АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

РЕАКЦІЯ ТКАНИН ПРОТЕЗНОГО ЛОЖА НА ЗНІМНІ ПРОТЕЗИ

Тканини протезного ложа першими реагують на дію базисів протезів, адже слизова оболонка філогенетично не пристосована до передачі жувального тис­ку, самоочищення тощо.

Є.І.Гаврилов (1978) виділяє побічну, токсичну, алергійну та травмівну дію базису протеза.

Побічна дія знімного протеза полягає у передачі жувального тиску на тка­нини протезного ложа, що є неадекватним подразником для слизової оболон­ки, у порушенні самоочищення, терморегуляції, мови, сприйняття смаку. До результатів побічної дії необхідно віднести "парниковий ефект" та вакуум.

"Парниковий ефект" є наслідком побічної дії знімного пластмасового ба­зису в результаті порушення терморегуляції слизової оболонки ротової по-

рожнини. Механізм виникнення цього явища має таке пояснення. Акрилові пластмаси володіють поганою теплопровідністю. З цієї причини під пласт­масовим базисом виникає вища температура, ніж у ротовій порожнині, близька до температури тіла людини. З'являється явище термостату, яке є ідеальною умовою для розмноження мікроорганізмів та грибкової мікроф­лори. Клінічна картина слизової оболонки проявляється поширеною або вогнищевою гіперемією, а якщо до цього приєднується поганий гігієнічний догляд за протезами, то стан слизової оболонки погіршується ще більше. Альтернативою у боротьбі з "парниковим ефектом" є вибір матеріалів з доброю теплопровідністю. Тому най-кращими базисами є металеві.

До результатів побічної дії повних знімних протезів належить ефект медичної банки. Звичайно цей ефект можно спостерігати під верхнім повним знімним протезом.

За наявності доброго замикального клапана по краю протеза зміщення ос­таннього під час функції збільшує простір між базисом і слизовою оболонкою ротової порожнини. Доступу повітря за таких умов немає, під базисом протеза виникає розріджений простір (вакуум), подібний до того, що виникає у ме­дичній банці. Такий стан зумовлює розширення капілярів слизової оболонки твердого піднебіння, що проявляється гіперемією. Клінічна картина характе­ризується поширеним запаленням слизової оболонки твердого піднебіння, знач­ним її набряком, а в разі нелікування — поліпозом. Диференційна діагностика значно утруднена і повинна грунтуватися на виключенні акрилового або бак­теріального токсичного стоматиту.

До результатів токсичної дії акрилових базисів повних знімних протезів відносять токсичні стоматити. Вони можуть бути двох типів. Перший зумовле­ний значною кількістю залишкового мономера, який не вступив у реакцію по­лімеризації, другий — зумовлений токсинами, які виділяють мікроорганізми, і спостерігається у разі недотримання гігієни ротової порожнини.

Основним компонентом виникнення акрилових токсичних стоматитів є мономер. За своєю хімічною будовою він - метиловий ефір метакрилової кис­лоти. У високих концентраціях мономер є протоплазматичною отрутою. Його дія на слизову оболонку ротової порожнини «край негативна, негативна його дія і на весь організм. Причиною виникнення токсичних стоматитів може бути і вільний мономер, що вивільняється під час старіння пластмаси, тобто під час процесів деполімеризації.

Іншим механізмом пояснюється виникнення токсичного бактеріально­го стоматиту. У разі поганого догляду за ротовою порожниною та за базиса­ми повних знімних протезів створюються умови для розмноження бактері­альної мікрофлори, збільшується кількість грибкових форм.

Діагностика такого стану досить легка, про нього свідчить стан протезів -наявність пор, часті направки, погане полірування. Хворий повинен знати тер­міни користування протезами та про необхідність їх заміни.

Причинами виникнення алергійного стоматиту можуть бути мономер,

Клініка та протезування у разі повної відсутності зубів

гідрохінон, перекис бензоїлу, окис цинку та барвники. Виділити якийсь один інгредієнт дуже важко. Речовини, які зумовлюють контактну алергійну ре­акцію, не мають білкової природи. Цих властивостей вони набувають після хімічного сполучення з білками організму. Такі речовини називаються гаптенами.

Алергійні реакції у вигляді набряку Квінке, кропивниці і стоматиту спос­терігалися ще тоді, коли як базисний матеріал використовували каучук, нині таких ускладнень стало ще більше. Клінічна картина у разі алергії, що спричи­нена акриловими пластмасами, дуже різноманітна і становить значні труднощі під час диференційної діагностики інших реактивних змін. Клінічна картина у разі алергійного стоматиту проявляється на слизовій оболонці ротової порож­нини, яка є гіперемованою, блискучою, чітко обмежена ділянкою, що безпосе­редньо контактує з базисом протеза. У клініці важко проводити диференційну діагностику між токсичним, контактним стоматитом та запаленням, спричине­ним механічною травмою. Допомагає проба з експозицією, коли на кілька днів протезом не користуються і явища стоматиту зникають.

Малоефективна також і фармакологічна корекція даної патології.

Найбільша група ускладнень у разі користування повними знімними проте­зами пов'язані із запаленням слизової оболонки ротової порожнини. Запалення, спричинене знімними протезами, отримало назву протезного стоматиту.

Травматичний протезний стоматит спостерігається часто, особливо у перші дні користування знімними протезами. Травматичні ураження можна виявити по межі протезного ложа і причиною їх виникнення є травма слизової оболон­ки краєм протеза. Клінічна картина у разі легкої травми може характеризува­тися катаральним запаленням, якщо ураження глибоке, виникають набряклі рани з дном, яке кровоточить.

У разі механічної травми слизової оболонки язика або щік, найчастіше го­стрим краєм протеза, виникає виразка. Хворі скаржаться на біль в ураженій ділянці, під час огляду виявляється різної форми, глибини і розмірів вираз­ка, покрита сірувато-білим нальотом. Краї рани звичайно набряклі, слизо­ва оболонка гіперемована. Ліквідація травмівного агента і призначення по­лоскань дезінфекційних засобів та аплікацій дає добрий ефект.

Гострі декубітальні виразки швидко зникають у разі корекції країв проте­за; якщо цього не зробити, то гостра виразка переходить у хронічну. Лікар по­винен задуматися, якщо лікування виразки протягом 2 тиж не приносить ре­зультату; у такому разі хворого необхідно проконсультувати в онколога.

Для запобігання травматичному стоматиту необхідно, щоб лікар спостері­гав за хворим доти, поки не переконається, що травма слизовій оболонці не загрожує і настала адаптація до повних знімних протезів.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1370 | Нарушение авторских прав