічні методи для свого застовування потребують певних умов. Це насамперед використання анатомічних утворень, або, як їх ще називають, ана­томічної ретенції. Серед запропонованих методів необхідно назвати метод Ке-мені; останній запропонував для поліпшення фіксації нижнього протеза пело-ти, які розміщували під внутрішньою косою лінією.

Анатомічна ретенція може бути використана також на верхній щелепі для застосування наясенних кламерів у разі добре вираженого коміркового відрос­тка та збережених горбів верхньої щелепи. Як і механічні, біомеханічні методи не знайшли широкого застосування для протезування у разі повної відсутності зубів на щелепах.

Прогресивнішими, на нашу думку, є фізичні методи фіксації, раціональне зерно яких використовується і нині, але про це мова піде пізніше. Фізичні ме­тоди фіксації належать до старих, в основу яких покладено створення різниці атмосферного тиску. У разі використання цього методу в базисі протеза, який звернений до твердого піднебіння, створюють камеру. Після уведення протеза в ротову порожнину і притискання до твердого піднебіння у камері створюється від'ємний тиск, що сприяє поліпшенню його фіксації. Утримувальна сила ка­мери невелика, і вона ефективна нетривалй час. Використання камер дуже об­межене. Слизова оболонка під дією несприятливих чинників гіпертрофується, що може бути причиною її малігнізації.

У свій час широкого застосування набули протези з присмоктувальними камерами Рауе. Але досить швидко від них відмовилися через ускладнення, які

були описані вище, а також через те, що камери призводили до перфорації твердого піднебіння (мал. 146).

Використання магнітів було запро­
поновано відносно недавно. Однієї дум­
ки щодо їх використання немає. Але
Мал. 146. Фіксація повного знімного про- широкого застосування вони не знайш-
теза за допомогою камери Рауера (пояс- ли через складну технологію їх викори-
нення у тексті) стання.

Біофізичні методи фіксації про­тезів грунтуються на використанні законів фізики та анатомічних особливос­тей меж протезного ложа. Тут необхідно пригадати, що використання розрід­женого простору у свій час мало як негативні, так і позитивні сторони. Ми має­мо на увазі використання його не на одній окремій ділянці, а на всій площі під базисом протеза. Необхідно уточнити, що у разі використання камери зами­кальний клапан виникав по її краю. Якщо використовувати це явище, то межа переноситься на край протеза і контактує з межею протезного ложа, де рухома слизова оболонка, контактуючи з краєм протеза, запобігає потраплянню по­вітря під базис.

Крайовий замикальний клапан виникає за умови, коли край протеза дещо відтісняє слизову оболонку перехідної складки. Для створення цих сприятли­вих умов необхідна участь слизової оболонки, розміщеної дещо вище від пере­хідної складки. Ділянки слизової оболонки, які беруть участь у створенні крайо­вого клапана, називають клапанною зоною. Треба зазначити, що це поняття не анатомічне, а функціональне (мал. 147).

Під час акту жування протез зміщується і просвіт між базисом протеза та слизовою оболонкою збільшується, а об'єм повітря залишається стабільним. За рахунок цього під базисом протеза створюється і зберігається від'ємний тиск, що утримує протез на протезному ложі.

Розглянувши в історичному аспекті способи фіксації, можна зупинитися на таких поняттях, як фіксація, стабілізація та рівновага повних знімних зуб­них протезів.

Фіксацією називається стійкість повного знімного зубного протеза на ткани­нах протезного ложа у стані спокою. Для досягнення фіксації достатньо адгезії.

Адгезія виникає між двома поверхнями, що дуже пришліфовані і між ними зна­ходиться тонкий шар рідини, тоді вони щільно примикають одна до одної.

Стійкість протеза під час нежу-
вальних рухів називається стабіліза-
Мал. 147. Схематичне зображення роз- Цією. Для стабілізації необхідно вико-
міщеннянерухомоїслизовоїоболонки(а),ней- Ристати спеціальну методику зняття
тральної зони (б), перехідної складки (в) функціонального відбитка, який за-

Клініка та протезування у разі повної відсутності зубів

безпечить функцію присмоктування базиса протеза до слизової оболонки ротової порожнини.

Стійкість протеза під час жувальних рухів називається рівновагою. Для досягнення рівноваги недостатньо адгезії та функціонального присмоктуван­ня, необхідна ще функціональна (анатомічна) постановка штучних зубів, у разі якої створюється множинний контакт під час акту жування.

Усі поняття мають добре відображення у разі протезування верхньої ще­лепи, зовсім інші умови та результати протезування на нижній щелепі, що зумовлено її функціями, особливостями анатомічної будови, площею протез­ного ложа.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 2115 | Нарушение авторских прав