АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПОМИЛКИ ТА УСКЛАДНЕННЯ У РАЗІ ЗАСТОСУВАННЯ СУЦІЛЬНОЛИТИХ І МЕТАЛОКЕРАМІЧНИХ КОРОНОК

Звичайно помилки та ускладнення зустрічаються на будь-якому клініко-лабораторному етапі виготовлення суцільнолитих і металокерамічних коронок. Велика кількість їх пов'язана зі значними складностями клініко-лабораторних етапів виготовлення таких коронок.

Клінічний досвід свідчить, що найвідповідальнішим етапом під час виго­товлення естетичних конструкцій є, безумовно, препарування твердих тканин зубів, тому і кількість ускладнень на даному етапі найбільша. Препарування значної кількості твердих тканин у зубів зі збереженою пульпою вимагає висо­коефективного знеболення у поєднанні з психологічною підготовкою хворих. У разі недотримання цих вимог виникає травматичний пульпіт. Дане усклад­нення є наслідком травматичного препарування тупим інструментом, нецент-рованим бором, розхитаним наконечником, безперервного препарування без водяного охолодження. Травма пульти може настати і в разі неможливості клінічно правильно оцінити топографію пульпової камери.

Часто травматичний пульпіт проявляється у віддалені терміни після про­тезування, якщо вчасно не проведене захисне тимчасове покриття зубів, які відпрепаровані, якщо опорні зуби покривають провізорними коронками, які виготовлені із самотвердіючих пластмас, коли тимчасові коронки не фіксовані надійно лікувальними пастами.

Проведення ортопедичного лікування без терапевтичної підготовки зубів також призводить до ускладнень. Найхарактернішим є поява вторинного ка­рієсу. Вторинний карієс може виникнути за умови неповного видалення твер­дих тканин, що розпалися. Некроз пульпи під коронкою може бути наслідком використання як опори зуба, що раніше уже був опорою, без його детального обстеження на життєздатність. З метою запобігання цьому ускладненню перед повторним протезуванням необхідно провести електродіагностику раніше пре­парованих зубів, а в разі необхідності депульпувати. Причинами появи вто­ринного карієсу можуть бути і причини, не пов'язані з препаруванням зубів. Найчастіше такі помилки допускаються за умови фіксації коронки на густий або середньої густини цемент.

Важливе значення для запобігання ускладненням має дотримання під час препарування зубів розмірів та форми їх кукси. Так, укорочення опорного зуба більше, ніж визначено планом лікування, буде призводити до частих розцемен-тувань штучних коронок. Дотримання конусності забезпечує надійну фікса­цію коронок. Так, за даними більшості авторів, оптимальною є конусність пре­парованого зуба, яка дорівнює 5 градусам. Утворення конусності між присінко-вою та піднебінною стінками, особливо значний скіс піднебінної стінки у фрон-

8°Р^І0°ВДична стоматологія

Клініка та протезування дефектів коронки зуба ____________________________________

тальних зубів, створює умови для виникнення вивиху у разі оклюзійних співвідношень. Нестворення на опорних зубах присінкового уступу може в майбутньому призвести до сколу керамічного покриття у пришийковій ділянці та естетичного дискомфорту в ділянці шийки опорного зуба. У ділянці бічних зубів можлива травма тканин маргінального пародонта потовщеним облицю­вальним матеріалом краю коронки.

Із запровадженням у клініку ортопедичної стоматології сучасних відбит-кових матеріалів кількість ускладнень, пов'язаних з цим етапом, значно змен­шилася. Помилки можуть бути пов'язані із застосуванням матеріалів, термін використання яких закінчився, з порушенням технології замішування компо­нентів відбиткових мас.

Зняття відбитків необхідно проводити на наступний день після препару­вання. Недотримання цього правила призведе до спотворення рельєфу при-

шийкової ділянки ясен.

Спотворення рельєфу препарованих зубів та слизової оболонки на моде­лях може бути наслідком помилок, допущених на етапі виготовлення гіпсових

моделей.

Помилки, допущені під час моделювання та відливки каркасів металоке­рамічних коронок, проявляються такими показниками, як широкі чи вузькі ко­ронки. Часто спостерігається така помилка, як недолив на коронках, що пов'я­зано з тонким моделюванням каркаса. Мінімальна товщина стінок ковпачка повинна бути у межах 0,3-0,4 мм з допуском на механічну обробку 0,5 мм.

Наступна група помилок пов'язана з неправильним визначенням кольору керамічного облицювання у клініці ортопедичної стоматології. Най­частіше причинами такої помилки є дуже тонкий шар керамічного покриття, що, у свою чергу, пов'язано з недостатнім препаруванням твердих тканин зубів. Просвічування металевого каркаса призводить до змін кольору облицювання.

Опакову масу необхідно наносити двічі, але дуже тонкими шарами. За­бруднення порошку керамічної маси в зуботехнічній лабораторії у разі недо­тримання правил роботи з керамічними масами спричиняє зміну кольору.

У зв'язку з неправильною підготовкою металевої поверхні виникають де­фекти керамічного покриття у вигляді бульбашок, які йдуть від поверхні мета­левого каркаса через усі шари облицювання.

Необхідно суворо дотримувати правил проведення піскоструменевого об­роблення каркасів. Не допускається використання піску карбіду кремнію, який різко погіршує поверхню металу, проникаючи у його поверхню. Обов'язковим є контроль дисперсності піску у піскоструменевому апараті з метою створення достатньої шорсткості металевої поверхні.

Помилки допускають зубні техніки на етапі знежирення металевого кар­каса, навіть за умови використання такого ефективного засобу, як етилацетат.

За даними В.М. Копєйкіна (1998), сколювання проміжного покриття у при­шийковій ділянці виникають унаслідок виникнення напруги в металі, у разі ви­готовлення надто тонкого каркаса та перегріву металу у виготовленому протезі.

Сколювання керамічного покриття у ділянці різального краю є наслідком помилок, допущених під час моделювання каркаса, а саме короткого металево­го каркаса, що призводить до необхідності збільшення шару керамічної маси та надмірного нанесення різального шару.

Неврахування оклюзійних співвідношень може призводити до сколів ке­рамічного облицювання та точкового (локалізованого) перевантаження, пере­лому коронки опорного зуба, стертості зубів-антагоністів і розвитку гострого пародонтиту в ділянці протезованих зубів. Нерідко помилки допускають лікарі стоматологи-ортопеди на етапі фіксації готових конструкцій. У разі підвище­ного прикусу необхідно проводити зішліфовування емалевого шару, що при­зводить до серйозних ускладнень, адже поверхня, яка втратила глазур, має підвищену здатність до стирання зубів-антагоністів. Для недопущення назва­них помилок необхідно з особливою увагою підходити до етапу фіксації коро­нок і, як свідчить практика, до всіх клініко-лабораторних етапів, ураховуючи складність виготовлення металокерамічних та суцільнолитих коронок.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які помилки допускають на етапі препарування опорних зубів під штучні види коронок?

2. Який характер помилок під час зняття відбитків?

3. Які помилки допускають на лабораторних етапах виготовлення різних конструкцій коронок?

4. Які помилки допускають під час припасування штучних коронок?

5. Які ускладнення і помилки є наслідком допущених помилок під час фіксації штучних коронок?

6. Які помилки виникають під час розрізання та зняття штучних коронок?

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1416 | Нарушение авторских прав